Qoelet 7

BIBBIA TINTORI	Біблія
1 Che bisogno ha l'uomo di andar cercando quel che è sopra di lui, mentre ignora ciò che gli è vantaggioso nella vita, per tutti i giorni del suo pellegrinaggio, pel tempo che passa come ombra? E chi potrà indicargli ciò che dopo di lui avverrà sotto il sole?	1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2 Un buon nome vai meglio che preziosi unguenti, e il giorno della morte vai meglio del giorno della nascita.	2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3 Meglio andare in una casa dove si fa duolo, che in una casa dove si banchetta; perchè nella prima si ricorda il fine di tutti gli uomini, e il vivo pensa a quello che sarà.	3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4 Lo sdegno è preferibile al riso, perchè colla severità del volto si corregge l'animo di chi ha mancato.	4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5 Il cuore dei saggi è dove è la tristezza, il cuore degli stolti dov'è l'allegria.	5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6 Meglio essere ripreso dal saggio, che essere ingannato dall'adulazione degli stolti.	6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
7 Perchè il riso dello stolto è come lo schioppettìo dei pruni sotto il paiolo. Ma anche questo è vanità.	7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8 La calunnia conturba il saggio e ne accascia il cuore.	8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
9 E' meglio il fine di una cosa che il principio. E' migliore il paziente dell'arrogante.	9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10 Non essere facile ad arrabbiarti, perchè la collera riposa nel seno dello stolto.	10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11 Non dire: « Chi sa perchè i tempi passati furon migliori di quelli d'ora? » perchè tale domanda è stolta.	11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12 La sapienza colle ricchezze è più utile e giova di più a chi vede il sole,	12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
13 infatti come protegge la sapienza, protegge il danaro; ma il vantaggio dell'istruzione e della sapienza è questo, che dànno la vita a chi le possiede.	13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
14 Considera le opere di Dio, e che nessuno può correggere quello che lui ha scartato.	14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
15 Godi i beni nel giorno felice, e preparati al giorno della sventura, chè Dio ha fatto questo come quello, e in modo che l'uomo non possa trovare contro di lui dei giusti lamenti.	15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
16 Ho visto ancor questo nei giorni della mia vanità: il giusto perisce nella sua giustizia, l'empio campa molto nella sua malizia.	16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
17 Guardati dall'esser troppo giusto, nè voler esser più sapiente del necessario, per non diventare stupido.	17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
18 Guardati dagli eccessi d'empietà e dalla stoltezza, per non morire prima del tempo.	18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
19 E' bene che tu sostenti il giusto, ma anche che tu non ritiri da, lui la tua mano, perchè chi teme il Signore non trascura nulla.	19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
20 La sapienza rende il saggio più forte di dieci principi d'una città.	20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
21 Senza dubbio non v'è sulla terra un uomo giusto che faccia il bene e non pecchi.	21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
22 Inoltre non por mente a tutte le chiacchiere che si dicono, per non sentire il tuo servo dir male di te.	22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
23 Sa infatti bene la tua coscienza che tu spesso hai detto male degli altri.	23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
24 Tutto io tentai per la sapienza: dissi: « Vo' diventar sapiente »; ma la sapienza s'allontanò da me.	24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
25 Molto più di quello che era rimane alta e profonda: chi arriverà a trovarla?	25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
26 Percorsi coll'animo mio tutte le cose per conoscere, considerare, cercare la sapienza e la ragione, per distinguere l'empietà dello stolto e l'errore degl'imprudenti.	26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
27 Ed ho trovato che la donna è più amara della morte, è un lacciò di cacciatore, il suo cuore è una rete, le sue mani son catene. Colui che è caro a Dio fuggirà da lei, ma il peccatore ne resterà preso.	27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
28 Ecco quello che ho trovato fra una cosa e l'altra per trovare la sapienza — dice l'Ecclesiaste —	28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
29 e la cerco ancora e non la trovo. Tra mille trovai un uomo; tra tutte le donne non ho trovata una donna.
30 Questo solo ho trovato: che Dio fece l'uomo retto e che l'uomo da se stesso si impigliò in infinite questioni. Chi è come il sapiente? E chi comprende la soluzione del problema?