Salmi 78

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati

Torna indietro

Sacra Bibbia Garofalo Біблія
1 Istruttivo. Di Asaf. Ascolta, popolo mio, la mia legge, piegate il vostro orecchio alle parole della mia bocca!1 Маскіл. Асафа. Слухай, народе мій, мого навчання! Прихиліть ухо ваше до слів уст моїх!
2 Aprirò in proverbi la mia bocca, proferirò enigmi di tempi antichi.2 Уста мої для приповісток я відкрию, загадки оповім з віків днедавніх.
3 ciò che udimmo e abbiamo appreso e i nostri padri narrarono a noi,3 Те, що ми чули і що знаєм, і батьки наші нам оповідали,
4 non l’occultiamo ai loro figli, narrando alla generazione futura le lodi di Jahvè e la forza e i prodigi che operò.4 не затаїмо ми перед їхніми синами, звіщаючи родові, що прийде, хвалу Господню та його потугу, і чудеса, які він чинив.
5 Poiché stabilì un testimonio in Giacobbe, pose una legge in Israele, che ordinò ai nostri padri di far conoscere ai loro figli.5 Бо він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали;
6 Affinché lo sapesse la generazione futura, i figli che sarebbero nati; e si levassero a narrarlo ai loro figli,6 щоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям.
7 e ponessero in Dio la loro fiducia. Senza dimenticare le imprese di Dio e osservando i suoi precetti,7 Щоб на Бога вони покладали свою надію, не забували діл Божих і заповіді його пильнували;
8 e non fossero, come i loro padri, generazione ostinata e ribelle, generazione di cuore incostante, e di spirito non fedele a Dio.8 не були, як батьки їхні, — поріддя бунтівниче, непокірне, поріддя із серцем змінливим, якого дух був Богові невірний.
9 I figli di Efraim che tendono e scoccano l’arco voltarono il tergo nel giorno dell’assalto.9 Сини Ефраїма, що напинають лука й стріляють, повернулися назад у день бою.
10 Non custodirono l’alleanza di Dio e rifiutarono di camminare nella sua legge.10 Союзу Божого вони не пильнували, в його законі відмовились ходити;
11 E dimenticarono le sue imprese e le sue meraviglie che mostrò loro.11 діла його й чудеса його забули, що він був явив їм.
12 Al cospetto dei loro padri fece prodigi, in terra d’Egitto, campagna di Zoan.12 Дивні діла зробив він перед їхніми батьками, в землі Єгипетській, на полі Цоан.
13 Divise il mare e li fece passare, e rizzò le acque come una diga.13 Він розтяв море й перевів їх; і води валом поставив.
14 E li condusse con la nube di giorno, e ogni notte con luce di fuoco.14 Удень їх хмарою він провадив, а цілу ніч вогненним світлом.
15 Le rupi. spaccò nel deserto, e li abbeverò come con il grande abisso.15 Розсік у пустині скелі, і напоїв їх щедро, мов з безодень.
16 E fece uscire rivi dalla roccia, corsero a torrenti le acque.16 Він вивів із скелі потоки, і ріками пустив води.
17 E tornarono ancora a peccare contro di lui ribellandosi all’Altissimo nel deserto.17 Та вони знову грішили проти нього, збунтувалися проти Всевишнього в пустині.
18 E tentarono Dio nei loro cuori chiedendo cibo per le loro brame.18 І спокушали Бога в своїм серці, просивши собі до смаку їжі.
19 E parlarono a Dio, dissero: «Potrà Jahvè allestire una mensa nel deserto?»,19 І проти Бога говорили й промовляли: «Чи може приготувати Бог стіл у пустині?
20 Ecco, percosse la rupe e fluirono le acque e torrenti traboccarono: «Fors’anche egli può donare pane, o preparare carne al suo popolo?»20 Ось він ударив у скелю, і хлинули води, і полились потоки. Чи може дати й хліба або зготувати народові своєму м’яса?»
21 Udì pertanto Jahvè e si indignò, e fuoco si accese contro Giacobbe e anche ira salì contro Israele.21 Тому, почувши те, Господь розгнівавсь, і запалав огонь проти Якова, і гнів проти Ізраїля піднявся.
22 Perché non credettero a Dio, e non confidarono nella sua salvezza22 Бо вони не вірили в Бога, не покладалися на його спасіння.
