Salmi 78

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Maskil. Di Asaf.Ascolta, popolo mio, la mia legge,porgi l’orecchio alle parole della mia bocca.	1 Маскіл. Асафа. Слухай, народе мій, мого навчання! Прихиліть ухо ваше до слів уст моїх!
2 Aprirò la mia bocca con una parabola,rievocherò gli enigmi dei tempi antichi.	2 Уста мої для приповісток я відкрию, загадки оповім з віків днедавніх.
3 Ciò che abbiamo udito e conosciutoe i nostri padri ci hanno raccontato	3 Те, що ми чули і що знаєм, і батьки наші нам оповідали,
4 non lo terremo nascosto ai nostri figli,raccontando alla generazione futurale azioni gloriose e potenti del Signoree le meraviglie che egli ha compiuto.	4 не затаїмо ми перед їхніми синами, звіщаючи родові, що прийде, хвалу Господню та його потугу, і чудеса, які він чинив.
5 Ha stabilito un insegnamento in Giacobbe,ha posto una legge in Israele,che ha comandato ai nostri padridi far conoscere ai loro figli,	5 Бо він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали;
6 perché la conosca la generazione futura,i figli che nasceranno.Essi poi si alzeranno a raccontarlo ai loro figli,	6 щоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям.
7 perché ripongano in Dio la loro fiduciae non dimentichino le opere di Dio,ma custodiscano i suoi comandi.	7 Щоб на Бога вони покладали свою надію, не забували діл Божих і заповіді його пильнували;
8 Non siano come i loro padri,generazione ribelle e ostinata,generazione dal cuore incostantee dallo spirito infedele a Dio.	8 не були, як батьки їхні, — поріддя бунтівниче, непокірне, поріддя із серцем змінливим, якого дух був Богові невірний.
9 I figli di Èfraim, arcieri valorosi,voltarono le spalle nel giorno della battaglia.	9 Сини Ефраїма, що напинають лука й стріляють, повернулися назад у день бою.
10 Non osservarono l’alleanza di Dioe si rifiutarono di camminare nella sua legge.	10 Союзу Божого вони не пильнували, в його законі відмовились ходити;
11 Dimenticarono le sue opere,le meraviglie che aveva loro mostrato.	11 діла його й чудеса його забули, що він був явив їм.
12 Cose meravigliose aveva fatto davanti ai loro padrinel paese d’Egitto, nella regione di Tanis.	12 Дивні діла зробив він перед їхніми батьками, в землі Єгипетській, на полі Цоан.
13 Divise il mare e li fece passare,e fermò le acque come un argine.	13 Він розтяв море й перевів їх; і води валом поставив.
14 Li guidò con una nube di giornoe tutta la notte con un bagliore di fuoco.	14 Удень їх хмарою він провадив, а цілу ніч вогненним світлом.
15 Spaccò rocce nel desertoe diede loro da bere come dal grande abisso.	15 Розсік у пустині скелі, і напоїв їх щедро, мов з безодень.
16 Fece sgorgare ruscelli dalla rupee scorrere l’acqua a fiumi.	16 Він вивів із скелі потоки, і ріками пустив води.
17 Eppure continuarono a peccare contro di lui,a ribellarsi all’Altissimo in luoghi aridi.	17 Та вони знову грішили проти нього, збунтувалися проти Всевишнього в пустині.
18 Nel loro cuore tentarono Dio,chiedendo cibo per la loro gola.	18 І спокушали Бога в своїм серці, просивши собі до смаку їжі.
19 Parlarono contro Dio,dicendo: «Sarà capace Diodi preparare una tavola nel deserto?».	19 І проти Бога говорили й промовляли: «Чи може приготувати Бог стіл у пустині?
20 Certo! Egli percosse la rupee ne scaturì acqua e strariparono torrenti.«Saprà dare anche paneo procurare carne al suo popolo?».	20 Ось він ударив у скелю, і хлинули води, і полились потоки. Чи може дати й хліба або зготувати народові своєму м’яса?»
21 Perciò il Signore udì e ne fu adirato;un fuoco divampò contro Giacobbee la sua ira si levò contro Israele,	21 Тому, почувши те, Господь розгнівавсь, і запалав огонь проти Якова, і гнів проти Ізраїля піднявся.
22 perché non ebbero fede in Dioe non confidarono nella sua salvezza.	22 Бо вони не вірили в Бога, не покладалися на його спасіння.
