Psalmi 27

VULGATA	Біблія
1 Psalmus ipsi David. Ad te, Domine, clamabo ; Deus meus, ne sileas a me : nequando taceas a me, et assimilabor descendentibus in lacum.	1 Давида. Господь — моє світло й моє спасіння: кого маю боятись? Господь — мого життя твердиня: кого маю страхатись?
2 Exaudi, Domine, vocem deprecationis meæ dum oro ad te ; dum extollo manus meas ad templum sanctum tuum.	2 Як насідають злочинці на мене, щоб жерти моє тіло, — напасники мої й мої вороги, то вони спіткнуться й упадуть.
3 Ne simul trahas me cum peccatoribus, et cum operantibus iniquitatem ne perdas me ; qui loquuntur pacem cum proximo suo, mala autem in cordibus eorum.	3 Нехай і облогою стануть проти мене, не настрашиться моє серце; нехай і війна настане проти мене, навіть тоді буду я уповати.
4 Da illis secundum opera eorum, et secundum nequitiam adinventionum ipsorum. Secundum opera manuum eorum tribue illis ; redde retributionem eorum ipsis.	4 Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у його храмі
5 Quoniam non intellexerunt opera Domini, et in opera manuum ejus destrues illos, et non ædificabis eos.	5 Бо він мене сховає у своїм наметі в день недолі; він захистить мене під кровом шатра свого, на скелю він мене підніме.
6 Benedictus Dominus, quoniam exaudivit vocem deprecationis meæ.	6 І ось тепер я голову мою підношу на ворогів, які навколо мене; принесу жертву радости в його наметі, співатиму й у псалмах Господа буду хвалити.
7 Dominus adjutor meus et protector meus ; in ipso speravit cor meum, et adjutus sum : et refloruit caro mea, et ex voluntate mea confitebor ei.	7 Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, змилуйся надо мною й обізвись до мене.
8 Dominus fortitudo plebis suæ, et protector salvationum christi sui est.	8 В твоєму імені серце моє каже: «Обличчя моє шукайте!» Твоє обличчя, Господи, я шукаю.
9 Salvum fac populum tuum, Domine, et benedic hæreditati tuæ ; et rege eos, et extolle illos usque in æternum.	9 Не ховай обличчя твого від мене, не відпихай слуги твого в гніві. Ти моя поміч, не відкидай мене і не залишай мене, Спасителю, мій Боже!
	10 Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме.
	11 Навчи мене, о Господи, путі твоєї, провадь мене простою стежкою, з огляду на тих, що на мене засідають.
	12 Не видай мене на поталу моїм ворогам, бо проти мене встали свідки брехливі, які насильством так і палають.
	13 Леле, якби я не вірив, що побачу доброту Господню на землі живучих!
	14 Надійсь на Господа, будь мужній; нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа!