| 1 Quando ebbe finito tutti questi suoi discorsi al popolo che era in ascolto, entrò in Cafarnao. | 1 Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум. |
| 2 Ora, un centurione aveva un servo, a cui teneva molto, ammalato e presso a morire. | 2 А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього. |
| 3 E, sentito di Gesù, gli mandò alcuni anziani dei Giudei per domandargli di venire a salvare il suo servo. | 3 Почувши про Ісуса, він послав до нього старших юдейських, благаючи його, щоб прийшов і вирятував слугу його. |
| 4 Arrivati presso Gesù, lo supplicarono istantemente dicendo: «Egli merita che tu gli faccia questo; | 4 Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо його просити, кажучи «Він достойний, щоб ти йому зробив це |
| 5 ama, infatti, la nostra gente, ed è lui che ci ha costruita la sinagoga». | 5 любить бо народ наш і збудував нам синагогу.» |
| 6 Gesù andò con loro. Era ormai non lontano dalla casa, quando il centurione gli mandò incontro degli amici per dirgli: «Signore, non ti incomodare, perché io non son degno che tu entri sotto il mio tetto, | 6 І пішов Ісус з ними. Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб йому сказати «Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю. |
| 7 perciò neppure ho stimato conveniente di venire da te, ma di’ una parola e il mio servo sarà guarito. | 7 Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій. |
| 8 Poiché anch’io, benché sia un subalterno, ho sotto di me dei soldati, e dico ad uno: “Va’” ed egli va; e a un altro: “Vieni” e viene; e al mio servo: “Fa’ questo” e lo fa». | 8 Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному Іди, і той іде; а іншому Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму Зроби це, і той робить.» |
| 9 Nell’udire queste parole Gesù lo ammirò e, rivoltosi alla folla che lo seguiva, disse: «Vi dico: neppure in Israele ho trovato tanta fede». | 9 Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним «Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри.» |
| 10 E tornati alla casa, gli inviati trovarono il servo in perfetta salute. | 10 І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим. |
| 11 E avvenne che, in seguito, Gesù si recò in una città chiamata Nain, e i suoi discepoli e una grande folla facevano la strada con lui. | 11 Потім пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу. |
| 12 Come si avvicinò alla porta della città, ecco che trasportavano un morto, figlio unico di sua madre, e questa era vedova; e C’era con lei molta gente ella città. | 12 Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста. |
| 13 E il Signore, vedutala, ebbe pietà di lei e le disse: | 13 Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї «Не плач.» |
| 14 «Non piangere più!» Poi, accostatosi, toccò la bara. i portatori si fermarono ed egli disse: «Giovinetto, a te dico: levati!» | 14 І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав «Юначе, кажу тобі, встань!» |
| 15 E il morto si levò a sedere e cominciò a parlare. E Gesù lo rese alla madre. | 15 І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері. |
| 16 Tutti furono presi da timore e glorificavano Dio dicendo: «Un gran profeta è sorto fra noi, e Dio ha visitato il suo popolo». | 16 Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили «Великий пророк устав між нами», і «Бог навідався до народу свого.» |
| 17 E questo che di lui si diceva si sparse per tutta la Giudea e per tutta la regione circostante. | 17 Чутка про Ісуса розійшлася по всій Юдеї і по всій країні. |
| 18 Ora, i discepoli di Giovanni gli riferirono tutte queste cose. E chiamati due dei suoi discepoli, Giovanni | 18 Учні Йоана сповістили його про це все. Тоді Йоан покликав двох із своїх учнів |
| 19 mandò a dire al Signore: «Sei tu colui che deve venire o dobbiamo aspettarne un altro?» | 19 і послав їх до Господа сказати «Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати» |
| 20 Arrivati presso di lui, quegli uomini dissero: «Giovanni il Battista ci manda a dirti: Sei tu colui che deve venire o dobbiamo aspettarne un altro?» | 20 Прийшовши ті мужі до нього, кажуть «Йоан Христитель послав нас до тебе спитати Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати» |
| 21 In quel momento Gesù curò molti da malattie, da infermità e da spiriti maligni, e a molti ciechi donò la vista. | 21 Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дарував прозріння. |
| 22 E rispose loro: «Andate a riferire a Giovanni quel che avete veduto e udito: i ciechi riacquistano la vista, gli zoppi camminano, i lebbrosi sono mondati, i sordi odono, i morti risorgono, ai poveri è annunziata la buona novella: | 22 У відповідь Ісус сказав їм «Ідіть, повідомте Йоана, що ви бачили й що чули сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Добра Новина; |
| 23 e beato è colui per il quale io non sarò occasione di scandalo». | 23 і блаженний той, хто не спотикнеться через мене.» |
| 24 Quando gli inviati di Giovanni se ne furono andati, cominciò a dire alle folle, a proposito di Giovanni: «Che cosa siete andati a vedere nel deserto ? una canna agitata dal vento? | 24 А коли Йоанові посланці відійшли, Ісус почав говорити до народу про Йоана: «На що ви вийшли дивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер? |
