Ecclesiasticus 43

NOVA VULGATA	Біблія
1 Gloria altitudinis firmamentum puritatis, species caeli in visione gloriae.	1 Пишнота висот — чистая твердь, вигляд небозводу — видіння слави! 2. Висхідне сонце звіщає на сході; яка бо предивна Всевишнього споруда!
2 Sol in apparitione annuntians in processu: vas admirabile, opus Excelsi.	2 Стоячи опівдні, висушує землю, — і хто бо встоїться перед його жаром?
3 In meridiano suo exurit terram; et in conspectu ardoris eius quis poterit sustinere? Fornacem ventilans in operibus ardoris tripliciter,	3 Вогонь роздмухують, щоб жар здобути, та сонце палить гори утроє більше! Воно випаровує вогненну пару і блискучим промінням очі сліпить.
4 sol exurens montes, vapores igneos exsufflans et refulgens radiis suis obcaecat oculos.	4 Великий Господь, що його створив, теж на слово його воно мчить своїм шляхом.
5 Magnus Dominus, qui fecit illum et sermonibus eius festinavit iter.	5 Та й місяць завжди о своїй порі визначає часи — знак відвічний,
6 Et luna stat in tempus suum, in ostensionem temporis et signum aevi.	6 Місяць вказує пору святкувань — світило, що зменшується, аж поки не зникне.
7 A luna signum diei festi; luminare, quod minuitur in consummatione.	7 Від нього місяць має свою назву, він дивно зростає при своїх відмінах — знамено небесного війська, що світить на горній тверді.
8 Mensis secundum nomen eius est, crescens mirabiliter in consummatione.	8 Оздоба небес — яснії зорі, світляна прикраса в Господніх висотах:
9 Vas castrorum in excelsis, in firmamento caeli resplendens gloriose.	9 словом Святого стоять за його велінням і не змінюються на чатах своїх.
10 Species caeli gloria stellarum, mundum illuminans in excelsis Domini.	10 Поглянь на веселку й благослови її Творця: у своєму сяйві вона бо прекрасна!
11 In verbis Sancti stabunt iuxta praeceptum et non deficient in vigiliis suis.	11 Оперізує небо луком осяйним: її бо нап’яли руки Всевишнього.
12 Vide arcum et benedic eum, qui fecit illum; valde speciosus est in splendore suo.	12 Велінням своїм він сніг шле на землю, присудом своїм блискавки мече.
13 Gyravit caelum in circuitu gloriae suae, manus Excelsi tetenderunt illum.	13 Тож відчиняються комори його та й хмари вилітають, мов тії птахи.
14 Imperio suo acceleravit nivem et properat coruscationes iudicii sui.	14 Потугою своєю він згущує хмари, що розпорошуються градом, мов те каміння.
15 Propterea aperti sunt thesauri, et evolaverunt nebulae sicut aves.	15 На погляд його здригаються гори, з волі його дме південний вітер.
16 In magnitudine sua firmavit nubes, et confracti sunt lapides grandinis. Vox tonitrui eius tremefacit terram,	16 Грому його гуркіт землю картає, мов та хуртовина з півночі й вихор.
17 in conspectu eius commovebuntur montes. In voluntate eius aspirabit notus,	17 Мов птахів вниз злітаючих, він сніг розсипає, що спадає додолу й осідає сараною: око дивується на красу його блискучу, серце чудується, як він спадає.
18 tempestas aquilonis et congregatio spiritus.	18 Він іней сипле на землю, мов сіль, і той, замерзаючи, колючиться шпичками.
19 Et, sicut aves deponentes ad sedendum, aspergit nivem, et, sicut locusta demergens, descensus eius:	19 Вітер холодний з півночі подме, а вже на водах крига твердне, по всій воді простелюється й воду опанцерює.
20 pulchritudinem candoris eius admirabitur oculus, et super imbrem eius expavescet cor.	20 Він гори пожирає, пустиню випалює, зелень винищує, неначе той вогонь.
21 Gelu sicut salem effundet super terram, et, dum gelaverit, fit tamquam cacumina tribuli.	21 Гоїть усе те — хмара зненацька: роса, що спадає й оживлює по спеці.
22 Frigidus ventus aquilo flabit, et gelabit crystallus super aquam; super omnem congregationem aquarum requiescet, et sicut lorica induet se aqua.	22 За задумом власним він безодню втихомирив, а й насадив на ній острови.
23 Devorabit montes et exuret desertum et exstinguet viridem sicut ignis.	23 Ті, що морем плавають, повідають про небезпеки, а ми, теє слухаючи, дивом дивуємось.
24 Medicina omnium in festinatione nebulae, et ros obvians ab ardore hilarescet.	24 Там надзвичайні й предивні речі: різнородні тварини та морські потвори.
25 Cogitatione sua placavit abyssum et plantavit in illa insulas.	25 Завдяки йому все здійснилось добре, і все впорядковується Господнім словом.
26 Qui navigant mare, enarrant pericula eius, et audientes auribus nostris admiramur.	26 Чимало б ще сказати — та не дійшли б до краю! Тож слів завершення: Він — усе!
27 Illic praeclara opera et mirabilia, varia bestiarum genera et omnium pecorum et creatura belluarum.	27 Де спромогу знайти нам, щоб його прославляти? Він бо величніший від усіх своїх діл.
28 Propter ipsum iter prosperat angelus eius, et in sermone eius composita sunt omnia.	28 Страхітливий Господь, превеликий, і влада його — предивна!
29 Multa dicemus et deficiemus verbis; consummatio autem sermonum: “ Ipse estomnia!”.	29 Хваливши Господа, возносіте його мірою змоги — бо він ще вам понад силу; його звеличувавши, сили розгорніте, однак не втомлюйтесь, — бо до краю не дійдете!
30 Glorificantes ad quid valebimus? Ipse enim Magnus super omnia opera sua.	30 Хто бачив його й міг повісти б про те? Хто б звеличив його на всю його велич?
31 Terribilis Dominus et magnus vehementer, et mirabilis potentia ipsius.	31 Багато інших є тайн, ще більших, ніж оці: з діл його ми лише часточку бачимо.
32 Glorificantes Dominum exaltate, quantumcumque potueritis: supervalebit enim adhuc, et admirabilis magnificentia eius.	32 Усе бо створив Господь — і мудрість дав благочесним.
33
34 Exaltantes eum replemini virtute; ne laboretis, non enim pervenietis usquam.
35 Quis vidit eum et enarrabit? Et quis magnificabit eum sicut est?
36 Multa abscondita sunt maiora his; pauca enim vidimus operum eius.
37 Omnia autem Dominus fecit et pie agentibus dedit sapientiam.