Psalmen 38

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 [Ein Psalm Davids. Zum Weihrauchopfer.]	1 Псалом. Давида. На спомин.
2 Herr, strafe mich nicht in deinem Zorn und züchtige mich nicht in deinem Grimm!	2 О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.
3 Denn deine Pfeile haben mich getroffen, deine Hand lastet schwer auf mir.	3 Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.
4 Nichts blieb gesund an meinem Leib, weil du mir grollst; weil ich gesündigt, blieb an meinen Gliedern nichts heil.	4 Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.
5 Denn meine Sünden schlagen mir über dem Kopf zusammen, sie erdrücken mich wie eine schwere Last.	5 Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
6 Mir schwären, mir eitern die Wunden wegen meiner Torheit.	6 Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.
7 Ich bin gekrümmt und tief gebeugt, den ganzen Tag geh ich traurig einher.	7 Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.
8 Denn meine Lenden sind voller Brand, nichts blieb gesund an meinem Leib.	8 Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.
9 Kraftlos bin ich und ganz zerschlagen, ich schreie in der Qual meines Herzens.	9 Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого.
10 All mein Sehnen, Herr, liegt offen vor dir, mein Seufzen ist dir nicht verborgen.	10 О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.
11 Mein Herz pocht heftig, mich hat die Kraft verlassen, geschwunden ist mir das Licht der Augen.	11 Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, — і того вже нема в мене.
12 Freunde und Gefährten bleiben mir fern in meinem Unglück und meine Nächsten meiden mich.	12 Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.
13 Die mir nach dem Leben trachten, legen mir Schlingen; die mein Unheil suchen, planen Verderben, den ganzen Tag haben sie Arglist im Sinn.	13 І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
14 Ich bin wie ein Tauber, der nicht hört, wie ein Stummer, der den Mund nicht auftut.	14 Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.
15 Ich bin wie einer, der nicht mehr hören kann, aus dessen Mund keine Entgegnung kommt.	15 Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.
16 Doch auf dich, Herr, harre ich; du wirst mich erhören, Herr, mein Gott.	16 На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
17 Denn ich sage: Über mich sollen die sich nicht freuen, die gegen mich prahlen, wenn meine Füße straucheln.	17 Кажу бо: «Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене.»
18 Ich bin dem Fallen nahe, mein Leid steht mir immer vor Augen.	18 Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.
19 Ja, ich bekenne meine Schuld, ich bin wegen meiner Sünde in Angst.	19 Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.
20 Die mich ohne Grund befehden, sind stark; viele hassen mich wegen nichts.	20 А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
21 Sie vergelten mir Gutes mit Bösem, sie sind mir Feind; denn ich trachte nach dem Guten.	21 І ті, що злом оддячують за добро, — вони проти мене, бо я про добро дбаю.
22 Herr, verlass mich nicht, bleib mir nicht fern, mein Gott!	22 Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!
23 Eile mir zu Hilfe, Herr, du mein Heil!	23 Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!