Matthæum 25

NOVA VULGATA	Біблія
1 Tunc simile erit regnum cae lorum decem virginibus, quae accipienteslampades suas exierunt obviam sponso.	1 «Тоді Небесне Царство буде подібне до десятьох дів, що взяли свої лямпи й вийшли назустріч молодому.
2 Quinque autem ex eis erant fatuae, etquinque prudentes.	2 П’ять з них були нерозумні, а п’ять мудрі.
3 Fatuae enim, acceptis lampadibus suis, non sumpserunt oleumsecum;	3 Нерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою.
4 prudentes vero acceperunt oleum in vasis cum lampadibus suis.	4 Мудрі ж узяли в посудинках оливу.
5 Moramautem faciente sponso, dormitaverunt omnes et dormierunt.	5 Через те, що молодий був забарився, всі задрімали й поснули.
6 Media autem nocteclamor factus est: “Ecce sponsus! Exite obviam ei”.	6 Та опівночі крик залунав: Ось молодий! Виходьте йому назустріч!
7 Tunc surrexerunt omnesvirgines illae et ornaverunt lampades suas.	7 Схопились тоді всі ті діви й приготували свої світичі.
8 Fatuae autem sapientibus dixerunt:“Date nobis de oleo vestro, quia lampades nostrae exstinguuntur”.	8 А нерозумні мовлять до мудрих: Дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть.
9 Responderunt prudentes dicentes: “Ne forte non sufficiat nobis et vobis, itepotius ad vendentes et emite vobis”.	9 Мудрі ж у відповідь їм кажуть: Щоб часом і нам, і вам не забракло — підіть краще до продавців та й купіть собі.
10 Dum autem irent emere, venit sponsus,et quae paratae erant, intraverunt cum eo ad nuptias; et clausa est ianua.	10 І от як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільний покій, і замкнулись двері.
11 Novissime autem veniunt et reliquae virgines dicentes: “Domine, domine, aperinobis”.	11 Нарешті приходять також інші діви й кажуть: Господи, Господи, відчини нам!
12 At ille respondens ait: “Amen dico vobis: Nescio vos”.	12 А він у відповідь їм мовить: Істинно кажу вам: Я вас не знаю.
13 Vigilate itaque, quia nescitis diem neque horam.	13 Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години.
14 Sicut enim homo peregre proficiscens vocavit servos suos et tradidit illisbona sua.	14 І немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно.
15 Et uni dedit quinque talenta, alii autem duo, alii vero unum,unicuique secundum propriam virtutem, et profectus est. Statim	15 Одному він дав п’ять талантів, другому — два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від’їхав.
16 abiit, quiquinque talenta acceperat, et operatus est in eis et lucratus est alia quinque;	16 Той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п’ять талантів.
17 similiter qui duo acceperat, lucratus est alia duo.	17 Так само і той, що взяв два, також: придбав два других.
18 Qui autem unumacceperat, abiens fodit in terra et abscondit pecuniam domini sui.	18 А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого.
19 Postmultum vero temporis venit dominus servorum illorum et ponit rationem cum eis.	19 По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок.
20 Et accedens, qui quinque talenta acceperat, obtulit alia quinque talentadicens: “Domine, quinque talenta tradidisti mihi; ecce alia quinquesuperlucratus sum”.	20 Приступив той, що узяв був п’ять талантів, і приніс других п’ять талантів: Мій пане, — каже, — ти мені дав п’ять талантів, — ось я придбав других п’ять талантів.
21 Ait illi dominus eius: “Euge, serve bone et fidelis.Super pauca fuisti fidelis; supra multa te constituam: intra in gaudium dominitui”.	21 Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.
22 Accessit autem et qui duo talenta acceperat, et ait: “Domine, duotalenta tradidisti mihi; ecce alia duo lucratus sum”.	22 Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: Пане; два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав.
23 Ait illi dominuseius: “Euge, serve bone et fidelis. Super pauca fuisti fidelis; supra multa teconstituam: intra in gaudium domini tui”.	23 Сказав до нього пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана.
24 Accedens autem et qui unumtalentum acceperat, ait: “Domine, novi te quia homo durus es: metis, ubi nonseminasti, et congregas, ubi non sparsisti;	24 Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав.
25 et timens abii et absconditalentum tuum in terra. Ecce habes, quod tuum est”.	25 Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він — маєш твоє.
26 Respondens autemdominus eius dixit ei: “Serve male et piger! Sciebas quia meto, ubi nonseminavi, et congrego, ubi non sparsi?	26 Озвався його пан і каже до нього: Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав.
27 Oportuit ergo te mittere pecuniam meamnummulariis, et veniens ego recepissem, quod meum est cum usura.	27 Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками.
28 Tolliteitaque ab eo talentum et date ei, qui habet decem talenta:	28 Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять.
29 omni enim habentidabitur, et abundabit; ei autem, qui non habet, et quod habet, auferetur ab eo.	29 Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
30 Et inutilem servum eicite in tenebras exteriores: illic erit fletus etstridor dentium”.	30 А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.
31 Cum autem venerit Filius hominis in gloria sua, et omnes angeli cum eo, tuncsedebit super thronum gloriae suae.	31 Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави.
32 Et congregabuntur ante eum omnes gentes;et separabit eos ab invicem, sicut pastor segregat oves ab haedis,	32 І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів;
33 et statuetoves quidem a dextris suis, haedos autem a sinistris.	33 і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.
34 Tunc dicet Rex his, quia dextris eius erunt: “Venite, benedicti Patris mei; possidete paratum vobisregnum a constitutione mundi.	34 Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.
35 Esurivi enim, et dedistis mihi manducare;sitivi, et dedistis mihi bibere; hospes eram, et collegistis me;	35 Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли;
36 nudus, etoperuistis me; infirmus, et visitastis me; in carcere eram, et venistis ad me”.	36 нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.
37 Tunc respondebunt ei iusti dicentes: “Domine, quando te vidimus esurientemet pavimus, aut sitientem et dedimus tibi potum?	37 Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли?
38 Quando autem te vidimushospitem et collegimus, aut nudum et cooperuimus?	38 Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?
39 Quando autem te vidimusinfirmum aut in carcere et venimus ad te?”.	39 Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе?
40 Et respondens Rex dicet illis:“Amen dico vobis: Quamdiu fecistis uni de his fratribus meis minimis, mihifecistis”.	40 А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших — ви мені зробили.
41 Tunc dicet et his, qui a sinistris erunt: “Discedite a me,maledicti, in ignem aeternum, qui praeparatus est Diabolo et angelis eius.	41 Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його;
42 Esurivi enim, et non dedistis mihi manducare; sitivi, et non dedistis mihipotum;	42 бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли;
43 hospes eram, et non collegistis me; nudus, et non operuistis me;infirmus et in carcere, et non visitastis me”.	43 був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене.
44 Tunc respondebunt et ipsidicentes: “Domine, quando te vidimus esurientem aut sitientem aut hospitem autnudum aut infirmum vel in carcere et non ministravimus tibi?”.	44 Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?
45 Tuncrespondebit illis dicens: “Amen dico vobis: Quamdiu non fecistis uni deminimis his, nec mihi fecistis”.	45 А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших — мені також ви того не зробили.
46 Et ibunt hi in supplicium aeternum, iustiautem in vitam aeternam ”.	46 І підуть ті на вічну кару, а праведники — на життя вічне.»