23 Diede ordine alle nubi dall’altoe aprì le porte del cielo;	23 І він велів угорі хмарам і відчинив небесні двері,
24 fece piovere su di loro la manna per ciboe diede loro pane del cielo:	24 і зіслав, мов дощ, манну їм на поживу, і хліба подав їм з неба.
25 l’uomo mangiò il pane dei forti;diede loro cibo in abbondanza.	25 Хлібом могутніх чоловік живився, харчів послав їм до наситу.
26 Scatenò nel cielo il vento orientale,con la sua forza fece soffiare il vento australe;	26 І підняв східній вітер у небі, і силою своєю прогнав вітер з півдня.
27 su di loro fece piovere carne come polveree uccelli come sabbia del mare,	27 Пустив на них дощем, як порох, м’яса, і мов пісок морський, птаство пернате.
28 li fece cadere in mezzo ai loro accampamenti,tutt’intorno alle loro tende.	28 І падало воно посеред їхнього табору, навколо їхніх наметів.
29 Mangiarono fino a saziarsied egli appagò il loro desiderio.	29 Їли вони й наситилися вельми, і вдовольнив він їхнє бажання.
30 Il loro desiderio non era ancora scomparso,avevano ancora il cibo in bocca,	30 Та ще не одвернулися від своїх забаганок, ще страва була в них у роті,
31 quando l’ira di Dio si levò contro di loro,uccise i più robusti e abbatté i migliori d’Israele.	31 як проти них знявся гнів Божий, і він вигубив їхніх чільних, і повалив Ізраїля юнацтво.
32 Con tutto questo, peccarono ancorae non ebbero fede nelle sue meraviglie.	32 Але вони таки грішили далі, не вірили в його чудесні дії.
33 Allora consumò in un soffio i loro giornie i loro anni nel terrore.	33 Тому він звів їхні дні нінащо, немов подув, літа їхні у погибелі раптовій.
34 Quando li uccideva, lo cercavanoe tornavano a rivolgersi a lui,	34 Коли він бив їх, вони його шукали, і, навернувшись, розшукували Бога ревно.
35 ricordavano che Dio è la loro rocciae Dio, l’Altissimo, il loro redentore;	35 І згадували, що Бог — їхня скеля, що Бог Всевишній — їхній Відкупитель.
36 lo lusingavano con la loro bocca,ma gli mentivano con la lingua:	36 Але вони його обманювали своїми устами, своїм язиком вони йому брехали.
37 il loro cuore non era costante verso di luie non erano fedeli alla sua alleanza.	37 Їхнє серце перед ним не було щире, ані його союзові вони не були вірні.
38 Ma lui, misericordioso, perdonava la colpa,invece di distruggere.Molte volte trattenne la sua irae non scatenò il suo furore;	38 Та він, завжди повний милосердя, дарував провину, не понищив, ба часто відвертав він гнів свій і не вергав усього свого обурення.
39 ricordava che essi sono di carne,un soffio che va e non ritorna.	39 Згадав він, що вони — лиш тіло, вітер, що дме й не повертається вже більше.
40 Quante volte si ribellarono a lui nel deserto,lo rattristarono in quei luoghi solitari!	40 Скільки разів бунтувались проти нього в пустині, в пустелі йому прикрощі коїли!
41 Ritornarono a tentare Dio,a esasperare il Santo d’Israele.	41 Потім знов спокушували Бога, і Святому Ізраїля смутку завдавали.
42 Non si ricordarono più della sua mano,del giorno in cui li aveva riscattati dall’oppressione,	42 Руки його вони не спогадали, ні того дня, як від гнобителя він їх визволив,
43 quando operò in Egitto i suoi segni,i suoi prodigi nella regione di Tanis.	43 як появив знаки свої в Єгипті і чудеса свої на полі Цоан.
44 Egli mutò in sangue i loro fiumie i loro ruscelli, perché non bevessero.	44 Перетворив він у кров їхні ріки і їхні потоки, щоб їм не дати пити.
45 Mandò contro di loro tafani a divorarlie rane a distruggerli.	45 Він напустив на них пеських мух, що їли їх, і жаб, що їх пожирали.
46 Diede ai bruchi il loro raccolto,alle locuste la loro fatica.	46 Віддав гусені врожай їхній, і сарані — їхню працю.
47 Devastò le loro vigne con la grandine,i loro sicomòri con la brina.	47 Їхні виноградники він побив градом, смоковниці їхні — памороззю.
