Giobbe 21

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Giobbe prese a dire:	1 Заговорив Іов і мовив:
2 «Ascoltate bene la mia parola e sia questo almeno il conforto che mi date.	2 «Вважайте, слухавши, на моє слово, | і нехай воно втішить вас.
3 Tollerate che io parli e, dopo che avrò parlato, deridetemi pure.	3 Стерпіть мене, я буду говорити; | як виговорюся — насміхайтесь.
4 Mi lamento forse di un uomo? E perché non dovrei perdere la pazienza?	4 Чи ж то на людину моя скарга? | Як тут не бути нетерплячим?
5 Statemi attenti e resterete stupiti, mettetevi la mano sulla bocca.	5 Вважайте ж мені: ви вжахнетесь, | затулите рукою уста ваші.
6 Se io ci penso, rimango turbato e la mia carne è presa da un brivido.	6 Я сам, коли подумаю про те, здригаюсь, | і моє тіло охоплює тремтіння.
7 Perché i malvagi continuano a vivere, e invecchiando diventano più forti e più ricchi?	7 Чому живуть оті нечестиві, | старіються та й ще багатіють?
8 La loro prole prospera insieme con loro, i loro rampolli crescono sotto i loro occhi.	8 Їхні діти гараздують перед ними, | нащадки їхні ростуть у них перед очима.
9 Le loro case sono tranquille e senza timori; il bastone di Dio non pesa su di loro.	9 Домівки їхні від страху безпечні, | і бича Божого нема над ними.
10 Il loro toro monta senza mai fallire, la mucca partorisce senza abortire.	10 Їхній бик запліднює, не знемагає; | корова їхня телиться, не скидає.
11 Mandano fuori, come un gregge, i loro ragazzi e i loro figli danzano in festa.	11 Вони пускають бігати дітей своїх, мов овець, | й малеча їхня гарцює.
12 Cantano al ritmo di tamburelli e di cetre, si divertono al suono dei flauti.	12 Виспівують під бубон та під цитру, | і веселяться під сопілки голос.
13 Finiscono nel benessere i loro giorni e scendono tranquilli nel regno dei morti.	13 Провадять дні свої у щасті, | і сходять до Шеолу в мирі.
14 Eppure dicevano a Dio: “Allontànati da noi, non vogliamo conoscere le tue vie.	14 А, проте, Богові казали: „Відступи від нас! | Доріг твоїх не хочемо ми знати!
15 Chi è l’Onnipotente, perché dobbiamo servirlo? E che giova pregarlo?”.	15 Що він таке, отой Всемогутній, щоб нам йому служити? | І що за користь нам його благати?
16 Essi hanno in mano il loro benessere e il consiglio degli empi è lontano da lui.	16 Чи ж їхнє щастя не в них у руках? | Чи ж рада злих від нього не далека?
17 Quante volte si spegne la lucerna degli empi, e la sventura piomba su di loro, e infligge loro castighi con ira?	17 Чи, може, світло у безбожних раз-у-раз гасне | і падає на них нещастя? | Чи часто у своєму гніві він їх губить,
18 Sono essi come paglia sollevata al vento o come pula in preda all’uragano?	18 так, що вони стають, немов солома перед вітром, | немов полова, що її здіймає вихор?
19 “Dio – si dirà – riserva il castigo per i figli dell’empio”. No, lo subisca e lo senta lui il castigo!	19 А, може, Бог зберігає його кару для його дітей? | Ні! Нехай відплатить йому самому, щоб сам теє відав!
20 Veda con i suoi occhi la sua rovina e beva dell’ira dell’Onnipotente!	20 Нехай побачить власними очима своє горе, | і з гніву Всемогутнього хай вип’є!
21 Che cosa gli importa infatti della sua casa quando è morto, quando il numero dei suoi mesi è finito?	21 Яка йому журба про дім свій після нього, | коли число місяців у нього пораховане?
22 S’insegna forse la scienza a Dio, a lui che giudica gli esseri celesti?	22 Чи то ж нам Бога знання вчити, | коли він судить щонайвищих?
23 Uno muore in piena salute, tutto tranquillo e prospero;	23 Один умирає повний сили, | повнотою щасливий та безпечний.
24 i suoi fianchi sono coperti di grasso e il midollo delle sue ossa è ben nutrito.	24 Стегна у нього повні ситі, | кості його набиті шпигом.
25 Un altro muore con l’amarezza in cuore, senza aver mai assaporato la gioia.	25 А другий умирає наболілою душею, | не скуштувавши щастя.
26 Eppure entrambi giacciono insieme nella polvere e i vermi li ricoprono.	26 Разом лягають у порох, | їх черва вкриває!
27 Ecco, io conosco bene i vostri pensieri e i progetti che tramate contro di me!	27 Я знаю добре думки ваші | та замисли, що проти мене куєте.
28 Infatti voi dite: “Dov’è la casa del nobile, dove sono le tende degli empi?”.	28 Ви кажете: Де дім вельможі? | Де намет, що грішники у ньому жили?
29 Perché non avete chiesto a chi ha viaggiato e non avete considerato attentamente le loro prove?	29 Хіба ви не питали тих, що у світах бували, | над досвідом їхнім не розмишляли,
30 Cioè che nel giorno della sciagura è risparmiato il malvagio e nel giorno dell’ira egli trova scampo?	30 що в день біди лихий щаджен буває, | що у день гніву він веселий?
31 Chi gli rimprovera in faccia la sua condotta e di quel che ha fatto chi lo ripaga?	31 Хто йому закине його поведінку ввічі, | і те, що він накоїв, хто йому відплатить?
32 Egli sarà portato al sepolcro, sul suo tumulo si veglia	32 Коли ж його внесуть на цвинтар, | над гробом своїм він чатує.
33 e gli sono lievi le zolle della valle. Camminano dietro a lui tutti gli uomini e innanzi a sé ha una folla senza numero.	33 Скиби землі йому солодкі. | За ним ідуть усі люди, а перед ним — нема й ліку!
34 E voi vorreste consolarmi con argomenti vani! Nelle vostre risposte non c’è altro che inganno».	34 Що вони варті, ваші втіхи марні? | Таж відповіді ваші — лиш омана!“