23 E ordinò alle nubi dall’alto, e dischiuse le cateratte del cielo.23 І він велів угорі хмарам і відчинив небесні двері,
24 E piovve su di loro manna per cibo, e pane dei cieli diede a essi.24 і зіслав, мов дощ, манну їм на поживу, і хліба подав їм з неба.
25 Pane dei forti ognuno mangiò, provvista mandò loro a sazietà:25 Хлібом могутніх чоловік живився, харчів послав їм до наситу.
26 fece levare un vento d’oriente nei cieli, e fece venire con la sua forza l’australe.26 І підняв східній вітер у небі, і силою своєю прогнав вітер з півдня.
27 Piovve su di loro carne come polvere e uccelli alati come sabbia dei mari.27 Пустив на них дощем, як порох, м’яса, і мов пісок морський, птаство пернате.
28 Caddero nel mezzo del campo, intorno alle loro tende.28 І падало воно посеред їхнього табору, навколо їхніх наметів.
29 Mangiarono e si saziarono assai, e la loro brama fu soddisfatta.29 Їли вони й наситилися вельми, і вдовольнив він їхнє бажання.
30 Ma non era ancora loro a nausea la brama, il cibo era ancora nelle loro bocche30 Та ще не одвернулися від своїх забаганок, ще страва була в них у роті,
31 e l’ira di Dio salì contro di loro; fece strage tra i loro migliori e piegò i giovani di Israele.31 як проти них знявся гнів Божий, і він вигубив їхніх чільних, і повалив Ізраїля юнацтво.
32 Con tutto ciò peccarono di nuovo: non credettero alle sue meraviglie.32 Але вони таки грішили далі, не вірили в його чудесні дії.
33 E consumò come soffio i loro giorni, e i loro anni con improvviso terrore.33 Тому він звів їхні дні нінащо, немов подув, літа їхні у погибелі раптовій.
34 Se menava strage lo ricercavano e di nuovo cercavano Dio.34 Коли він бив їх, вони його шукали, і, навернувшись, розшукували Бога ревно.
35 E si ricordavano che Dio è la loro rupe e Dio, l’Altissimo, loro salvatore.35 І згадували, що Бог — їхня скеля, що Бог Всевишній — їхній Відкупитель.
36 E lo ingannarono con le loro bocche e con le loro lingue mentivano a lui.36 Але вони його обманювали своїми устами, своїм язиком вони йому брехали.
37 E il loro cuore non era costante con lui e non erano fedeli alla sua alleanza.37 Їхнє серце перед ним не було щире, ані його союзові вони не були вірні.
38 Ma egli, pietoso, cancellava la colpa e non distruggeva. E continuava a richiamare la sua ira e non suscitava tutto il suo furore.38 Та він, завжди повний милосердя, дарував провину, не понищив, ба часто відвертав він гнів свій і не вергав усього свого обурення.
39 E ripensava che essi erano carne, spirito che va e non torna.39 Згадав він, що вони — лиш тіло, вітер, що дме й не повертається вже більше.
40 Come gli si ribellarono nel deserto, lo irritarono nella steppa,40 Скільки разів бунтувались проти нього в пустині, в пустелі йому прикрощі коїли!
41 e tornarono a tentare Dio e offesero il Santo di Israele.41 Потім знов спокушували Бога, і Святому Ізраїля смутку завдавали.
42 Non ricordarono la sua mano, quando li scampò dall’angustia.42 Руки його вони не спогадали, ні того дня, як від гнобителя він їх визволив,
43 Lui che fece in Egitto i suoi miracoli e i suoi prodigi nella campagna di Zoan.43 як появив знаки свої в Єгипті і чудеса свої на полі Цоан.
44 Quando mutò in sangue i loro canali, e non poterono più bere i loro rivi.44 Перетворив він у кров їхні ріки і їхні потоки, щоб їм не дати пити.
45 Mandò in mezzo a loro i tafani e li divorò, e le rane e li rovinò.45 Він напустив на них пеських мух, що їли їх, і жаб, що їх пожирали.
46 E consegnò alle locuste i loro proventi e le loro fatiche alle cavallette.46 Віддав гусені врожай їхній, і сарані — їхню працю.
47 Percosse con grandine i loro vigneti e i loro sicomori con la brina.47 Їхні виноградники він побив градом, смоковниці їхні — памороззю.
