Psalmen 95

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 Kommt, lasst uns jubeln vor dem Herrn und zujauchzen dem Fels unsres Heiles!	1 Ходіте, заспіваймо Господеві, воскликнім Скелі нашого спасіння.
2 Lasst uns mit Lob seinem Angesicht nahen, vor ihm jauchzen mit Liedern!	2 Ходімо перед нього з хвалою і піснями йому воскликнім.
3 Denn der Herr ist ein großer Gott, ein großer König über allen Göttern.	3 Бо Господь — Бог великий і цар великий над усіма богами.
4 In seiner Hand sind die Tiefen der Erde, sein sind die Gipfel der Berge.	4 В його руці — землі глибінь, і верхи гір йому належать.
5 Sein ist das Meer, das er gemacht hat, das trockene Land, das seine Hände gebildet.	5 Море — його, бо то він витворив його. І сушу його руки створили.
6 Kommt, lasst uns niederfallen, uns vor ihm verneigen, lasst uns niederknien vor dem Herrn, unserm Schöpfer!	6 Ходіте, поклонімся і ниць припадім; припадімо на коліна перед Господом, творцем нашим!
7 Denn er ist unser Gott, wir sind das Volk seiner Weide, die Herde, von seiner Hand geführt. Ach, würdet ihr doch heute auf seine Stimme hören!	7 Бо він наш Бог, і ми народ його пасовиська, і його руки отара. Якби ж то ви послухали вже голос його сьогодні!
8 «Verhärtet euer Herz nicht wie in Meríba, wie in der Wüste am Tag von Massa!	8 «Не будьте тверді серцем, як у Меріві, як у день Масси в пустині,
9 Dort haben eure Väter mich versucht, sie haben mich auf die Probe gestellt und hatten doch mein Tun gesehen.	9 де спокушали мене батьки ваші, випробовували мене, хоча й бачили моє діло.
10 Vierzig Jahre war mir dies Geschlecht zuwider und ich sagte: Sie sind ein Volk, dessen Herz in die Irre geht; denn meine Wege kennen sie nicht.	10 Сорок років осоружний був мені той рід, і я мовив: То народ, що блукає серцем; вони моїх доріг не знають.
11 Darum habe ich in meinem Zorn geschworen: Sie sollen nicht kommen in das Land meiner Ruhe.»	11 Тому й поклявсь я в моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій спочинок!»