Salmi 44

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 'Al maestro del coro. Dei figli di Core. Maskil.'	1 Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.
2 Dio, con i nostri orecchi abbiamo udito, i nostri padri ci hanno raccontato l'opera che hai compiuto ai loro giorni, nei tempi antichi.	2 Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.
3 Tu per piantarli, con la tua mano hai sradicato le genti, per far loro posto, hai distrutto i popoli.	3 Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.
4 Poiché non con la spada conquistarono la terra, né fu il loro braccio a salvarli; ma il tuo braccio e la tua destra e la luce del tuo volto, perché tu li amavi.	4 Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.
5 Sei tu il mio re, Dio mio, che decidi vittorie per Giacobbe.	5 Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.
6 Per te abbiamo respinto i nostri avversari nel tuo nome abbiamo annientato i nostri aggressori.	6 Тобою ми відбили наших супостатів, ім’ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.
7 Infatti nel mio arco non ho confidato e non la mia spada mi ha salvato,	7 Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;
8 ma tu ci hai salvati dai nostri avversari, hai confuso i nostri nemici.	8 але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.
9 In Dio ci gloriamo ogni giorno, celebrando senza fine il tuo nome.	9 Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім’я ми завжди прославляли.
10 Ma ora ci hai respinti e coperti di vergogna, e più non esci con le nostre schiere.	10 Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.
11 Ci hai fatti fuggire di fronte agli avversari e i nostri nemici ci hanno spogliati.	11 Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.
12 Ci hai consegnati come pecore da macello, ci hai dispersi in mezzo alle nazioni.	12 Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.
13 Hai venduto il tuo popolo per niente, sul loro prezzo non hai guadagnato.	13 Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.
14 Ci hai resi ludibrio dei nostri vicini, scherno e obbrobrio a chi ci sta intorno.	14 Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.
15 Ci hai resi la favola dei popoli, su di noi le nazioni scuotono il capo.	15 Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.
16 L'infamia mi sta sempre davanti e la vergogna copre il mio volto	16 Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває
17 per la voce di chi insulta e bestemmia, davanti al nemico che brama vendetta.	17 від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.
18 Tutto questo ci è accaduto e non ti avevamo dimenticato, non avevamo tradito la tua alleanza.	18 Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,
19 Non si era volto indietro il nostro cuore, i nostri passi non avevano lasciato il tuo sentiero;	19 і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,
20 ma tu ci hai abbattuti in un luogo di sciacalli e ci hai avvolti di ombre tenebrose.	20 коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.
21 Se avessimo dimenticato il nome del nostro Dio e teso le mani verso un dio straniero,	21 Коли б ми забули ім’я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,
22 forse che Dio non lo avrebbe scoperto, lui che conosce i segreti del cuore?	22 то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.
23 Per te ogni giorno siamo messi a morte, stimati come pecore da macello.	23 Таж через тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.
24 Svègliati, perché dormi, Signore? Dèstati, non ci respingere per sempre.	24 Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!
25 Perché nascondi il tuo volto, dimentichi la nostra miseria e oppressione?	25 Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?
26 Poiché siamo prostrati nella polvere, il nostro corpo è steso a terra. Sorgi, vieni in nostro aiuto;	26 Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.
27 salvaci per la tua misericordia.	27 Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.