48 E diede in pugno alla grandine i loro giumenti e i loro beni ai guizzi di fiamma.48 Віддав градові їхню скотину, їхні отари — блискавицям.
49 E sguinzagliò fra di loro il furore della sua ira; trasporto e collera e angustia. Invio di messaggeri di male;49 Послав на них жар свого гніву, — обурення, погрозу й напасті, юрбу посланців нещастя.
50 spianò la via alla sua ira. né risparmiò dalla morte le loro anime e donò la loro vita alla peste.50 Він простелив дорогу гнівові своєму; від смерти не зберіг їхнє життя і пошесті віддав життя їхнє.
51 E percosse tutti i primogeniti d’Egitto, le primizie del loro vigore nelle tende di Cam.51 Побив усіх перворіднів у Єгипті, первістків, цвіт сили, у наметах Хана.
52 E guidò il suo popolo come gregge e lo condusse come una mandria nel deserto.52 І вивів свій народ, як овець, і вів їх, як отару, пустинею.
53 E li trasse in sicurezza e non temevano; e il mare coperse i loro nemici.53 Провадив їх безпечно, і вони не боялись, а ворогів їхніх покрило море.
54 E li condusse nel suo santo confine, al monte che la sua destra conquistò.54 Привів їх до землі своєї святої, до гір, що здобула його правиця.
55 E cacciò davanti a loro le genti e diede loro in sorte, a porzioni, un’eredità, e stanziò nelle loro tende le tribù di Israele.55 Прогнав народи перед ними, і жеребком розпаював їм у спадщину, і оселив коліна Ізраїля в їхніх наметах.
56 E tentarono Dio e si ribellarono a lui, l’Altissimo, e non custodirono le sue testimonianze.56 Але вони спокушали й гнівили Бога Всевишнього і свідоцтв його не пильнували.
57 E si ritrassero e apostatarono come i loro padri, si voltarono come un arco allentato.57 І відступили й зрадили, як і батьки їхні; і відвернулися, неначе лук зрадливий.
58 E lo provocarono con le loro alture, e lo ingelosirono con i loro idoli.58 Розсердили його узвишшями своїми, і своїми бовванами ревнощі його збудили.
59 Udì Dio e fu irritato, e ripudiò del tutto Israele.59 Почув те Бог і розгнівався, і геть Ізраїля відкинув.
60 E respinse il santuario di Silo, la tenda che eresse tra gli uomini.60 Покинув у Шіло житло, намет, де між людьми був оселився.
61 E ridusse in schiavitù la sua forza, e la sua bellezza in mano ad avversari.61 Він видав у неволю свою силу, і славу свою — у ворожі руки.
62 E consegnò alla spada il suo popolo, e s’infuriò contro la sua eredità.62 Під меч видав народ свій, обурився на свою спадщину.
63 E il fuoco divorò i loro giovani, e le loro vergini non piansero.63 Вогонь пожер їхніх хлопців, дівчатам їхнім не співано весільних.
64 I loro sacerdoti caddero di spada, e le loro vedove non poterono piangerli.64 Священики їхні під мечем упали, — і не плакали вдовиці.
65 E si svegliò come un dormiente il Signore, come un valente domato dal vino.65 Тоді Господь мов зо сну пробудився, неначе витязь, вином одолілий.
66 E colpì i loro avversari a tergo; eterno obbrobrio inflisse loro.66 І ворогів своїх відбив назад, завдав їм вічного сорому.
67 E respinse la tenda di Giuseppe, e non scelse la tribù di Efraim.67 І погордував Йосифа наметом, коліна Ефраїмового більш не вибрав.
68 Ma scelse la tribù di Giuda, il monte Sion che predilesse.68 Але Юди коліно вибрав, гору Сіон, котру собі вподобав.
69 E costruì come un’altezza il suo santuario, lo fondò in eterno come la terra.69 І збудував, мов небо, свою святиню, — як землю, що заснував її повіки.
70 E prescelse David suo servitore, e lo tolse dagli ovili dei greggi.70 І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від кошар овечих.
71 Dietro quelle che allattano lo ce deviare, pel pascere Giacobbe e il suo popolo.71 Від дійних овець його покликав пасти Якова, народ свій, та Ізраїля — свою спадщину.
72 E lo fece pascere secondo l’integrità del suo cuore, e nella destrezza delle sue palme li guidò.72 І пас він їх у правоті серця свого, і вправними руками їх провадив.