Proverbia 13

NOVA VULGATA	Біблія
1 Filius sapiens disciplina patris; qui autem illusor est, non audit, cum arguitur.	1 Мудрий син любить науку, | насмішник не слухає напоумлення.
2 De fructu oris sui homo satiabitur bonis, anima autem praevaricatorum violentia.	2 Із плоду уст своїх людина добро їстиме; | жадання зрадників — насильство.
3 Qui custodit os suum, custodit animam suam; qui autem incautus est eloquio, ruina est ei.	3 Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; | хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель.
4 Vult et non habet piger, anima autem operantium impinguabitur.	4 Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; | душа ж трудящих насититься.
5 Verbum mendax iustus detestabitur, impius autem confundit et dehonestat.	5 Праведник слова брехливі ненавидить, | а злий поводиться безсоромно й ганебно.
6 Iustitia custodit innocentem in via, impietas autem peccatorem supplantat.	6 Безвинного в путях пильнує правда; | грішника губить злоба.
7 Est qui quasi dives habetur, cum nihil habeat; et est qui quasi pauper, cum in multis divitiis sit.	7 Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, | а той бідного вдає, хоч він і пребагатий.
8 Redemptio animae viri divitiae suae; qui autem pauper est, increpationem non sustinet.	8 Викуп життя людини — її багатство; | бідний же загроженим не почувається.
9 Lux iustorum laetificat, lucerna autem impiorum exstinguetur.	9 Світло праведних звеселить, | а свічка злих погасне.
10 Inter superbos tantum iurgia sunt, et apud humiles sapientia.	10 Гордість доводить до сварки, | а мудрість із тими, хто слухає пораду.
11 Substantia festinata minuetur; qui autem colligit manu, multiplicat.	11 Майно, швидко нажите, пропадає; | а хто збирає поволі, той багатіє.
12 Spes, quae differtur, affligit animam, lignum vitae desiderium veniens.	12 Відсунута надія — мука серця; | а здійснене бажання — дерево життя.
13 Qui contemnit verbum, ipse se obligat; qui autem timet praeceptum, retribuetur ei.	13 Хто словом нехтує, сам собі шкодить; | хто ж заповідь шанує, той матиме заплату.
14 Lex sapientis fons vitae, ut declinet a laqueis mortis.	14 Наука мудрого — джерело життя, | щоб спастися від сітей смерти.
15 Intellegentia bona dabit gratiam, in itinere infidelium vorago.	15 Добрий розум приносить ласку, | дорога ж віроломних шорстка.
16 Omnis astutus agit cum consilio; qui autem fatuus est, aperit stultitiam.	16 Кожен розумний чинить розважно, | а дурний виставляє дурноту напоказ.
17 Nuntius impius cadet in malum, legatus autem fidelis sanitas.	17 Злий посланець у біду кидає, | а вірний вістун лікує.
18 Egestas et ignominia ei, qui deserit disciplinam; qui autem acquiescit arguenti, glorificabitur.	18 Злидні та сором, хто науку відкидає; | а хто приймає напоумлення, той у пошані.
19 Desiderium, si compleatur, delectat animam; detestantur stulti fugere mala.	19 Як здійсниться бажання, душа радіє; | від зла відвертатись — то для дурних осоружно.
20 Qui cum sapientibus graditur, sapiens erit; amicus stultorum malus efficietur.	20 Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; | а хто приятелює з дурним, — той зледачіє.
21 Peccatores persequitur malum, et iustis retribuentur bona.	21 Грішних переслідує нещастя, | а добро — нагорода праведним.
22 Bonus relinquit heredes filios et nepotes; et custoditur iusto substantia peccatoris.	22 Добрий свою спадщину онукам залишає, | а майно грішника для праведника бережеться.
23 Multi cibi in novalibus pauperum, et est qui perit, deficiente iudicio.	23 Цілина бідних родить багато збіжжя; | за браком правосуддя не один гине.
24 Qui parcit virgae, odit filium suum; qui autem diligit illum, instanter erudit.	24 Хто щадить різки, ненавидить сина; | хто ж його любить, той завчасу карає.
25 Iustus comedit et replet animam suam, venter autem impiorum insaturabilis.	25 Праведний їсть собі досхочу, | а живіт злих терпітиме нестачу.