Siracide 31

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 - Le veglie [per brama] di ricchezza coniuman le carni, e la preoccupazione di essa allontana il sonno.	1 З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.
2 La cura vigilante toglie il dormire, e come una grave malattia allontana il sonno.	2 Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.
3 Fatica il ricco nell'accumulare averi, e nel suo riposo si sazia de' suoi beni.	3 Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.
4 Fatica il povero per mancanza di sostentamento, e quando smette, è nella miseria.	4 Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний.
5 Chi ama l'oro non sarà giusto, e chi corre dietro alla corruzione, ne avrà a sazietà.	5 Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється.
6 Molti furon mandati a precipizio [a caglon] dell'oro, e nel suo splendore fu la loro rovina.	6 Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.
7 Legno d'inciampo è l'oro per quelli che ad esso sacrificano, guai a coloro che gli van dietro!, e ogni insensato perirà per esso.	7 Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного.
8 Beato il ricco ch'è trovato senza, macchia, e che dietro all'oro non è andato, nè ha sperato nel danaro e ne' tesori.	8 Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.
9 Chi è costui, e lo proclameremo beato? Perchè ha fatto meraviglie in vita sua!	9 Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.
10 Egli è stato provato con Poro e trovato integro; avrà gloria imperitura; egli poteva prevaricare e non ha prevaricato, fare il male e non l'ha fatto.	10 Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив?
11 Perciò son consolidati i suoi beni nel Signore, e le sue limosine racconterà tutta l'adunanza dei santi.	11 Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.
12 Siedi a lauta mensa? non spalancarci su la tua gola per il primo.	12 Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»
13 Non dire: « Molta è la roba che c'è sopra! ».	13 Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.
14 Ricordati che triste [cosa] è l'occhio invidioso:	14 Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.
15 c'è nulla di più invidioso dell'occhio tra le cose create? Perciò lagrima da tutta la sua faccia! Dov'esso guarda,	15 Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.
16 non stender la tua mano per primo, perchè, contaminato dall'invidia, tu non abbia ad arrossire:	16 Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний.
17 non far ressa durante il convito.	17 А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може.
18 Giudica i desiderii del tuo vicino dai tuoi stessi,[e in tutto quel che fai, usa riflessione].	18 І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.
19 Serviti da uomo per bene di quelle cose che ti son messe innanzi, affinchè, mangiando a crepa pancia, tu non ti renda odioso.	19 Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме:
20 Cessa per il primo, per motivo d'educazione, e non esser insaziabile per non offendere.	20 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу.
21 E se siedi in mezzo a molti, non stender la mano prima di loro, nè per primo chiedi da bere.	21 Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше.
22 Il poco vino è sufficiente all'uomo educato e nel dormire non ne sarai travagliato, nè sentirai malessere.	22 Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.
23 L''nsonnia, il vomito e i dolori son per l'uomo insaziabile.	23 Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне.
24 Il sonno salubre è per l'uomo parco: dorme sino al mattino e l'anima sua s'allieterà con lui.	24 А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне.
25 E se sarai stato costretto a mangiar troppo, levati di mezzo, vomita e n'avrai sollievo, e non procaccerai al tuo corpo una malattia.	25 Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило.
26 Ascoltami, o figliuolo, e non mi disprezzare, e da ultimo troverai [ch'eran vere] le mie parole.	26 Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних.
27 in tutto quel che fai sii svelto [e diligente], e nessuna malattia t'incoglierà.	27 Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.
28 Chi è splendido nell'imbandire, lo lodan le labbra di molti e la testimonianza alla sua generosità è verace.	28 Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби.
29 Contro chi è spilorcio a mensa, mormora la città, e la testimonianza alla sua spilorceria è verace.	29 Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.
30 Gli amanti del vino non provocare, che molti ha rovinato il vino.	30 Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.
31 Il fuoco prova l'acciaio temprato, così il vino, bevuto fino all'ubriachezza, mette a nudo i cuori dei superbi.	31 Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.
32 Buona vita per gli uomini è il vino con sobrietà: se lo bevi con moderazione sarai sobrio.
33 Qual vita fa colui che manca di vino?
34 Cos'è che toglie la vita? La morte!
35 Il vino fu creato per la giocondità [dell'uomo] e non per l'ubriachezza, da principio.
36 Esultanza dell'anima e [letizia] del cuore è il vino bevuto [a tempo e] moderatamente:
37 salute dell'anima e del corpo è il bere sobrio.
38 Il vino bevuto con eccesso causa l'irritazione, lo sdegno e molte rovine:
39 amarezza dell'anima è il vino bevuto con eccesso.
40 L'eccitazione dell'ebbrezza [provoca] l'offesa dell'insensato: scema le forze e produce ferite.
41 In un simposio di vino non rimproverare il vicino, e non lo disprezzare nella sua allegria.
42 parole d'ingiuria non gli dire, e non l'angustiare col richiedergli [quel che ti deve].