Psalmen 44

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 [Für den Chormeister. Ein Weisheitslied der Korachiter.]	1 Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.
2 Gott, wir hörten es mit eigenen Ohren, unsere Väter erzählten uns von dem Werk, das du in ihren Tagen vollbracht hast, in den Tagen der Vorzeit.	2 Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.
3 Mit eigener Hand hast du Völker vertrieben, sie aber eingepflanzt. Du hast Nationen zerschlagen, sie aber ausgesät.	3 Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.
4 Denn sie gewannen das Land nicht mit ihrem Schwert, noch verschaffte ihr Arm ihnen den Sieg; nein, deine Rechte war es, dein Arm und dein leuchtendes Angesicht; denn du hattest an ihnen Gefallen.	4 Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.
5 Du, mein König und mein Gott, du bist es, der Jakob den Sieg verleiht.	5 Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.
6 Mit dir stoßen wir unsere Bedränger nieder, in deinem Namen zertreten wir unsere Gegner.	6 Тобою ми відбили наших супостатів, ім’ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.
7 Denn ich verlasse mich nicht auf meinen Bogen, noch kann mein Schwert mir helfen;	7 Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;
8 nein, du hast uns vor unsern Bedrängern gerettet; alle, die uns hassen, bedeckst du mit Schande.	8 але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.
9 Wir rühmen uns Gottes den ganzen Tag und preisen deinen Namen auf ewig. [Sela]	9 Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім’я ми завжди прославляли.
10 Doch nun hast du uns verstoßen und mit Schmach bedeckt, du ziehst nicht mit unserm Heer in den Kampf.	10 Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.
11 Du lässt uns vor unsern Bedrängern fliehen und Menschen, die uns hassen, plündern uns aus.	11 Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.
12 Du gibst uns preis wie Schlachtvieh, unter die Völker zerstreust du uns.	12 Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.
13 Du verkaufst dein Volk um ein Spottgeld und hast an dem Erlös keinen Gewinn.	13 Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.
14 Du machst uns zum Schimpf für die Nachbarn, zu Spott und Hohn bei allen, die rings um uns wohnen.	14 Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.
15 Du machst uns zum Spottlied der Völker, die Heiden zeigen uns nichts als Verachtung.	15 Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.
16 Meine Schmach steht mir allzeit vor Augen und Scham bedeckt mein Gesicht	16 Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває
17 wegen der Worte des lästernden Spötters, wegen der rachgierigen Blicke des Feindes.	17 від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.
18 Das alles ist über uns gekommen und doch haben wir dich nicht vergessen, uns von deinem Bund nicht treulos abgewandt.	18 Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,
19 Unser Herz ist nicht von dir gewichen, noch hat unser Schritt deinen Pfad verlassen.	19 і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,
20 Doch du hast uns verstoßen an den Ort der Schakale und uns bedeckt mit Finsternis.	20 коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.
21 Hätten wir den Namen unseres Gottes vergessen und zu einem fremden Gott die Hände erhoben,	21 Коли б ми забули ім’я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,
22 würde Gott das nicht ergründen? Denn er kennt die heimlichen Gedanken des Herzens.	22 то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.
23 Nein, um deinetwillen werden wir getötet Tag für Tag, behandelt wie Schafe, die man zum Schlachten bestimmt hat.	23 Таж через тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.
24 Wach auf! Warum schläfst du, Herr? Erwache, verstoß nicht für immer!	24 Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!
25 Warum verbirgst du dein Gesicht, vergisst unsere Not und Bedrängnis?	25 Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?
26 Unsere Seele ist in den Staub hinabgebeugt, unser Leib liegt am Boden.	26 Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.
27 Steh auf und hilf uns! In deiner Huld erlöse uns!	27 Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.