| 1 A chi teme Jahvè non capitano mali; se egli è provato, sarà di nuovo liberato. | 1 Хто Господа страхається, того лихо не спіткає, бо й від спокуси врятує він його наново. |
| 2 Chi odia la legge non diventa sapiente; viene scosso come nave nella tempesta. | 2 Мудрий не має ненависти до закону, хто ж з ним лицемірить — той мов судно у бурі. |
| 3 Un uomo prudente intende la legge di Dio e la legge per lui è come un oracolo manifesto. | 3 Розумний плекає віру в закон: для нього закон — вірогідний вирок. |
| 4 Prepara il discorso e così sarai ascoltato; raccogli norme disciplinari e allora rispondi. | 4 Приготуйся словом, і тебе будуть слухати; зосередься знанням — і тоді відповідай. |
| 5 L’intimo dello stolto è come la ruota di un carro; il pensiero di lui è come asse che gira. | 5 Серце дурного, мов те колесо в возі, й мов вісь, що обертається — його міркування. |
| 6 Uno stallone: tale è l’affezione dello stolto; nitrisce sotto chiunque gli sale in groppa. | 6 Глузливий друг — неначе той огир, який іржить під кожним вершником. |
| 7 Che cosa ha un giorno più di un altro se, per tutto l’anno, la luce del giorno proviene dal sole? | 7 Чому воно так: день ліпший від дня, хоч денне світло в році — все від одного сонця? |
| 8 Jahvè nella sua sapienza li distingue variando il tempo e le feste, | 8 Бо їх розрізнено спізнанням Господнім: він бо встановив усякі пори й свята. |
| 9 esaltandone alcuni e santificandoli, ponendo altri nel computo di giorni comuni. | 9 Одні серед них він посвятив і звисочив, інші ж учинив будніми днями. |
| 10 Anche gli uomini: tutti vengono dal suolo e Adamo fu preso dalla terra; | 10 А й люди всі — з глини походять, з тої ж землі створено й Адама. |
| 11 ma Jahvè grandemente sapiente li differenziò e variò le loro vie. | 11 У своїм повнознанні Господь розділив їх і різними їхні стани вчинив. |
| 12 Di essi alcuni benedisse ed esaltò, altri santificò e riservò per sé; altri, poi, maledisse e li umiliò ed espulse dalle loro sedi. | 12 З них деяких він благословив і вивищив, інших між ними — освятив і до себе наблизив, а деяких — прокляв, понизив, а й викинув їх із їхнього місця. |
| 13 Come creta in mano al vasaio, il quale la tratta come vuole; così l’uomo in mano al suo creatore, quando questi gli aggiudica una sorte. | 13 Так, як і глина в руках ганчаря, що з неї виробляє він за своєю волею, так люди в руках, того, хто створив їх і хто їм воздає за своєю справедливістю. |
| 14 Al male sta di fronte il bene e di fronte alla morte sta la vita; ugualmente, di fronte all’uomo pio c’è il peccatore. | 14 Супроти зла — добро, супроти смерти — життя, тож так і супроти благочесного — грішник. |
| 15 Così osserva tutte le opere dell’Altissimo: stanno a due a due, l’una in faccia all’altra. | 15 Поглянь же на всі діла Всевишнього: вони всі — до пари, одне проти одного. |
| 16 Quanto a me, io sono l’ultimo venuto come chi raccoglie spighe dietro chi miete; | 16 А я, останній — я, не доспавши, дозбирував за тими, що виноград збирають. |
| 17 sono venuto con la divina benedizione e, quale vendemmiatore, ho riempito il torchio. | 17 За Господнім благословенням, прибув я швидко й, мов винозборець, винотоку наповнив. |
| 18 Ponete mente che non solo ho lavorato per me ma per tutti coloro che desiderano istruirsi. | 18 Зважте ж: я трудивсь не для себе самого, а й для тих усіх, що освіти шукають. |
| 19 Ascoltatemi, capi del popolo; voi che guidate la comunità, state con l’orecchio teso. | 19 Тож слухайте мене, вельможі народу, — проводарі громади, насторожіть вуха! |
| 20 AI figlio o alla moglie, al fratello o all’amico non dare potestà su di te mentre vivi; non dare ad altri i tuoi averi, affinché, se cambi parere, tu non li richieda. | 20 Синові й жінці, братові й другові, доки живеш — не давай над собою орудувати; а й майна свого не давай іншому, щоб не довелось тобі, розкаявшись, просити його назад. |
| 21 Finché vivi e respiri non abdicare per nessuno; | 21 Доки ще живеш і доки духу в тобі — будь-кому себе не видавай на поталу. |
| 22 è, infatti, meglio che siano i figli a pregarti e non che tu attenda grazie dalle loro mani. | 22 Ліпше бо, коли в тебе діти попросять, ніж сам би ти в руки дітей своїх заглядав. |
| 23 In ogni tua cosa conserva i diritti e sii senza macchia sulla tua reputazione. | 23 У всіх своїх ділах будь незалежний і не допускай твоїй славі заплямитись. |
| 24 Sul finire dei tuoi giorni, al tempo della fine, allora distribuisci l’eredità. | 24 Коли закінчаться дні життя твого, коли смерть настане, — роздавай свою спадщину. |
| 25 Foraggio, bastone e soma all’asino; pane, castigo e occupazione allo schiavo. | 25 Для осла — паша, палиця і вантаж, для раба — хліб, карність і праця. |
| 26 Da’ a questo lavoro e troverà riposo; lasciagli libere le mani e cercherà libertà. | 26 Застав раба до праці, і матимеш спокій; а звільниш йому руки — він шукатиме волі. |
| 27 Mandalo al lavoro, perché non rimanga in ozio; l’ozio insegna molta malizia. | 27 Ярмо й посторонок гнуть шию, тож рабові лукавому — колоди й побої. |
| 28 Giogo e redini fanno piegare la cervice; tormenti e sofferenze il cattivo domestico. | 28 Займи його працею, нехай не дармує: з безділля навчаються багато лихого. |
| 29 Disponilo nei lavori, come gli conviene, e, se non ubbidisce, aggravagli le catene; | 29 Нехай так працює, як йому личить, а коли не слухається — наклади кайдани. |
| 30 ma non oltrepassare i limiti con nessuno e non fare nulla senza ponderazione. | 30 Однак не вимагай ні від кого занадто й не роби нічого без здорового глузду. |
| 31 Hai un domestico? trattalo come te stesso, perché ti è necessario come la tua anima. | 31 Коли маєш слугу, хай буде — мов ти сам; він бо — кровне твоє надбання. |
| 32 Hai un domestico? trattalo da fratello, perché lo hai comprato con il sangue. | 32 Коли маєш слугу — вважай його за брата, бо й як себе самого, так і його потребуватимеш. |
| 33 Se lo tratti male ed egli fugge allontanandosi, dove lo cercherai? | 33 Як знущатимешся з нього, і він утече геть від тебе, то — на якій дорозі тоді його шукатимеш? |
