Psalmi 56

NOVA VULGATA	Біблія
1 Magistro chori. Secundum " Ionat elem rehoqim ". David. Miktam. Cum Gath Philistaei eum tenerent.	1 Провідникові хору. На мелодію «Йонат елем рехокім». Давида. Міхтам. Коли філістимляни схопили його в Гаті.
2 Miserere mei, Deus, quoniam conculcavit me homo, tota die impugnans oppressit me.	2 Помилуй мене, Боже, бо мене напастують, день-у-день воюють проти мене й утискають.
3 Conculcaverunt me inimici mei tota die, quoniam multi pugnant adversum me, Altissime.	3 День-у-день лютують мої противники, багато бо тих, що йдуть боєм на мене.
4 In quacumque die timebo, ego in te sperabo.	4 Коли ж страх мене огорне, на тебе уповаю!
5 In Deo, cuius laudabo sermonem, in Deo speravi; non timebo: quid faciet mihi caro?	5 На Бога, слово котрого славлю, на Бога уповаю, не страхаюся: що може заподіяти мені людина?
6 Tota die rem meam perturbabant, adversum me omnes cogitationes eorum in malum.	6 Увесь день мене обмовляють, усі думки їхні мені на лихо.
7 Concitabant iurgia, insidiabantur, ipsi calcaneum meum observabant. Sicut quaesierunt animam meam,	7 Збираються, засівши, за кроками моїми назирають, на душу мою так і чигають.
8 ita pro iniquitate retribue illis, in ira populos prosterne, Deus.	8 За беззаконня їхні воздай їм; у гніві розбий народи, Боже.
9 Peregrinationes meas tu numerasti: pone lacrimas meas in utre tuo; nonne in supputatione tua?	9 Мої скитання тобі відомі, сльози мої збери в бурдюк твій: чи ж не записані вони у твоїй книзі?
10 Tunc convertentur inimici mei retrorsum, in quacumque die invocavero: ecce cognovi quoniam Deus meus es.	10 Тоді вороги мої назад відступлять, як тільки я візву до тебе. Знаю напевне, що Бог зо мною.
11 In Deo, cuius laudabo sermonem, in Domino, cuius laudabo sermonem,	11 У Бозі я слово прославляю, в Господі прославлю слово.
12 in Deo speravi; non timebo: quid faciet mihi homo?	12 На Бога уповаю і не боюся; що ж може заподіяти мені людина?
13 Super me sunt, Deus, vota tua; reddam laudationes tibi,	13 Обітниці, що зробив я тобі, тяжать на мені, віддам тобі похвальну жертву.
14 quoniam eripuisti animam meam de morte et pedes meos de lapsu, ut ambulem coram Deo in lumine viventium.	14 Бо спас єси життя моє від смерти, та й ноги мої, щоб я не спотикнувся, щоб перед Богом міг ходити у світлі живих.