Proverbi 5

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Figlio mio, fa’ attenzione alla mia sapienza e porgi l’orecchio alla mia intelligenza,	1 Мій сину! слухай уважно мудрости моєї, | прихили ухо твоє до розуму мого:
2 perché tu possa conservare le mie riflessioni e le tue labbra custodiscano la scienza.	2 щоб ти зберіг собі розсудок, | і щоб наука уста твої зберегла.
3 Veramente le labbra di una straniera stillano miele, e più viscida dell’olio è la sua bocca;	3 Бо мед із уст чужої жінки капає, | і бесіда її масніша від олії,
4 ma alla fine ella è amara come assenzio, pungente come spada a doppio taglio.	4 але скін її гіркий, немов полин, | і гострий, наче меч двосічний.
5 I suoi piedi scendono verso la morte, i suoi passi conducono al regno dei morti,	5 Ноги її низходять до смерти, | кроки її простують до Шеолу.
6 perché ella non bada alla via della vita, i suoi sentieri si smarriscono e non se ne rende conto.	6 Стежки життя вона не знає; | хода її непевна, їй до того байдуже.
7 Ora, figli, ascoltatemi e non allontanatevi dalle parole della mia bocca.	7 Отож, сину мій, слухай мене, | не відступай від слова уст моїх.
8 Tieni lontano da lei il tuo cammino e non avvicinarti alla porta della sua casa,	8 Відсторони твою дорогу геть від неї, | не наближайсь до дверей її дому,
9 per non mettere in balìa di altri il tuo onore e i tuoi anni alla mercé di un uomo crudele,	9 щоб не довелось віддати іншим твою славу, | а твоїх літ — людям немилосердним;
10 perché non si sazino dei tuoi beni gli estranei, e le tue fatiche non finiscano in casa di uno sconosciuto	10 щоб не наживалися твоїм добром чужинці, | щоб труди твої не переходили в чужий дім,
11 e tu non debba gemere alla fine, quando deperiranno il tuo corpo e la tua carne,	11 щоб не стогнав ти по тому, | як тіло твоє і твоя плоть змарніють,
12 e tu debba dire: «Perché mai ho odiato l’istruzione e il mio cuore ha disprezzato la correzione?	12 щоб не казав: «Чом же я науку ненавидів, | серце моє погордувало докором?
13 Non ho ascoltato la voce dei miei maestri, non ho prestato orecchio a chi m’istruiva.	13 Я голосу вчителів моїх не слухав, | і до наставників моїх не нахиляв я вуха.
14 Per poco non mi sono trovato nel colmo dei mali in mezzo alla folla e all’assemblea».	14 Я мало не потрапив у крайнє лихо | поміж зборищем-громадою!»
15 Bevi l’acqua della tua cisterna e quella che zampilla dal tuo pozzo,	15 Пий воду з твого водозбору, | воду, що б’є із власної криниці.
16 perché non si effondano al di fuori le tue sorgenti e nelle piazze i tuoi ruscelli,	16 Чому б твої джерела мали розливатися навколо, | твої потоки по майданах?
17 ed essi siano per te solo e non per degli estranei che sono con te.	17 Нехай будуть тобі одному, | а не чужим разом з тобою.
18 Sia benedetta la tua sorgente, e tu trova gioia nella donna della tua giovinezza:	18 Нехай живець твій буде благословенний, | втішайся дружиною твоєї юности.
19 cerva amabile, gazzella graziosa, i suoi seni ti inebrino sempre, sii sempre invaghito del suo amore!	19 Премила лань! Люба сарна! | Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, | у любощах її стало кохайся!
20 Perché, figlio mio, perderti per la straniera e stringerti al petto di una sconosciuta?	20 Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою, | до грудей сторонньої горнутись?
21 Poiché sono davanti agli occhi del Signore le vie dell’uomo, egli bada a tutti i suoi sentieri.	21 Дороги людські в Господа перед очима, | і він вирівнює всі стежки їхні.
22 L’empio è preda delle sue iniquità, è tenuto stretto dalle funi del suo peccato.	22 Злого ловлять власні переступи, | у пута власного гріха він потрапляє.
23 Egli morirà per mancanza d’istruzione, si perderà per la sua grande stoltezza.	23 Він помирає з-за браку науки, | з-за своєї надмірної глупоти він блукає.