Psalmi 42

Nova Vulgata	Біблія
¹ Magistro chori. Maskil. Filiorum Core.	¹ Провідникові хору. Маскіл. Синів Кораха.
² Quemadmodum desiderat cervus ad fontes aquarum, ita desiderat anima mea ad te, Deus.	² Як лань прагне до водних потоків, так душа моя прагне до тебе, Боже.
³ Sitivit anima mea ad Deum, Deum vivum; quando veniam et apparebo ante faciem Dei?	³ Душа моя жадає Бога, Бога живого, — коли бо прийду й побачу обличчя Боже?
⁴ Fuerunt mihi lacrimae meae panis die ac nocte, dum dicitur mihi cotidie: “ Ubi est Deus tuus? ”.	⁴ Сльози мої стали мені хлібом удень і вночі, коли день-у-день мені говорять: «Де Бог твій?»
⁵ Haec recordatus sum et effudi in me animam meam; quoniam transibam in locum tabernaculi admirabilis usque ad domum Dei in voce exsultationis et confessionis multitudinis festa celebrantis.	⁵ Про це я згадую і душу виливаю над собою: як я йшов у громаді, йшов попереду них до дому Божого, посеред гуків радости й хвали, у гурті святковім.
⁶ Quare tristis es, anima mea, et quare conturbaris in me? Spera in Deo, quoniam adhuc confitebor illi, salutare vultus mei et Deus meus.	⁶ Вороги мої розповідають проти мене лихі речі: «Коли помре він, і загине його ім’я?»
⁷ In meipso anima mea contristata est; propterea memor ero tui de terra Iordanis et Hermonim, de monte Misar.	⁷ Душа моя пригноблена в мені; тому я згадую тебе в землі Йордану і Хермону і з гори Міцар.
⁸ Abyssus abyssum invocat in voce cataractarum tuarum; omnes gurgites tui et fluctus tui super me transierunt.	⁸ Безодня кличе до безодні під гуркіт твоїх водоспадів; усі твої буруни й хвилі хлинули на мене.
⁹ In die mandavit Dominus misericordiam suam, et nocte canticum eius apud me est: oratio ad Deum vitae meae.	⁹ Удень хай Господь явить свою милість, вночі ж співатиму і славитиму Бога життя мого.
¹⁰ Dicam Deo: “ Susceptor meus es. Quare oblitus es mei, et quare contristatus incedo, dum affligit me inimicus? ”.	¹⁰ Кажу до Бога: «Скеле моя, чом мене забуваєш? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?
¹¹ Dum confringuntur ossa mea, exprobraverunt mihi, qui tribulant me, dum dicunt mihi quotidie: “ Ubi est Deus tuus? ”. -	¹¹ Кості тріщать у мене, а тут ще й вороги мої кепкують з мене, коли день-у-день до мене кажуть: Де ж Бог твій?»
¹² Quare tristis es, anima mea, et quare conturbaris in me? Spera in Deo, quoniam adhuc confitebor illi, salutare vultus mei et Deus meus.	¹² Чому пригноблена, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо знову прославлятиму його, Спасителя обличчя мого та мого Бога.