Giobbe 11

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Sofar di Naamà prese a dire:	1 Заговорив Цофар з Наамату й мовив:
2 «A tante parole non si dovrà forse dare risposta? O il loquace dovrà avere ragione?	2 «Чи ж оте багатослів’я не знайде відповіді? | Чи ж за балакуном визнають слушність?
3 I tuoi sproloqui faranno tacere la gente? Ti farai beffe, senza che alcuno ti svergogni?	3 Чи ж твоє базікання призведе людей до мовчанки? | Глумитимешся, а ніхто тебе й не застидає?
4 Tu dici: “Pura è la mia condotta, io sono irreprensibile agli occhi tuoi”.	4 Ти кажеш: Моя наука ясна, | і чистий я перед очима твоїми.
5 Tuttavia, volesse Dio parlare e aprire le labbra contro di te,	5 О, коли б Бог заговорив, | коли б він розтулив уста свої до тебе,
6 per manifestarti i segreti della sapienza, che sono così difficili all’intelletto, allora sapresti che Dio ti condona parte della tua colpa.	6 і показав тобі мудрости тайни, | що над усяке розуміння, | тоді б ти зрозумів, що Бог від тебе вимагає | менше, ніж твоя провина заслужила.
7 Credi tu di poter scrutare l’intimo di Dio o penetrare la perfezione dell’Onnipotente?	7 Чи ж можеш збагнути істоту Божу, | проникнути Вседержителя?
8 È più alta del cielo: che cosa puoi fare? È più profonda del regno dei morti: che cosa ne sai?	8 Вона висока, наче небо! Що вдієш? | Вона глибша Шеолу! Що знаєш?
9 Più lunga della terra ne è la dimensione, più vasta del mare.	9 Довша, ніж земля, її міра, | ширша, ніде море.
10 Se egli assale e imprigiona e chiama in giudizio, chi glielo può impedire?	10 Коли проходить, хто його спинить? | Коли на суд поставить, хто йому заборонить?
11 Egli conosce gli uomini fallaci; quando scorge l’iniquità, non dovrebbe tenerne conto?	11 Він бо знає людей підлих; | бачить лукавство й має його на увазі.
12 L’uomo stolto diventerà giudizioso? E un puledro di asino selvatico sarà generato uomo?	12 Тож так пустоголовий робиться розумним, | як дике осля стає свійським.
13 Ora, se tu a Dio dirigerai il cuore e tenderai a lui le tue palme,	13 Якщо скеруєш твоє серце | і простягнеш руки твої до нього,
14 se allontanerai l’iniquità che è nella tua mano e non farai abitare l’ingiustizia nelle tue tende,	14 як віддалиш від твоїх рук кривду | й не даси неправді жити у твоїм наметі,
15 allora potrai alzare il capo senza macchia, sarai saldo e non avrai timori,	15 тоді напевне підведеш обличчя твоє без плями, | стоятимеш твердо, боятися не будеш.
16 perché dimenticherai l’affanno e te ne ricorderai come di acqua passata.	16 Бо ти біду твою забудеш; | немов про воду, що сплила, ти згадуватимеш про неї.
17 Più del sole meridiano splenderà la tua vita, l’oscurità sarà per te come l’aurora.	17 Життя твоє буде ясніше півдня, | а темнота буде, як ранок.
18 Avrai fiducia perché c’è speranza e, guardandoti attorno, riposerai tranquillo.	18 Безпечний будеш, бо матимеш надію, | поглянеш навкруги й покладешся собі безпечно.
19 Ti coricherai e nessuno ti metterà paura; anzi, molti cercheranno i tuoi favori.	19 Ляжеш собі, й ніхто не смітиме тебе лякати, | і багато буде тих, що запобігатимуть у тебе ласки.
20 Ma gli occhi dei malvagi languiranno, ogni scampo è loro precluso, unica loro speranza è l’ultimo respiro!».	20 А очі злих погаснуть, | для них не буде втечі; | надія їхня — чим скорш умерти!»