Giobbe 32

BIBBIA TINTORI	Біблія
1 Or non avendo quei tre uomini risposto a Giobbe che si credeva giusto,	1 Як ті три мужі перестали відповідати Іовові, тому що він уважав себе праведним у своїх очах,
2 si adirò e si sdegnò Eliu figlio di Barachel Buzita, della stirpe di Ram. Si adirò contro Giobbe, chè si diceva giusto dinanzi a Dio;	2 тоді запалав гнівом Елігу, син Барахела з Бузу, з родини Рама. А запалав він гнівом на Іова за те, що Іов виправдовував себе радше, ніж Бога.
3 si adirò pure contro gli amici di lui, perchè non avevan saputo trovare una risposta da accettarsi, ma s'eran limitati a condannare Giobbe.	3 На трьох же його друзів запалав він гнівом за те, що вони не знайшли ніякої більш відповіді, а все ж засудили Іова.
4 Eliu adunque aspettò che Giobbe avesse parlato, perchè quelli che parlavano erano più vecchi.	4 Отже, Елігу ждав був, поки вони говорили з Іовом, бо вони були старші від нього віком.
5 Ma quando vide che i tre non eran capaci di replicare, si adirò fortemente.	5 Як же Елігу побачив, що в устах трьох мужів не було більш ніякої відповіді, запалав гнівом,
6 Poi Eliu figlio di Bara chel Buzita prese la parola, e disse: « Io son giovane d'anni e voi già canuti, per questo sono stato a capo basso e non ho ardito di esporvi il mio parere.	6 От і озвався Елігу, син Барахела з Бузу, й мовив: «Я молодий віком, а ви старі вже, | тому я наляканий, боявся | висловити вам мою думку.
7 Speravo infatti che parlasse l'età longeva, e che il gran numero degli anni insegnasse la sapienza;	7 Я собі думав: Хай дні говорять, | і літа многі хай покажуть мудрість!
8 ma vedo bene che lo Spirito è negli uomini e l'ispirazione dell'onnipotente dà l'intelligenza.	8 То Божий дух у людині, | Всесильного надхнення їх урозумляє.
9 Non i longevi sono sapienti, nè sempre i vecchi han retto discernimento.	9 Не ті, що мають багато літ, уже й мудрі, | і не старі вже й розуміють правду.
10 Per questo ardisco dire: Ascoltatemi: vi mostrerò anch'io la mia sapienza.	10 Тому й кажу: Мене послухай! | Оповіщу і я, що знаю!
11 Ecco, io sono stato attento ai vostri discorsi, a sentire la vostra prudenza, finché discutevate con ragionamenti.	11 Ось я чекав слів ваших, | вслуховувавсь у ваші міркування. | Тоді, як ви шукали слів,
12 Finché credevo che diceste qualche cosa, stavo attento, ma, come vedo, nessuno di voi può convincer Giobbe, e non può rispondere alle sue parole.	12 я пильно уважав на вас, | і ось ніхто Іовові не перечить, | ніхто з вас не відповідає на його промови.
13 E non state a dire: Noi abbiamo trovato la sapienza; Dio l'ha confutato, e non l'uomo.	13 Тож не кажіть: Ми знайшли мудрість; | Бог нас навчає, не людина!
14 Egli non mi ha detto nulla, ed io non gli risponderò coi vostri ragionamenti.	14 Тому я не так сперечатися буду, | я відповім йому не вашими словами.
15 Si sono spaventati, non han saputo che rispondere, da se stessi si son tolta la parola.	15 Збентежені, не відповідали більше, | слів їм забракло.
16 Giacché ho aspettato ed essi non parlano, e se ne stanno senza fiatare,	16 І я чекав; але що не говорять, | що стоять і не відповідають більше, —
17 parlerò anch'io la mia parte, e mostrerò la mia scienza;	17 то відповім і я по змозі, | оповіщу і я, що знаю.
18 perchè mi sento pieno di cose da dire, e lo spirito che porto in seno mi costringe.	18 Повний бо слів я, | мене спонукує дух усередині.
19 Ecco il mio seno è come vin nuovo senza spiraglio, che rompe gli otri nuovi.	19 Нутро моє, немов вино без стоку, | що нові міхи розриває.
20 Parlerò per respirare un poco; aprirò le mie labbra per rispondere.	20 Я виговорюсь, легше мені стане; | розтулю мого рота й відкажу.
21 Non sarò acce ttatore di persone, e non uguaglierò Dio all'uomo;	21 Я не зважатиму ні на чию особу, | лестити не буду нікому;
22 perchè io non so quanto durerò ancora, e se fra poco mi toglierà dal mondo il mio Creatore ».	22 лестити бо й не вмію: | інакше бо умить мене вбив би Творець мій.»