Siracide 51

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Orazione di Gesù Figliuolo di Sirach. Te loderò io, o Signore, e Re, e a te darò gloria, o Dio mio salvatore.	1 Славословитиму тебе, Господи, Царю, і восхвалю тебе, Боже, мій Спасителю; славу воздам імені твоєму!
2 Grazie renderò al nome tuo, perché tu se' stato mio ajuto, e mio protettore.	2 Бо ти був для мене покровитель і помічник, і тіло моє врятував єси від згуби, від сітей язика, що його мають обмовці, від уст отих, що брехню кують, — тож проти тих, які мене оточили, помічником моїм був ти і мене єси визволив, —
3 Ed hai liberato il corpo mio dalla perdizione, e dal laccio della lingua perversa, e dalle labbra di quelli, che ordivano menzogne, e in faccia a' miei avversari mi hai dato soccorso.	3 милосердям твоїм великим та іменням твоїм: від укусу готових мене пожерти, від руки зазіхальників на моє життя, від тих великих злиднів, які мене обсіли,
4 E secondo la molta misericordia, onde tu prendi il nome, mi hai liberato da lioni, che ruggivano pronti a divorare,	4 від вогню, що навколо, — вогню, не мною розпаленого,
5 Dalle mani di que', che cercavano l'anima mia, e dal cadere nelle tribolazioni, ond'io fui circondato,	5 із самих глибин адових нутрощів, від нечестивого язика й неправдивого слова,
6 Dalla violenza delle fiamme, tralle quali era rinchiuso, e in mezzo al fuoco non ebbi calore;	6 від наклепу несправедливого язика перед царем! Душа моя наблизилась до самісінької смерти, й моє життя було вже долі, поблизу від аду;
7 Dal seno profondo dell'inferno, e dalla impura lingua, dalle testimonianze bugiarde, da un re inique, e dalla ingiusta lingua:	7 звідусіль я був оточений — помічника не було, рятунку людського виглядав я — його не було.
8 A Dio darà laude l'anima mia fino alla morte;	8 І згадав тоді я, Господи, про твоє милосердя і про діла твої, що від віків стаються, про визволення тих, які на тебе надіються, про те, як спасаєш їх ти від рук ворожих, —
9 Perocché la mia vita fu presso a cadere laggiù nell'inferno.	9 і возніс я з землі прохання своє, і благав, щоб звільнитись, мені від смерти.
10 Mi avean serrato da tutte parti, e non era chi mi porgesse soccorso; mirava se alcun uomo mi desse ajuto, ma ajuto non v'era.	10 До Господа візвав я — до батька мого, Господа, щоб він мене не покинув за днів тієї скрути, за часів, де діють горді й де немає допомоги. Повсякчасно буду твоє ім’я хвалити, і славословитиму його піснями.
11 Mi ricordai di tua misericordia, o Signore, e delle cose fatte da te ab antico:	11 І мольбу мою вислухано: ти спас мене від згуби і врятував від лихої години.
12 E come tu liberi coloro, cbe te aspettano, e li salvi dalle mani delle nazioni.	12 Тому славословитиму тебе й хвалитиму, — і благословитиму ім’я Господнє.
13 Tu innalzasti la casa mia, sopra la terra, e te io supplicai per la morte, che tutto scioglie.	13 Ще юнаком, заки в мандри я пустився, шукав я щиро мудрости у своїй молитві.
14 Io invocai il Signore padre del Signor mio, affinchè non mi abbandoni, senza soccorso nel giorno di mia afflizione, e mentre dominano i superbi.	14 Перед святинею благав про неї — і до кінця її буду шукати.
15 Darò laude al nome tuo, e continuamente il celebrerò con rendimenti di grazie, perché fu esaudita la mia orazione.	15 У розквіті своїм, мов достигаюче гроно, серце моє втішалося з неї, нога моя ступала дорогою прямою, і змалку вже слідом за нею ходив я.
16 E mi liberasti dalla perdizione, e mi salvasti dal tempo cattivo.	16 Лиш вухом нахиливсь я — і вже її одержав, і знайшов собі освіту велику.
17 Per questo io ti renderò grazie, e a te darò laude, e benedirò il nome del Signore.	17 Їй завдяки поступив я багато, — тож прославлю того, що дав мені мудрість.
18 Quand'io era tuttor giovanotto prima di inciampare in errori feci professione di cercar la sapienza colla mia orazione.	18 Рішив я ділом її вживати, шукав добра я ревно — і не осоромився!
19 Io la domandava dinanzi al tempio, come sino all'estremo punto la cercherò; ed ella gettò il suo fiore come l'uva primaticcia.	19 За неї змагалась моя душа, у виконанні закону був я старанний; руки свої простягав я угору, і над неуцтвом сльози проливав я.
20 Il mio cuore trovò in essa il suo gaudio; il mio piede battè la strada diritta; andai in cerca di lei fin dalla giovinezza.	20 Душу свою спрямував я до неї, і в чистоті знайшов я її: з нею придбав я знання від початку, — тим то й полишений я не буду.
21 Chinai un poco le mie orecchie, e la ascoltai.	21 Тремтів усім нутром я, шукаючи її, — тим і придбав я майно прекрасне.
22 E molta sapienza accolsi nella mia mente, e molto in essa mi avanzai.	22 Господь язик дав мені у нагороду, — тож ним і буду його я хвалити.
23 A lui, che mi da la sapienza, io darò gloria.	23 Підійдіть же ближче до мене, неуки, і знайдіть оселю в домі повчань!
24 Perocché io mi son risoluto di metterla in pratica; ebbi zelo del bene, e non avronne rossore.	24 Чого твердите, що тих речей вам бракує, і ваші душі так сильно її прагнуть?
25 Per lei ha combattuto l'anima mia, e mi tengo costante nel seguitarla.	25 Відкрив я уста й заговорив про неї: без грошей її для себе набувайте!
26 Stesi in alto le mie mani, e deplorai la stoltezza di quest'anima.	26 Шию вашу вкладіте в отеє ярмо: хай ваша душа прийме повчання, бо шукати її не треба далеко!
27 Verso di lei dirizzai l'anima mia, e conosciuto (me) la trovai.	27 Гляньте власним оком, як мало я трудився, — а таки знайшов для себе спокій превеликий.
28 Con lei possedei da principio il mio cuore; per questo non sarò abbandonato.	28 Набувайте освіту й великим коштом: в ній собі придбаєте золота чимало.
29 Nel cercar lei le mie viscere soffersero de' turbamenti, per questo possederò un gran bene.	29 Хай душа ваша радіє милосердям Господнім. — і ніяк не стидайтесь хвалити його!
30 Il Signore per min mercede mi ha dato la lingua, ed io con essa a luì darò laude.	30 Ваше діло чиніте заздалегідь, — а він своєчасно дасть вам нагороду.
31 Appressatevi a me, o ignoranti, e adunatevi nella casa di istruzione:
32 Perché tuttora tardate? E che rispondete a questo? le anime vostre son grandemente assetate.
33 Ho aperta la mia bocca, ed ho parlato: comperate senza spesa,
34 E piegate al giogo il vostro collo, e l'anima vostra accolga la disciplina; perocché è facile il ritrovarla.
35 Mirate cogli occhi vostri com'io faticai per un poco, ed ho trovato molta requie.
36 Abbracciate la disciplina come un gran tesoro d'argento, e possedete con lei molto oro.
37 Si consoli l'anima vostra nella misericordia di Dio, e lodando lui non sarete confusi.
38 Fate l'opera vostra per tempo, ed egli darà a voi la mercede vostra a suo tempo.