| 25 Ebbene, che cosa siete andati a vedere? un uomo avvolto in morbide vesti? Ecco, quelli che portano vestimenta sontuose e vivono in delizie stanno nelle regge. | 25 На що ж вийшли ви глядіти? На чоловіка, одягненого в м’які шати? Таж ті, що в пишних шатах і в розкошах, сидять у царських палацах. |
| 26 Ebbene, che cosa siete andati a vedere? un profeta? Sì, vi dico, e più che un profeta. | 26 На що ж тоді ви вийшли подивитись? На пророка? Так, кажу вам, і навіть більше, ніж пророка. |
| 27 È colui di cui fu scritto: Ecco, mando il mio messaggero dinanzi a te, per prepararti dinanzi la via. | 27 Це той, про кого написано: Ось я посилаю посланця мого перед твоїм обличчям, що приготує путь твою перед тобою. |
| 28 Vi dico, infatti, che tra i nati di donna non ce n’è più grande di Giovanni: ma il più piccolo nel regno di Dio è più grande di lui. | 28 Кажу вам: Між народженими з жінок нема нікого більшого понад Йоана; а найменший у Царстві Божім — більший від нього.» |
| 29 È tutto il popolo che lo ha ascoltato, anche i pubblicani, hanno reso giustizia a Dio facendosi battezzare col battesimo di Giovanni; | 29 І ввесь народ, що його слухав, навіть і митарі, визнали справедливість Божу й христилися хрищенням Йоана. |
| 30 i farisei, invece, e i dottori della legge hanno reso vano il disegno di Dio a loro riguardo, non facendosi battezzare da lui. | 30 А фарисеї та законники відкинули Божий про них намір і не христились від нього. |
| 31 A chi, dunque, posso paragonare gli uomini di questa generazione, e a chi somigliano? | 31 «До кого, отже, мені порівняти людей оцього роду? До кого ж вони подібні? |
| 32 Assomigliano ai fanciulli che stanno nelle piazze e si dan la voce gli uni agli altri dicendo: Vi suonammo il flauto e non avete ballato; abbiamo intonato lamenti e non avete pianto. | 32 Вони подібні до дітваків, що на майдані сидять і одні до одних кличуть та промовляють: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали! Ми вам співали жалобної, та ви не плакали! |
| 33 È venuto, infatti, Giovanni il Battista che non mangia pane né beve vino e dite: “È indemoniato”. | 33 Прийшов бо Йоан Христитель, що не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете Він біса має! |
| 34 È venuto il Figlio dell’uomo che mangia e beve e dite: “Ecco un mangione e un beone, amico di pubblicani e di peccatori”. | 34 Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п’є, а ви кажете Це ненажера і п’яниця, приятель митарів та грішників. |
| 35 Ma è stata fatta giustizia alla Sapienza da tutti i suoi figli». | 35 І всі діти мудрости виправдали її.» |
| 36 Un fariseo lo invitò a pranzo da lui; egli entrò nella casa del fariseo e si adagiò a mensa. | 36 Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. |
| 37 Ed ecco una donna, una peccatrice della città, avendo appreso che egli era a tavola nella casa del fariseo, portò un vaso di alabastro pieno di unguento | 37 Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку |
| 38 e, fermatasi alle spalle presso i piedi di lui, piangendo, con le lacrime cominciò a bagnargli i piedi e li asciugava con i capelli del suo capo, e gli copriva di baci i piedi e li ungeva con l’unguento. | 38 і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами. |
| 39 A tal vista, però, il fariseo che l’aveva invitato disse fra sé: «Costui, se fosse profeta, saprebbe chi è, e di che genere è la donna che lo tocca: una peccatrice!» | 39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його це ж грішниця! |
| 40 E Gesù, prendendo la parola, gli disse: «Simone, ho una cosa da dirti». E quegli: «Maestro, di’». Dice: | 40 Тоді Ісус заговорив до нього «Симоне, маю тобі щось сказати.» Той відповів «Кажи, Учителю». |
| 41 «Un creditore aveva due debitori: uno gli doveva cinquecento denari, l’altro cinquanta. | 41 «Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. |
| 42 Non avendo essi da pagare, condonò il debito ad ambedue. Chi, dunque, di essi lo amerà di più?» | 42 А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити» |
| 43 Simone rispose: «Colui al quale condonò di più, suppongo». Gli disse: «Hai ben giudicato!» | 43 Озвався Симон і каже «Гадаю, той, якому подарував більше.» Ісус сказав до нього «Ти судив добре.» |
| 44 E, rivolto alla donna, disse a Simone: «Vedi questa donna? Sono entrato in casa tua: non mi hai versato acqua sui piedi; essa, invece, mi ha bagnato i piedi con le sue lacrime e li ha asciugati con i suoi capelli. | 44 І, обернувшися до жінки, промовив до Симона «Ти бачиш оцю жінку Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. |
| 45 Non mi hai dato un bacio; essa, invece, da che sono entrato non ha smesso di coprirmi i piedi di baci. | 45 Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. |
| 46 Non mi hai unto il capo con olio; costei, invece, mi unse i piedi con unguento. | 46 Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. |
| 47 Perciò, ti dico, i suoi peccati, i suoi molti peccati le sono perdonati perché ha dimostrato molto amore. Ma colui al quale si perdona poco dimostra poco amore». | 47 Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.» |
| 48 Poi disse alla donna: «Ti sono perdonati i peccati». | 48 Потім сказав до жінки «Прощаються тобі гріхи.» |
| 49 I commensali cominciavano a dire tra sé: «Chi è costui, che rimette perfino i peccati?» | 49 І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою «Хто це такий, що й гріхи відпускає |
| 50 E Gesù disse alla donna: «La tua fede ti ha salvata: va’ in pace». | 50 До жінки ж він промовив «Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.» |
