Psalmen 44

Torna indietro

Einheitsübersetzung	Біблія
¹ [Für den Chormeister. Ein Weisheitslied der Korachiter.]	¹ Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.
² Gott, wir hörten es mit eigenen Ohren, unsere Väter erzählten uns von dem Werk, das du in ihren Tagen vollbracht hast, in den Tagen der Vorzeit.	² Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.
³ Mit eigener Hand hast du Völker vertrieben, sie aber eingepflanzt. Du hast Nationen zerschlagen, sie aber ausgesät.	³ Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.
⁴ Denn sie gewannen das Land nicht mit ihrem Schwert, noch verschaffte ihr Arm ihnen den Sieg; nein, deine Rechte war es, dein Arm und dein leuchtendes Angesicht; denn du hattest an ihnen Gefallen.	⁴ Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.
⁵ Du, mein König und mein Gott, du bist es, der Jakob den Sieg verleiht.	⁵ Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.
⁶ Mit dir stoßen wir unsere Bedränger nieder, in deinem Namen zertreten wir unsere Gegner.	⁶ Тобою ми відбили наших супостатів, ім’ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.
⁷ Denn ich verlasse mich nicht auf meinen Bogen, noch kann mein Schwert mir helfen;	⁷ Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;
⁸ nein, du hast uns vor unsern Bedrängern gerettet; alle, die uns hassen, bedeckst du mit Schande.	⁸ але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.
⁹ Wir rühmen uns Gottes den ganzen Tag und preisen deinen Namen auf ewig. [Sela]	⁹ Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім’я ми завжди прославляли.
¹⁰ Doch nun hast du uns verstoßen und mit Schmach bedeckt, du ziehst nicht mit unserm Heer in den Kampf.	¹⁰ Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.
¹¹ Du lässt uns vor unsern Bedrängern fliehen und Menschen, die uns hassen, plündern uns aus.	¹¹ Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.
¹² Du gibst uns preis wie Schlachtvieh, unter die Völker zerstreust du uns.	¹² Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.
¹³ Du verkaufst dein Volk um ein Spottgeld und hast an dem Erlös keinen Gewinn.	¹³ Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.
¹⁴ Du machst uns zum Schimpf für die Nachbarn, zu Spott und Hohn bei allen, die rings um uns wohnen.	¹⁴ Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.
¹⁵ Du machst uns zum Spottlied der Völker, die Heiden zeigen uns nichts als Verachtung.	¹⁵ Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.
¹⁶ Meine Schmach steht mir allzeit vor Augen und Scham bedeckt mein Gesicht	¹⁶ Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває
¹⁷ wegen der Worte des lästernden Spötters, wegen der rachgierigen Blicke des Feindes.	¹⁷ від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.
¹⁸ Das alles ist über uns gekommen und doch haben wir dich nicht vergessen, uns von deinem Bund nicht treulos abgewandt.	¹⁸ Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,
¹⁹ Unser Herz ist nicht von dir gewichen, noch hat unser Schritt deinen Pfad verlassen.	¹⁹ і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,
²⁰ Doch du hast uns verstoßen an den Ort der Schakale und uns bedeckt mit Finsternis.	²⁰ коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.
²¹ Hätten wir den Namen unseres Gottes vergessen und zu einem fremden Gott die Hände erhoben,	²¹ Коли б ми забули ім’я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,
²² würde Gott das nicht ergründen? Denn er kennt die heimlichen Gedanken des Herzens.	²² то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.
²³ Nein, um deinetwillen werden wir getötet Tag für Tag, behandelt wie Schafe, die man zum Schlachten bestimmt hat.	²³ Таж через тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.
²⁴ Wach auf! Warum schläfst du, Herr? Erwache, verstoß nicht für immer!	²⁴ Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!
²⁵ Warum verbirgst du dein Gesicht, vergisst unsere Not und Bedrängnis?	²⁵ Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?
²⁶ Unsere Seele ist in den Staub hinabgebeugt, unser Leib liegt am Boden.	²⁶ Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.
²⁷ Steh auf und hilf uns! In deiner Huld erlöse uns!	²⁷ Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.

Altes Testament

Neues Testament

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati