Qoelet 7

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 - Ma qual necessità [e qual vantaggio] ha l'uomo di ricercar al disopra di sè, mentre ignora quel ch'è bene per lui nella sua vita, durante i giorni del suo pellegrinaggio, nel tempo che trascorre come un'ombra? E chi potrà far sapere all'uomo, quel che avverrà dopo di lui sotto il sole?	1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2 Meglio il buon nome che gli unguenti preziosi, e il dì della morte che quello della nascita.	2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3 Meglio andare alla casa del lutto, che alla casa del festino: perchè colà è rammentata la fine d'ogni uomo, e il vivente pensa al futuro.	3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4 Meglio la mestizia che il riso; perchè con la tristezza del volto si migliora il cuor del colpevole.	4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5 Il cuore de' savi è dove sta il lutto, e il cuor degli stolti, dove l'allegria.	5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6 Meglio esser rimproverati dal saggio, che ingannati dall'adulazione degli stolti.	6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
7 Perchè come il crepitar de' pruni sotto il paiuolo, così è il riso degli stolti. E anche questo è vanità!	7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8 La calunnia conturba il saggioe abbatte la forza del suo cuore.	8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
9 Meglio la fine d'un discorso, che il principio: meglio il paziente che l'arrogante.	9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10 Non esser facile ad adirarti, perchè l'ira riposa in seno dello stolto.	10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11 Non dire: «Chi sa mai perchèi tempi di prima eran migliori di questi?»; giacchè stolta è una tale domanda.	11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12 Migliore è la sapienza unita agli averi, e giova maggiormente a chi vede il sole.	12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
13 Come infatti protegge la sapienza, così protegge il danaro; ma la dottrina e la sapienza han questo in più, che dàn vita a chi le possiede.	13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
14 Considera le opere di Dio: come niuno possa raddrizzare ciò ch'Egli dispregiò [e torse].	14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
15 Nel dì della prosperità goditi i beni, o premunisciti contro il giorno dell'avversità; perchè questo e quello ha fatto parimenti Iddio, onde non trovi l'uomo giusta querela contro di lui.	15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
16 Anche questo vidi ne' giorni della mia vanità: c'è il giusto che perisce nella sua giustizia, e l'empio che a lungo vive [e prospera] nella sua malvagità.	16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
17 Tu non esser troppo giusto, e non ti fare eccessivamente savio, perchè tu non abbia a perdere il senno [affatto].	17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
18 Non agire troppo empiamentenè essere stolto, perchè tu non muoia prima del tempo.	18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
19 È bene che tu sostenga il giusto, ma neppure da quell'altro non ritirar la tua mano; giacchè chi teme Iddio, nulla trascura.	19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
20 La sapienza rende il saggio più fortedi dieci capi [che sian] nella città.	20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
21 Certo non v'ha giusto sulla terra, che faccia il bene e non pecchi[mai].	21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
22 Non badare a tutto quello che si dice, che tu non abbia a udire il tuo servo sparlare di te!	22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
23 Sa invero la tua coscienza, che spesso tu pure hai sparlato degli altri.	23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
24 Tutto saggiai con la sapienza. Dissi: «Diventerò sapiente!»; ma quella s'allontanò da me,	24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
25 più assai che prima non era. È grande la [sua] profondità: chi può scovarla?	25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
26 Investigai ogni cosa con l'animo mio per sapere, e indagare e cercar la sapienza e la ragione [delle cose], e riconoscer l'empietà dello stoltoe l'errore de' folli.	26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
27 E più amara della morte trovai la donna, ch'è un laccio da cacciatori, e una rete è il suo cuore, e le sue mani catene. Chi è caro a Dio, ne scampa; ma il peccatore sarà accalappiato da lei.	27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
28 Ecco quel ch'io trovai, - dice l'Ecclesiaste -[osservando le cose]ad una ad una per scoprir[ne] la ragione,	28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
29 che l'anima mia ricerca ancora, e io non ho trovato! Un uomo su mille lo trovai, ma una donna tra tutte non la trovai.
30 Questo solo trovai, che Dio fece l'uomo retto, ma egli si perde dietro a infinite questioni. Chi è come il savio? e chi conosce la spiegazione delle cose?