Jó 17

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati

Torna indietro

Nova Vulgata Біблія
1 Spiritus meus attenuatus est,
dies mei exstincti,
et solum mihi superest sepulcrum.
1 «Мій дух розбитий, | дні мої погасли, | для мене залишається лише могила.
2 Nonne irrisiones circumdant me,
et in amaritudinibus moratur oculus meus?
2 Чи не став я посміховиськом? | Чи не в гіркоті ночують мої очі?
3 Pone pignus pro me iuxta te;
et quis umquam spondens percutiet manum meam?
3 О, поручися за мене сам перед собою! | Бо хто б ручився за мене?
4 Cor eorum longe fecisti a disciplina;
propterea non exaltabuntur.
4 Та ти позбавив розуму їхнє серце, | тому й не піднесеш їх угору.
5 Praedam pollicetur sociis,
sed oculi filiorum eius deficient.
5 Вони призначають здобич друзям, | тоді як очі власних дітей меркнуть.
6 Posuit me quasi in proverbium vulgi
et conspuendum in faciem.
6 Ти зробив мене притчею народу, | мені плюють у вічі.
7 Caligavit ab indignatione oculus meus,
et membra mea quasi in umbram redacta sunt.
7 В очах моїх від смутку потемніло, | і мої члени, наче тінь, виснажуються.
8 Stupebunt iusti super hoc,
et innocens contra impium excitabitur.
8 Дивуються над оцим праведні люди, | і невинний обурюється на безбожника.
9 Et tenebit iustus viam suam,
et mundus manibus addet fortitudinem.
9 Та праведник тримається путі своєї | і чистий руками ще більш набирає духу.
10 Igitur omnes vos convertimini et venite,
et non inveniam in vobis ullum sapientem.
10 Вернітеся ж, усі ви, приступіте; | може, бодай одного мудрого знайду між вами!
11 Dies mei transierunt, cogitationes meae dissipatae sunt
et desideria cordis mei.
11 Дні мої відпливли, думки мої розбиті! | Зідхання мого серця
12 Noctem verterunt in diem;
et rursum post tenebras properat lux.
12 з ночі день роблять, | і супроти темряви світло близько.
13 Si sustinuero, infernus domus mea est;
et in tenebris stravi lectulum meum.
13 Чи можу сподіватись? Шеол — моя домівка! | У темряві стелю я собі постіль.
14 Putredini dixi: Pater meus es!;
Mater mea et soror mea! vermibus.
14 Кричу до гробу: Ти мій батько! | А до хробака: Моя сестра й моя мати!
15 Ubi est ergo nunc praestolatio mea,
et patientiam meam quis considerat?
15 Де ж тут моя надія? | І щастя моє. — хто його бачив?
16 In profundissimum infernum descendent omnia mea;
simul in pulvere erit requies mihi? ”.
16 Зійдуть у Шеол зо мною? | коли зануримося разом у порох?»