48 Consegnò alla peste il loro bestiame,ai fulmini le loro greggi.	48 Віддав градові їхню скотину, їхні отари — блискавицям.
49 Scatenò contro di loro l’ardore della sua ira,la collera, lo sdegno, la tribolazione,e inviò messaggeri di sventure.	49 Послав на них жар свого гніву, — обурення, погрозу й напасті, юрбу посланців нещастя.
50 Spianò la strada alla sua ira:non li risparmiò dalla mortee diede in preda alla peste la loro vita.	50 Він простелив дорогу гнівові своєму; від смерти не зберіг їхнє життя і пошесті віддав життя їхнє.
51 Colpì ogni primogenito in Egitto,nelle tende di Cam la primizia del loro vigore.	51 Побив усіх перворіднів у Єгипті, первістків, цвіт сили, у наметах Хана.
52 Fece partire come pecore il suo popoloe li condusse come greggi nel deserto.	52 І вивів свій народ, як овець, і вів їх, як отару, пустинею.
53 Li guidò con sicurezza e non ebbero paura,ma i loro nemici li sommerse il mare.	53 Провадив їх безпечно, і вони не боялись, а ворогів їхніх покрило море.
54 Li fece entrare nei confini del suo santuario,questo monte che la sua destra si è acquistato.	54 Привів їх до землі своєї святої, до гір, що здобула його правиця.
55 Scacciò davanti a loro le gentie sulla loro eredità gettò la sorte,facendo abitare nelle loro tendele tribù d’Israele.	55 Прогнав народи перед ними, і жеребком розпаював їм у спадщину, і оселив коліна Ізраїля в їхніх наметах.
56 Ma essi lo tentarono,si ribellarono a Dio, l’Altissimo,e non osservarono i suoi insegnamenti.	56 Але вони спокушали й гнівили Бога Всевишнього і свідоцтв його не пильнували.
57 Deviarono e tradirono come i loro padri,fallirono come un arco allentato.	57 І відступили й зрадили, як і батьки їхні; і відвернулися, неначе лук зрадливий.
58 Lo provocarono con le loro alture sacree con i loro idoli lo resero geloso.	58 Розсердили його узвишшями своїми, і своїми бовванами ревнощі його збудили.
59 Dio udì e s’infiammò,e respinse duramente Israele.	59 Почув те Бог і розгнівався, і геть Ізраїля відкинув.
60 Abbandonò la dimora di Silo,la tenda che abitava tra gli uomini;	60 Покинув у Шіло житло, намет, де між людьми був оселився.
61 ridusse in schiavitù la sua forza,il suo splendore in potere del nemico.	61 Він видав у неволю свою силу, і славу свою — у ворожі руки.
62 Diede il suo popolo in preda alla spadae s’infiammò contro la sua eredità.	62 Під меч видав народ свій, обурився на свою спадщину.
63 Il fuoco divorò i suoi giovani migliori,le sue fanciulle non ebbero canti nuziali.	63 Вогонь пожер їхніх хлопців, дівчатам їхнім не співано весільних.
64 I suoi sacerdoti caddero di spadae le loro vedove non fecero il lamento.	64 Священики їхні під мечем упали, — і не плакали вдовиці.
65 Ma poi il Signore si destò come da un sonno,come un eroe assopito dal vino.	65 Тоді Господь мов зо сну пробудився, неначе витязь, вином одолілий.
66 Colpì alle spalle i suoi avversari,inflisse loro una vergogna eterna.	66 І ворогів своїх відбив назад, завдав їм вічного сорому.
67 Rifiutò la tenda di Giuseppe,non scelse la tribù di Èfraim,	67 І погордував Йосифа наметом, коліна Ефраїмового більш не вибрав.
68 ma scelse la tribù di Giuda,il monte Sion che egli ama.	68 Але Юди коліно вибрав, гору Сіон, котру собі вподобав.
69 Costruì il suo tempio alto come il cielo,e come la terra, fondata per sempre.	69 І збудував, мов небо, свою святиню, — як землю, що заснував її повіки.
70 Egli scelse Davide suo servoe lo prese dagli ovili delle pecore.	70 І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від кошар овечих.
71 Lo allontanò dalle pecore madriper farne il pastore di Giacobbe, suo popolo,d’Israele, sua eredità.	71 Від дійних овець його покликав пасти Якова, народ свій, та Ізраїля — свою спадщину.
72 Fu per loro un pastore dal cuore integroe li guidò con mano intelligente.	72 І пас він їх у правоті серця свого, і вправними руками їх провадив.