Giobbe 24

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 - Per l'Onnipotente i tempi non sono celati: ma color che conoscono Lui, ignorano i giorni suoi.	1 «Чому Всемогутній не затаїв часи, | а ті, що його знають, днів його не бачать?
2 Vi son di quelli che spostano i confini, rubano i greggi e li pascolano [per loro profitto];	2 Безбожники пересувають межі, | отару й чабана займають.
3 l'asino degli orfani essi portano via, prendono in pegno il bove della vedova;	3 Відводять осла в сиротини, | беруть у заклад вола вдовиці.
4 sconvolgono i progetti dei poverelli, opprimono tutti i meschini della contrada.	4 Убогі поступаються з дороги, | усі пригноблені в краю мусять від них ховатись.
5 Vi son di quelli che, come onagri nel deserto, vanno fuori al loro lavoro: accorti sono essi a far preda, apprestando il pane ai figliuoli:	5 Мов дикі осли в пустині, | вони виходять на роботу, | шукаючи запопадливо їжі, а ввечорі — немає дітям хліба.
6 mietono nel campo che non è loro, e vendemmiano la vigna di chi hanno oppresso;	6 Жнуть на чужому полі, | виноград грішника збирають.
7 rimandano nuda la gente, togliendo le vesti a coloroche non hanno copertura per il freddo,	7 Голі вони ночують, без одежі, | не мають чим накритись, коли холодно.
8 che dalle piogge dei monti restano inzuppatie per mancanza di riparo s'abbracciano alle rupi;	8 В горах на дощі мокнуть, | за браком сховку туляться до скелі!
9 commettono violenza depredando gli orfani, e la turba dei poveri spogliano;	9 Сиріт від грудей відривають, | беруть у заклад дитину в бідних.
10 a gente nuda che va senza vestito ed è affamata, essi tolgono le spighe;	10 Голі блукають, без одежі, | і голодні зносять снопи.
11 passano il meriggio fra i mucchi di coloroche soffron sete calcando gli strettoi:	11 Вичавлюють між мурами олію, | спраглі, топчуть виноград у точилі.
12 fecero gemere dalle città gli uomini, e l'anima dei trafitti grida, e Dio non permette che s'allontani l'invendicato.	12 З міста чути людей стогін, | душа смертельно поранених кличе на допомогу, | та Бог не чує їхньої молитви!
13 Questi stessi sono ribelli alla luce, non conoscono le sue vie, nè battono i suoi sentieri;	13 Є поміж ними й вороги світла, | які шляхів його не знають, | стежками його не простують.
14 di buon mattino si leva l'omicida, uccide il misero e il poverello: di notte poi fa da ladro;	14 Удосвіта стає убивник, | убиває бідного й сіромаху, | вночі бродить злодюга.
15 l'occhio dell'adultero spia la caliginedicendo: - Occhio non mi scorgerà! -e si mette un velame sulla faccia;	15 Око перелюбця пильнує, коли смеркне. | Він думає: Ніхто мене не бачить, | і кладе собі на вид запинало.
16 scassina [il ladro] nell'oscurità le case, come durante il giorno aveva fissato con i suoi [compagni], poichè hanno in odio la luce:	16 В пітьмі підкопують домівки, | а вдень замикаються, | не знають світла.
17 se ad un tratto appare l'aurora la credono un'ombra di morte, e camminano nelle tenebre come fosse luce.	17 Тінь смерти то для всіх них ранок; | коли ж він зійде, жах їх огортає.
18 [Il malvagio] è cosa leggiera sulla superficie delle acque: sia maledetta la sua eredità sulla terra, nè si rivolga il pigiatore alla sua vigna!	18 Вони від дня втікають; | маєтність їх на землі проклята, | в їх виноградниках не завертає виноградар.
19 Ad eccessivo calore passi egli dalle acque della neve, e il suo peccato vada sino agl'ìnferi.	19 Посуха й спека пожирає сніжну воду — | так грішника Шеол хапає.
20 Di lui si scordi la misericordia, la sua dolcezza siano i vermi; non sia egli più ricordato, ma stroncato come albero infruttuoso!	20 Утроба, що його родила, його забуває, | черва собі солодко ним пасеться, | не згадується більше його ім’я; | так кривда, неначе деревина, ломиться.
21 Poichè depredò la sterile che non partorisce, ed alla vedova non fece del bene;	21 Він чинив зло безплідній, що не родить; | він не чинив добра вдовиці!
22 atterrò i forti con la sua fortezza, e quando starà in piedi non avrà sicurezza di vita.	22 Та той силою своєю хапає дужих, | встає, і він життя непевний.
23 Dio gli dette tempo di penitenza, e costui ne abusa a superbia; ma egli tiene i suoi occhi sulle vie di lui.	23 Забезпечує його й дає опору, | та Господні очі за його путями стежать.
24 S'innalzano essi un momento, e più non esistono; saranno umiliati come ogni cosa, e tolti via, e come cime di spighe saranno recisi.	24 Вони ледь-ледь піднесуться, — і вже в’януть, | немов зірвана мальвія, | немов головки колосків зів’ялих.
25 Se non è così chi mi accuserà di menzogna, e citarmi avanti a Dio per le mie parole?»	25 А як воно не так, то хто мене спростує, | на ніщо оберне мою мову?»