Ecclesiasticus 13

NOVA VULGATA	Біблія
1 Qui tetigerit picem, inquinabitur ab ea; et, qui communicaverit superbo, induet superbiam.	1 Хто смоли доторкнеться, той забрудниться, — хто гордому товариш, той до нього уподібниться.
2 Pondus super te ne tollas et honestiori et ditiori te ne socius fueris.	2 Не піднімай вантажу, що тобі понад сили, — не вяжися з багатшим і сильнішим за тебе. Яке бо горщикові з казаном товариство? Цей ударив — а той і розбився!
3 Quid communicabit caccabus ad ollam? Quando enim se colliserint, confringetur.	3 Багатий кривдить та ще й покрикує, а скривджений бідний — перепрошувати мусить.
4 Dives iniuste egit et fremet, pauper autem laesus, ipse supplicabit.	4 Як ти йому корисний — послугується тобою, а не матимеш нічого — він тебе й покине.
5 Si utilis fueris, assumet te et, si non habueris, derelinquet te.	5 Як ти щось маєш, він співжитиме з тобою; призведе тебе до злиднів, — а й не журитиметься.
6 Si habes, convivet tecum et evacuabit te et ipse non dolebit super te.	6 Як ти йому потрібний, він обдурить тебе: всміхнеться тобі, піддасть надії, балакатиме красно, спитає, чи чогось потребуєш;
7 Si necessarius illi fueris, ludet te et subridens spem dabit narrans tibi bona et dicet: “ Quid opus est tibi? ”.	7 присоромить тебе своїми бенкетами, щоб тебе ожебрачити двічі або й тричі, а нарешті — наглумиться, позирне й тебе кине, ще й головою над тобою покиває.
8 Et confundet te in cibis suis, donec te exinaniat bis et ter et in novissimo deridebit te; et postea videns derelinquet te et caput suum movebit ad te.	8 Тож зважай, щоб тобі у спокусу не втрапити й не зазнати пониження з-за власного безглуздя.
9 Humiliare Deo et exspecta manus eius.	9 Позве тебе владика — збоку затримайся, тим то ще більш тебе він кликатиме.
10 Attende, ne seductus in stultitiam humilieris.	10 Сам не втручайся, щоб тебе не виштовхали, а й не стій задалеко — щоб не забули.
11 Noli esse humilis in sapientia tua, ne humiliatus in stultitiam seducaris.	11 Не намагайся з ним говорити як з рівним, і не покладайся на слова його численні, бо багатослів’ям він тебе випробує, а усміхавшись — тебе тим часом вивідає.
12 Advocatus a potentiore discede, et eo magis te advocabit.	12 Безжалісний той, хто слів не зберігає: тобі він не поскнарить ні вдарів, ні кайданів.
13 Ne accedas, ne impingaris; et ne longe sis ab eo, ne eas in oblivionem.	13 Тому стережися й пильно зважай, бо ходиш ти разом із твоїм падінням.
14 Ne retineas ex aequo loqui cum illo nec credas multis verbis illius; ex multa enim loquela tentabit te et subridens inquiret de absconditis tuis.	14 Почувши це, не спи, а чувай; вік свій увесь люби Господа й вимолюй у нього твоє спасіння.
15 Immitis animus illius conservabit verba tua et non parcet de malitia et de vinculis.	15 Усе живе любить собі подібне, і кожна людина — ближнього свого.
16 Cave tibi et attende diligenter auditui tuo, quoniam cum subversione tua ambulas.	16 Кожне тіло до свого роду приєднується, і чоловік пристає до собі подібного.
17 Audiens vero illa ex somno evigila.	17 Яке товариство ягняті з вовком? Ось так само й у грішника з побожним.
18 Omni vita tua dilige Deum et invoca illum in salutem tuam.	18 Що за мир між гієною та псом може бути? І що за мир між багатим та бідним?
19 Omne animal diligit simile sibi: sic et omnis homo proximum sibi.	19 Дикі осли в пустині — улови левів, ось так і здобич багатих — бідні.
20 Omnis caro ad similem sibi coniungetur, et omnis homo simili sui sociabitur.	20 Для гордопишного смиренність осоружна — ось так багатому й осоружен бідний.
21 Quid communicabit lupus agno? Sic peccator iusto.	21 Захитається багатий — його друзі підтримають; убогого, коли впаде, — відштовхнуть і друзі.
22 Quae pax hyaenae ad canem? Aut quae pars diviti ad pauperem?	22 Спотикнеться багатий — усі біжать на допомогу; скаже дурницю — знаходять виправдання; а спотикнеться бідний, то йому ще й докоряють, коли ж розумно висловиться — ні у віщо оцінюють.
23 Venatio leonis onager in eremo, sic et pascua divitum sunt pauperes.	23 Заговорить багатий — усі замовкають, і мову його аж під хмари підносять; а бідний промовить — спитають: «Хто це?» — і коли спотикнеться, то його й з ніг зіб’ють.
24 Et sicut abominatio est superbo humilitas, sic et exsecratio divitis pauper.	24 Добре, коли багатство без гріха; убозтво ж погане лиш у мові безбожника.
25 Dives commotus confirmatur ab amicis suis, humilis autem, cum ceciderit, expelletur et a notis.
26 Diviti decepto multi recuperatores: locutus est nefaria, et iustificaverunt illum;
27 humilis deceptus est, insuper et arguitur: locutus est sensate, et non est datus ei locus.
28 Dives locutus est, et omnes tacuerunt, et verbum illius usque ad nubes perducent;
29 pauper locutus est, et dicunt: “ Quis est hic? ” et, si offenderit, insuper subvertent illum.
30 Bona est substantia, cui non est peccatum in conscientia, et nequissima paupertas in ore impii.
31 Cor hominis immutat faciem illius sive in bona sive in mala.
32 Vestigium cordis boni facies hilaris: difficile invenies et cum labore.