Jó 21

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati

Torna indietro

Nova Vulgata Біблія
1 Respondens autem Iob dixit:
1 Заговорив Іов і мовив:
2 “ Audite, quaeso, sermones
meos,
et sint haec consolationes vestrae.
2 «Вважайте, слухавши, на моє слово, | і нехай воно втішить вас.
3 Sustinete me, et ego loquar;
et post verba mea ridebitis.
3 Стерпіть мене, я буду говорити; | як виговорюся — насміхайтесь.
4 Numquid contra hominem disputatio mea est,
ut merito non debeam impatiens fieri?
4 Чи ж то на людину моя скарга? | Як тут не бути нетерплячим?
5 Attendite me et obstupescite
et superponite digitum ori vestro.
5 Вважайте ж мені: ви вжахнетесь, | затулите рукою уста ваші.
6 Et ego, quando recordatus fuero, pertimesco,
et concutit carnem meam tremor.
6 Я сам, коли подумаю про те, здригаюсь, | і моє тіло охоплює тремтіння.
7 Quare ergo impii vivunt,
senuerunt confortatique sunt divitiis?
7 Чому живуть оті нечестиві, | старіються та й ще багатіють?
8 Semen eorum permanet coram eis,
et progenies eorum in conspectu eorum.
8 Їхні діти гараздують перед ними, | нащадки їхні ростуть у них перед очима.
9 Domus eorum securae sunt et pacatae,
et non est virga Dei super illos.
9 Домівки їхні від страху безпечні, | і бича Божого нема над ними.
10 Bos eorum concepit et non abortivit,
vacca peperit et non est privata fetu suo.
10 Їхній бик запліднює, не знемагає; | корова їхня телиться, не скидає.
11 Egrediuntur quasi greges parvuli eorum,
et infantes eorum exsultant lusibus.
11 Вони пускають бігати дітей своїх, мов овець, | й малеча їхня гарцює.
12 Tenent tympanum et citharam
et gaudent ad sonitum organi.
12 Виспівують під бубон та під цитру, | і веселяться під сопілки голос.
13 Ducunt in bonis dies suos
et in puncto ad inferna descendunt.
13 Провадять дні свої у щасті, | і сходять до Шеолу в мирі.
14 Qui dixerant Deo: “Recede a nobis!
Scientiam viarum tuarum nolumus.
14 А, проте, Богові казали: „Відступи від нас! | Доріг твоїх не хочемо ми знати!
15 Quis est Omnipotens, ut serviamus ei,
et quid nobis prodest, si oraverimus illum?”.
15 Що він таке, отой Всемогутній, щоб нам йому служити? | І що за користь нам його благати?
16 Sint in manu eorum bona sua;
consilium vero impiorum longe sit a me.
16 Чи ж їхнє щастя не в них у руках? | Чи ж рада злих від нього не далека?
17 Quam saepe lucerna impiorum exstinguitur,
et superveniet eis pernicies,
et dolores dividet in furore suo?
17 Чи, може, світло у безбожних раз-у-раз гасне | і падає на них нещастя? | Чи часто у своєму гніві він їх губить,
18 Erunt sicut paleae ante faciem venti,
et sicut favilla, quam turbo dispergit.
18 так, що вони стають, немов солома перед вітром, | немов полова, що її здіймає вихор?
19 “Servabitne Deus filiis iniquitatem eius?”.
Retribuat illi, ut sciat.
19 А, може, Бог зберігає його кару для його дітей? | Ні! Нехай відплатить йому самому, щоб сам теє відав!
20 Videbunt oculi eius interfectionem suam,
et de furore Omnipotentis bibet.
20 Нехай побачить власними очима своє горе, | і з гніву Всемогутнього хай вип’є!
21 Quid enim ad eum pertinet de domo sua post se,
et si numerus mensium eius recidetur?
21 Яка йому журба про дім свій після нього, | коли число місяців у нього пораховане?
22 Numquid Deum docebit quispiam scientiam,
qui excelsos iudicat?
22 Чи то ж нам Бога знання вчити, | коли він судить щонайвищих?
23 Iste moritur robustus et sanus,
dives et felix;
23 Один умирає повний сили, | повнотою щасливий та безпечний.
24 viscera eius plena sunt adipe,
et medullis ossa illius irrigantur.
24 Стегна у нього повні ситі, | кості його набиті шпигом.
25 Alius vero moritur in amaritudine animae
absque ullis opibus;
25 А другий умирає наболілою душею, | не скуштувавши щастя.
26 et tamen simul in pulvere dormient,
et vermes operient eos.
26 Разом лягають у порох, | їх черва вкриває!
27 Certe novi cogitationes vestras
et sententias contra me iniquas.
27 Я знаю добре думки ваші | та замисли, що проти мене куєте.
28 Dicitis enim: “Ubi est domus principis,
et ubi tabernacula impiorum?”.
28 Ви кажете: Де дім вельможі? | Де намет, що грішники у ньому жили?
29 Nonne interrogastis quemlibet de viatoribus
et signa eorum non agnovistis?
29 Хіба ви не питали тих, що у світах бували, | над досвідом їхнім не розмишляли,
30 Quia in diem perditionis servatur malus
et ad diem furoris abducetur.
30 що в день біди лихий щаджен буває, | що у день гніву він веселий?
31 Quis arguet coram eo viam eius,
et, quae fecit, quis reddet illi?
31 Хто йому закине його поведінку ввічі, | і те, що він накоїв, хто йому відплатить?
32 Ipse ad sepulcra ducetur,
et super tumulum vigilabunt.
32 Коли ж його внесуть на цвинтар, | над гробом своїм він чатує.
33 Dulces erunt ei glebae vallis,
et post se omnem hominem trahet
et ante se innumerabiles.
33 Скиби землі йому солодкі. | За ним ідуть усі люди, а перед ним — нема й ліку!
34 Quomodo igitur consolamini me frustra,
et responsionis vestrae restat perfidia? ”.
34 Що вони варті, ваші втіхи марні? | Таж відповіді ваші — лиш омана!“