Ecclesiasticus 51

NOVA VULGATA	Біблія
1 Oratio Iesu filii Sirach. “ Confitebor tibi, Domine rex; et collaudabo te Deum salvatorem meum.	1 Славословитиму тебе, Господи, Царю, і восхвалю тебе, Боже, мій Спасителю; славу воздам імені твоєму!
2 Confitebor nomini tuo, quoniam adiutor et protector factus es mihi	2 Бо ти був для мене покровитель і помічник, і тіло моє врятував єси від згуби, від сітей язика, що його мають обмовці, від уст отих, що брехню кують, — тож проти тих, які мене оточили, помічником моїм був ти і мене єси визволив, —
3 et liberasti corpus meum a perditione, a laqueo linguae iniquae et a labiis operantium mendacium, et in conspectu insurgentium factus es mihi adiutor.	3 милосердям твоїм великим та іменням твоїм: від укусу готових мене пожерти, від руки зазіхальників на моє життя, від тих великих злиднів, які мене обсіли,
4 Et liberasti me, secundum magnitudinem misericordiae et nominis tui, a laqueis praeparatis ad escam,	4 від вогню, що навколо, — вогню, не мною розпаленого,
5 de manibus quaerentium animam meam et de multis tribulationibus, quae circumdederunt me,	5 із самих глибин адових нутрощів, від нечестивого язика й неправдивого слова,
6 a pressura flammae, quae circumdedit me, et de medio ignis, ubi non sum aestuatus;	6 від наклепу несправедливого язика перед царем! Душа моя наблизилась до самісінької смерти, й моє життя було вже долі, поблизу від аду;
7 de altitudine ventris inferi et a lingua coinquinata et a verbo mendacii, a iaculo linguae iniustae.	7 звідусіль я був оточений — помічника не було, рятунку людського виглядав я — його не було.
8 Appropinquavit usque ad mortem anima mea,	8 І згадав тоді я, Господи, про твоє милосердя і про діла твої, що від віків стаються, про визволення тих, які на тебе надіються, про те, як спасаєш їх ти від рук ворожих, —
9 et vita mea appropinquans erat in inferno deorsum.	9 і возніс я з землі прохання своє, і благав, щоб звільнитись, мені від смерти.
10 Circumdederunt me undique, et non erat qui adiuvaret; respiciens eram ad adiutorium hominum, et non erat.	10 До Господа візвав я — до батька мого, Господа, щоб він мене не покинув за днів тієї скрути, за часів, де діють горді й де немає допомоги. Повсякчасно буду твоє ім’я хвалити, і славословитиму його піснями.
11 Memoratus autem sum misericordiae tuae, Domine, et operationis tuae, quae a saeculo est,	11 І мольбу мою вислухано: ти спас мене від згуби і врятував від лихої години.
12 quoniam eruis sustinentes te, Domine, et liberas eos de manibus iniquorum.	12 Тому славословитиму тебе й хвалитиму, — і благословитиму ім’я Господнє.
13 Exaltavi de terra supplicationem meam et pro morte defluente deprecatus sum.	13 Ще юнаком, заки в мандри я пустився, шукав я щиро мудрости у своїй молитві.
14 Invocavi Dominum: “Pater meus es tu, ne derelinquas me in die tribulationis meae et in tempore superborum sine adiutorio.	14 Перед святинею благав про неї — і до кінця її буду шукати.
15 Laudabo nomen tuum assidue et collaudabo illud in confessione”. Et exaudita est oratio mea.	15 У розквіті своїм, мов достигаюче гроно, серце моє втішалося з неї, нога моя ступала дорогою прямою, і змалку вже слідом за нею ходив я.
16 Et liberasti me de perditione et eripuisti me de tempore iniquo.	16 Лиш вухом нахиливсь я — і вже її одержав, і знайшов собі освіту велику.
17 Propterea confitebor et laudem dicam tibi et benedicam nomini Domini.	17 Їй завдяки поступив я багато, — тож прославлю того, що дав мені мудрість.
18 Cum adhuc iunior essem, priusquam oberrarem, quaesivi sapientiam palam in oratione mea;	18 Рішив я ділом її вживати, шукав добра я ревно — і не осоромився!
19 ante templum postulabam pro illa et usque in novissimis inquiram eam, et effloruit tamquam praecox uva.	19 За неї змагалась моя душа, у виконанні закону був я старанний; руки свої простягав я угору, і над неуцтвом сльози проливав я.
20 Laetatum est cor meum in ea, ambulavit pes meus iter rectum; a iuventute mea investigabam eam.	20 Душу свою спрямував я до неї, і в чистоті знайшов я її: з нею придбав я знання від початку, — тим то й полишений я не буду.
21 Inclinavi modice aurem meam et excepi illam	21 Тремтів усім нутром я, шукаючи її, — тим і придбав я майно прекрасне.
22 et multam inveni mihimetipsi sapientiam et multum profeci in ea:	22 Господь язик дав мені у нагороду, — тож ним і буду його я хвалити.
23 danti mihi sapientiam dabo gloriam.	23 Підійдіть же ближче до мене, неуки, і знайдіть оселю в домі повчань!
24 Consiliatus sum enim, ut facerem illam; et quaesivi bonum et non confundar.	24 Чого твердите, що тих речей вам бракує, і ваші душі так сильно її прагнуть?
25 Colluctata est anima mea in illa, et in faciendo legem diligens fui.	25 Відкрив я уста й заговорив про неї: без грошей її для себе набувайте!
26 Manus meas extendi in altum et incognoscibilia eius intellexi.	26 Шию вашу вкладіте в отеє ярмо: хай ваша душа прийме повчання, бо шукати її не треба далеко!
27 Animam meam direxi ad illam et in purificatione inveni eam.	27 Гляньте власним оком, як мало я трудився, — а таки знайшов для себе спокій превеликий.
28 Possedi cum ipsa cor ab initio; propter hoc non derelinquar.	28 Набувайте освіту й великим коштом: в ній собі придбаєте золота чимало.
29 Venter meus conturbatus est quaerendo illam; propterea bonam possedi possessionem.	29 Хай душа ваша радіє милосердям Господнім. — і ніяк не стидайтесь хвалити його!
30 Dedit mihi Dominus linguam mercedem meam, et in ipsa laudabo eum.	30 Ваше діло чиніте заздалегідь, — а він своєчасно дасть вам нагороду.
31 Appropiate ad me, indocti, et congregate vos in domo disciplinae.
32 Quid adhuc retardatis in his, dum animae vestrae sitiunt vehementer?
33 Aperui os meum et locutus sum: “Comparate vobis sine argento
34 et collum vestrum subicite iugo, et suscipiat anima vestra disciplinam: in proximo est enim invenire eam.
35 Videte oculis vestris quia modicum laboravi et inveni mihi multam requiem.
36 Assumite disciplinam in multo numero argenti et copiosum aurum possidete in ea.
37 Laetetur anima vestra in misericordia eius, et non confundemini in laude ipsius.
38 Operamini opus vestrum ante tempus, et dabit vobis mercedem vestram in tempore suo” ”.