Giobbe 28

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Certo, l’argento ha le sue miniere e l’oro un luogo dove si raffina.	1 «Срібло має жилу початкову, | золото — також місце, де його очищують.
2 Il ferro lo si estrae dal suolo, il rame si libera fondendo le rocce.	2 Залізо з землі добувають, | розтоплений камінь стає міддю.
3 L’uomo pone un termine alle tenebre e fruga fino all’estremo limite, fino alle rocce nel buio più fondo.	3 Людина кладе край пітьмі, | розшукує до крайньої межі | — каміння темне, чорне.
4 In luoghi remoti scavano gallerie dimenticate dai passanti; penzolano sospesi lontano dagli uomini.	4 Люди з світлом пробивають копальню, | де стопи не залишили пам’яті, | — зависають на далекому відлюдді.
5 La terra, da cui si trae pane, di sotto è sconvolta come dal fuoco.	5 Земля, що з неї хліб родиться, | під сподом, мов вогнем, розрита: —
6 Sede di zaffìri sono le sue pietre e vi si trova polvere d’oro.	6 місце сафірового каміння | та золотого пороху.
7 L’uccello rapace ne ignora il sentiero, non lo scorge neppure l’occhio del falco,	7 Стежки туди не знає хижа птиця, | і око яструба її не бачить.
8 non lo calpestano le bestie feroci, non passa su di esso il leone.	8 Її не топчуть звірі дикі, | лев по ній не проходить!
9 Contro la selce l’uomo stende la mano, sconvolge i monti fin dalle radici.	9 Людина на кремінь кладе свою руку, | перевертає шкереберть гори.
10 Nelle rocce scava canali e su quanto è prezioso posa l’occhio.	10 У скелях прорубує рови, | усе дорогоцінне бачить його око.
11 Scandaglia il fondo dei fiumi e quel che vi è nascosto porta alla luce.	11 Досліджує джерела рік, | виносить сховане на світло.
12 Ma la sapienza da dove si estrae? E il luogo dell’intelligenza dov’è?	12 А мудрість звідкіля береться? | Де розумові місце?
13 L’uomo non ne conosce la via, essa non si trova sulla terra dei viventi.	13 Ніяка людина її путі не знає, | і не знайти її в землі живих.
14 L’oceano dice: “Non è in me!” e il mare dice: “Neppure presso di me!”.	14 Безодня каже: Вона не в мені! | Та й море мовить: Не у мене!
15 Non si scambia con l’oro migliore né per comprarla si pesa l’argento.	15 Її й за щире золото не придбати, | ані сріблом її не можна оцінити.
16 Non si acquista con l’oro di Ofir né con l’ònice prezioso o con lo zaffìro.	16 Її не можна оцінити золотом офірським, | ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром.
17 Non la eguagliano l’oro e il cristallo né si permuta con vasi di oro fino.	17 Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею; | її не виміняти за щирозлотний посуд.
18 Coralli e perle non meritano menzione: l’acquisto della sapienza non si fa con le gemme.	18 А про коралі та кришталь і згадувати нічого! | Здобувати мудрість важче, ніж перли.
19 Non la eguaglia il topazio d’Etiopia, con l’oro puro non si può acquistare.	19 Їй не рівня топаз етіопський, | ні щирим золотом її не оцінити!
20 Ma da dove viene la sapienza? E il luogo dell’intelligenza dov’è?	20 Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце?
21 È nascosta agli occhi di ogni vivente, è ignota agli uccelli del cielo.	21 Вона від зору всього живого скрита, | і схована від птиць небесних.
22 L’abisso e la morte dicono: “Con i nostri orecchi ne udimmo la fama”.	22 Погибель і смерть кажуть: | До наших вух дійшла про неї чутка, —
23 Dio solo ne discerne la via, lui solo sa dove si trovi,	23 але лиш Бог до неї знає стежку, | він знає її місце.
24 perché lui solo volge lo sguardo fino alle estremità della terra, vede tutto ciò che è sotto la volta del cielo.	24 Бо він аж на край світу бачить, | на все, що є під небом, поглядає.
25 Quando diede al vento un peso e delimitò le acque con la misura,	25 Коли він призначав вагу вітрові | і давав міру водам,
26 quando stabilì una legge alla pioggia e una via al lampo tonante,	26 коли встановлював закон дощеві, | дорогу гуркотові грому, —
27 allora la vide e la misurò, la fondò e la scrutò appieno,	27 тоді її угледів, облічив, | усталив її, добре її розслідивши.
28 e disse all’uomo: “Ecco, il timore del Signore, questo è sapienza, evitare il male, questo è intelligenza”».	28 А людині сказав: Страх перед Господом — це мудрість, | берегтися зла — це розум!»