| 1 Salito in barca, Gesù rifece la traversata e venne nella sua città. | 1 Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто. |
| 2 Ed ecco, gli presentavano un paralitico steso su un letto. E, vedendo Gesù la loro fede, disse al paralitico: «Coraggio, figlio; ti sono rimessi i peccati». | 2 І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: «Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.» |
| 3 Ed ecco che alcuni scribi dissero dentro di sé: «Costui bestemmia!» | 3 Та тут деякі з книжників заговорили між собою: «Він хулить.» |
| 4 Ma, conoscendo Gesù i loro pensieri, disse: «Perché pensate cose cattive nei vostri cuori? | 4 Ісус, знавши їхні думки, каже: «Чого лукаве думаєте в серцях ваших? |
| 5 Che cosa è più facile, dire: “Ti sono rimessi i peccati” ofipitie dire: “Levati e cammina”? | 5 Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, — чи сказати: Встань і ходи! |
| 6 Ebbene, affinché sappiate che il Figlio dell’uomo ha il potere sulla terra di rimettere i peccati... — allora dice al paralitico — levati, prendi il tuo letto e vattene a casa». | 6 Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», — каже розслабленому: «Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.» |
| 7 E quello, levandosi, se ne andò a casa sua. | 7 Встав той і пішов до свого дому. |
| 8 A tal vista le folle furono prese da timore e glorificarono Dio, che aveva dato un tale potere agli uomini. | 8 Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям. |
| 9 Allontanandosi di là, Gesù vide, seduto al banco della dogana, un uomo chiamato Matteo, e gli dice: «Seguimi». E quello alzatosi, lo seguì. | 9 Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Іди за мною!» Той устав і пішов слідом за ним. |
| 10 E avvenne che, mentre Gesù era a mensa, molti pubblicani e peccatori vennero a mettersi a tavola con Gesù e i suoi discepoli. | 10 Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями. |
| 11 Vedendo ciò, i farisei dicevano ai suoi discepoli: «Perché il vostro maestro mangia con i pubblicani e i peccatori?» | 11 Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: «Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?» |
| 12 Ma egli, che aveva sentito, disse: «Non sono i validi che han bisogno del medico, ma i malati. | 12 Почувши те, озвався: «Здорові не потребують лікаря, лише хворі. |
| 13 Andate, dunque, a imparare che cosa significa: Misericordia voglio, e non sacri- ficio. Non sono venuto, infatti, a chiamare i giusti, ma i peccatori». | 13 Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.» |
| 14 Allora lo avvicinarono i discepoli di Giovanni e dissero: «Come mai noi ed i farisei facciamo molti digiuni e i tuoi discepoli, invece, non digiunano?» | |
| 15 Disse loro Gesù: «Possono forse i figli dello sposo essere in lutto mentre lo sposo è con loro? Verranno, però, i giorni in cui sarà loro tolto lo sposo, e allora digiuneranno. | 15 Ісус відповів їм: «Чиж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити. |
| 16 Nessuno attacca una toppa di panno nuovo su di un vecchio vestito, perché una tale toppa tira sul vestito e lo strappo si aggrava. | 16 Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша. |
| 17 né si mette vino nuovo in vecchi otri, altrimenti gli otri si squarciano, e così il vino si versa e gli otri si perdono; ma si mette vino nuovo in otri nuovi, e così ambedue si conservano». | 17 І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться.» |
| 18 Mentre egli diceva loro queste cose, un noabile gli si accostò e si prostrava dicendo: «Mia figlia è morta or ora, ma vieni, imponi la tua mano sopra di lei e vivrà». | 18 Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: «Дочка моя тількищо померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.» |
| 19 Gesù, alzatosi, lo seguì con i suoi discepoli. | 19 Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні його. |
| 20 Ed ecco che una donna, la quale da dodici anni soffriva d’un flusso di sangue, gli venne vicina, alle spalle, e toccò la frangia del suo mantello; | 20 І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі. |
| 21 poiché diceva dentro di sé: «Se soltanto riuscirò a toccargli il mantello, sarò salva». | 21 Казала бо сама до себе: «Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю.» |
| 22 Gesù, voltatosi e vedutala, disse: «Coraggio, figlia: la tua fede ti ha salvata». E da quel momento la donna guarì. | 22 Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: «Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе.» І видужала жінка від тієї ж години. |
| 23 Giunto poi Gesù alla casa del notabile e veduti i flautisti e la folla che urlava, | 23 А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану, |
| 24 disse: «Ritiratevi, perché la fanciulla non è morta, ma dorme». E lo deridevano. | 24 сказав: «Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.» І насміхалися з нього. |
| 25 Ma quando la folla fu fatta uscire, egli entrò, prese la fanciulla per mano ed essa si levò. | 25 Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало. |
| 26 E questa notizia si divulgò in tutta quella regione. | 26 Чутка про це розійшлась по всій тій країні. |
| 27 Allontanandosi Gesù di là, due ciechi lo seguirono gridando: «Pietà di noi, Figlio di Davide!» | 27 І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: «Помилуй нас, сину Давидів!» |
| 28 Quando fu entrato nella casa, i ciechi gli si avvicinarono e Gesù dice loro: «Credete voi che io possa far questo?» Gli dicono: «Sì, Signore». | 28 І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: «Чи віруєте, що я можу це зробити?» — «Так, Господи!» — кажуть йому ті. |
| 29 Allora egli toccò i loro occhi, dicendo: «Vi sia fatto secondo la vostra fede!» | 29 Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: «Нехай вам станеться за вашою вірою!» |
| 30 E i loro occhi si aprirono. Poi Gesù disse in tono severo: «Badate, nessuno lo sappia!» | 30 І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: «Глядіть, щоб ніхто не знав про це.» |
| 31 Ma quelli, andati via, fecero conoscere Gesù in tutta quella regione. | 31 Та ті, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні. |
| 32 Andati via costoro, ecco che fu presentato a Gesù un muto indemoniato. | 32 А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий. |
| 33 Scacciato il demonio, il muto parlò e le folle ne furono stupite, e dicevano: «Non s'è mai visto nulla di simile in Israele!» | 33 Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: «Ніколи щось таке не об’являлося в Ізраїлі!» |
| 34 Ma i farisei dicevano: «È per mezzo del principe dei demoni che egli scaccia i demoni!» | 34 Фарисеї ж говорили: «Він виганяє бісів князем бісівським!» |
| 35 E Gesù percorreva tutte le città e le borgate, insegnando nelle loro sinagoghe e predicando l’evangelo del regno e guarendo ogni malattia e languore. | 35 Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу. |
| 36 Vedute le folle ne ebbe pietà, perché erano stanche e abbattute come pecore senza pastore. | 36 Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха. |
| 37 Allora disse ai suoi discepoli: «La messe è molta, ma gli operai sono pochi. | 37 Тоді він каже своїм учням: «Жнива великі, та робітників мало. |
| 38 Pregate, dunque, il padrone della messe che mandi operai alla sua messe». | 38 Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива.» |
