Eclesiástico/Ben Sirá 43

BIBLIA	Біблія
1 Orgullo de las alturas, firmamento de pureza, tal la vista del cielo en su espectáculo de gloria.	1 Пишнота висот — чистая твердь, вигляд небозводу — видіння слави! 2. Висхідне сонце звіщає на сході; яка бо предивна Всевишнього споруда!
2 El sol apareciendo proclama a su salida: «¡Qué admirable la obra del Altísimo!»	2 Стоячи опівдні, висушує землю, — і хто бо встоїться перед його жаром?
3 En su mediodía reseca la tierra, ante su ardor, ¿quién puede resistir?	3 Вогонь роздмухують, щоб жар здобути, та сонце палить гори утроє більше! Воно випаровує вогненну пару і блискучим промінням очі сліпить.
4 Se atiza el horno para obras de forja: tres veces más el sol que abrasa las montañas; vapores ardientes despide, ciega los ojos con el brillo de sus rayos.	4 Великий Господь, що його створив, теж на слово його воно мчить своїм шляхом.
5 Grande es el Señor que lo hizo, y a cuyo mandato emprende su rápida carrera.	5 Та й місяць завжди о своїй порі визначає часи — знак відвічний,
6 También la luna: sale siempre a su hora, para marcar los tiempos, señal eterna.	6 Місяць вказує пору святкувань — світило, що зменшується, аж поки не зникне.
7 De la luna procede la señal de las fiestas, astro que mengua, después del plenilunio.	7 Від нього місяць має свою назву, він дивно зростає при своїх відмінах — знамено небесного війська, що світить на горній тверді.
8 Lleva el mes su nombre; crece ella maravillosamente cuando cambia, enseña del ejército celeste que brilla en el firmamento del cielo.	8 Оздоба небес — яснії зорі, світляна прикраса в Господніх висотах:
9 Hermosura del cielo es la gloria de las estrellas. orden radiante en las alturas del Señor.	9 словом Святого стоять за його велінням і не змінюються на чатах своїх.
10 Por las palabras del Señor están fijas según su orden. y no aflojan en su puesto de guardia.	10 Поглянь на веселку й благослови її Творця: у своєму сяйві вона бо прекрасна!
11 Mira el arco iris y a su Hacedor bendice, ¡qué bonito en su esplendor!	11 Оперізує небо луком осяйним: її бо нап’яли руки Всевишнього.
12 Rodea el cielo con aureola de gloria, lo han tendido las manos del Altísimo.	12 Велінням своїм він сніг шле на землю, присудом своїм блискавки мече.
13 Con su orden precipita la nieve, y fulmina los rayos según su decreto.	13 Тож відчиняються комори його та й хмари вилітають, мов тії птахи.
14 Por eso se abren sus cilleros, y vuelvan las nubes como pájaros.	14 Потугою своєю він згущує хмари, що розпорошуються градом, мов те каміння.
15 Con su grandeza hace espesas las nubes, y se desmenuzan las piedras de granizo.	15 На погляд його здригаються гори, з волі його дме південний вітер.
16 a su vista se conmueven los montes. A su voluntad sopla el viento del sur,	16 Грому його гуркіт землю картає, мов та хуртовина з півночі й вихор.
17 El bramido de su trueno insulta a la tierra, el huracán del norte y los ciclones.	17 Мов птахів вниз злітаючих, він сніг розсипає, що спадає додолу й осідає сараною: око дивується на красу його блискучу, серце чудується, як він спадає.
18 Como pájaros que se posan esparce la nieve, que baja como langosta que salta al suelo. Admira el ojo la belleza de su blancura, y al verla caer se pasma el corazón.	18 Він іней сипле на землю, мов сіль, і той, замерзаючи, колючиться шпичками.
19 El derrama también sobre la tierra la escarcha como sal, que al helarse se queda como pinchos de espinas.	19 Вітер холодний з півночі подме, а вже на водах крига твердне, по всій воді простелюється й воду опанцерює.
20 El viento frío del norte sopla y se forma el hielo sobre el agua; sobre toda masa de agua se posa, y el agua se reviste como de coraza.	20 Він гори пожирає, пустиню випалює, зелень винищує, неначе той вогонь.
21 Devora los montes, quema el desierto, y consume como fuego el verdor.	21 Гоїть усе те — хмара зненацька: роса, що спадає й оживлює по спеці.
22 Como remedio de todo llega presto la niebla, el rocío, después del viento ardiente, devuelve la alegría.	22 За задумом власним він безодню втихомирив, а й насадив на ній острови.
23 Según su designio domeña el abismo, y planta islas en él.	23 Ті, що морем плавають, повідають про небезпеки, а ми, теє слухаючи, дивом дивуємось.
24 Los que surcan el mar hablan de sus peligros, y de lo que oyen nuestros oídos nos maravillamos.	24 Там надзвичайні й предивні речі: різнородні тварини та морські потвори.
25 Allí están las cosas raras y maravillosas, variedad de animales, especies de monstruos marinos.	25 Завдяки йому все здійснилось добре, і все впорядковується Господнім словом.
26 Gracias a Dios tiene éxito su mensajero, y por su palabra todo está en su sitio.	26 Чимало б ще сказати — та не дійшли б до краю! Тож слів завершення: Він — усе!
27 Muchos más podríamos decir y nunca acabaríamos; broche de mis palabras: «El lo es todo».	27 Де спромогу знайти нам, щоб його прославляти? Він бо величніший від усіх своїх діл.
28 ¿Dónde hallar fuerza para glorificarle? ¡Que él es el Grande sobre todas sus obras!	28 Страхітливий Господь, превеликий, і влада його — предивна!
29 Temible es el Señor, inmensamente grande, maravilloso su poderío.	29 Хваливши Господа, возносіте його мірою змоги — бо він ще вам понад силу; його звеличувавши, сили розгорніте, однак не втомлюйтесь, — бо до краю не дійдете!
30 Con vuestra alabanza ensalzad al Señor, cuanto podáis, que siempre estará más alto; y al ensalzarle redoblad vuestra fuerza, no os canséis, que nunca acabaréis.	30 Хто бачив його й міг повісти б про те? Хто б звеличив його на всю його велич?
31 ¿Quién le ha visto para que pueda describirle? ¿quién puede engrandecerle tal como es?	31 Багато інших є тайн, ще більших, ніж оці: з діл його ми лише часточку бачимо.
32 Mayores que éstas quedan ocultas muchas cosas, que bien poco de sus obras hemos visto.	32 Усе бо створив Господь — і мудрість дав благочесним.
33 Porque el Señor lo hizo todo, y dio a los piadosos la sabiduría.