Ecclesiasticus 30

NOVA VULGATA	Біблія
1 De filiis. Qui diligit filium suum, assi duat illi flagella, ut laetetur in novissimo suo.	1 Хто любить свого сина — тримає для нього різку, щоб мати з нього врешті-решт утіху.
2 Qui docet filium suum, fructum habebit in illo et in medio domesticorum in illo gloriabitur.	2 Хто сина виховує добре — матиме з нього користь, а й серед знайомих пишатись ним буде.
3 Qui docet filium suum, in zelum mittet inimicum et in medio amicorum gloriabitur in illo.	3 Хто сина повчає, тому заздритиме ворог, перед друзями ж буде ним радіти.
4 Mortuus est pater eius et quasi non est mortuus: similem enim reliquit sibi post se.	4 Такий батько, померши, наче й не вмре: по собі бо лишив подібного до себе.
5 In vita sua vidit et laetatus est in illo, in obitu suo non est contristatus. Nec confusus est coram inimicis:	5 За життя свого побачивши, милувався він з нього, тож при смерті своїй не зазнав він смутку.
6 reliquit enim defensorem domus contra inimicos et amicis reddentem gratiam.	6 Проти своїх ворогів лишив він відплатника, а й для друзів — того, хто добродійства оплатить.
7 Qui blanditur filio, colligabit vulnera eius, et super omnem vocem turbabuntur viscera sua.	7 Хто ж випещує сина — той і рани його перев’яже ще й над кожним його зойком серцем здригатиметься.
8 Equus indomitus evadit durus, et filius remissus evadet praeceps.	8 Необ’їжджений кінь стає норовистим, а син свавільний стає зухвалим.
9 Lacta filium, et paventem te faciet; lude cum eo, et contristabit te.	9 Випестиш сина, — а він тебе розчарує, гратимешся з ним, — а він тебе засмутить.
10 Non corrideas illi, ne doleas, et in novissimo obstupescent dentes tui.	10 З ним не пересміхайся, щоб з ним не сумував ти та врешті-решт не скреготав зубами.
11 Non des illi potestatem in iuventute et ne despicias errata illius.	11 За юности його не давай йому волі й очей не заплющуй, як поводиться по-дурному.
12 Curva cervicem eius in iuventute et tunde latera eius, dum infans est, ne forte induret et non credat tibi, et erit tibi ab illo dolor animae.	12 Ще замолоду роби його шию гнучкою, товчи йому боки, поки він ще молодий, бо, ставши впертим, він буде неслухняний.
13 Doce filium tuum et operare in illo, ne in turpitudinem illius offendas.	13 Виховуй свого сина, ходи коло нього так, щоб ти не зазнав на собі його зухвальства.
14 Melior est pauper sanus et fortis viribus quam dives imbecillis et flagellatus in carne sua.	14 Бідний, а здоровий і сильний це краще, ніж багатий, а з ранами на своєму тілі.
15 Salus carnis melior est omni auro et argento, et spiritus validus quam census immensus.	15 Здоров’я й сила ліпші від усякого золота, а сильне тіло — від надмірного багатства.
16 Non est census super censum salutis corporis, et non est oblectatio super cordis gaudium.	16 Немає багатства над тілесне здоров’я, і немає щастя над сердечну радість.
17 Melior est mors quam vita amara, et requies aeterna quam languor perseverans.	17 Краще смерть, ніж гірке життя, і вічний спочинок, ніж постійне чав’ядіння.
18 Bona effusa in ore clauso quasi appositiones epularum circumpositae sepulcro.	18 Що страви смачні для стуленого рота, те й приноси харчів, розкладених на гробі.
19 Quid proderit libatio idolo? Nec enim manducabit nec odorabitur:	19 Яка ж бо користь від жертви бовванові? Таж він її ні їсти, ні нюхати не може! Отакий і той, хто має багатство, а не може ним покористуватись.
20 sic qui effugatur a Domino portans mercedes iniquitatis,	20 Лиш очима він оглядає й стогне при тому, мов скопець, який, дівчину обіймаючи, — скиглить.
21 videns oculis et ingemiscens sicut spado complectens virginem et suspirans.	21 Не завдавай душі своїй жалю, не муч себе думами сумними.
22 Tristitiam non des animae tuae et non affligas temetipsum in consilio tuo.	22 Радощі серця — то життя людини, а чоловіка веселощі — довголіття.
23 Iucunditas cordis haec est vita hominis et thesaurus sine defectione sanctitatis, et exsultatio viri est longaevitas.	23 Розважай себе, втішай своє серце, геть проганяй від себе печаль: багатьох бо сум уже погубив — немає ніякого з нього пожитку.
24 Indulge animae tuae et consolare cor tuum et tristitiam longe repelle a te.	24 Заздрість і гнів позбавляють віку, а журба завчасно старість приводить.
25 Multos enim occidit tristitia, et non est utilitas in illa;	25 Щедре й добре серце насичене буде і користатиме з свого харчування.
26 zelus et iracundia minuunt dies, et ante tempus senectam adducet cogitatus.
27 Splendidum cor et bonum in epulis est; epulae enim illius diligenter fiunt.