Vangelo secondo Matteo 14

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 - In quel tempo Erode il Tetrarca, avendo udito la fama di Gesù,	1 Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника,
2 disse a' suoi cortigiani: «Costui è Giovanni Battista, risuscitato dai morti; per questo si fanno miracoli per mezzo suo».	2 і він сказав до своїх слуг: «Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!»
3 Poichè Erode, avendo fatto arrestare Giovanni, l'aveva chiuso in prigione, a causa d'Erodiade, moglie di suo fratello Filippo;	3 Бо Ірод був схопив Йоана, зв’язав його і вкинув у темницю — через Іродіяду, жінку брата свого Филипа;
4 perchè Giovanni gli diceva: «Non ti è permesso di tenerla con te».	4 Йоан бо говорив до нього: «Не можна тобі її мати.»
5 Ora, pur desiderando di farlo morire, temeva il popolo che lo riguardava come un profeta.	5 Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.
6 Ma nel giorno natalizio di Erode, la figlia di Erodiade, ballò nel convito e piacque tanto a Erode,	6 Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові;
7 ch'egli promise con giuramento di darle qualunque cosa gli avesse domandato.	7 отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.
8 Ed ella, istruita prima da sua madre: «Dammi qui», gli disse «sopra un piatto la testa di Giovanni Battista».	8 Та, під намовою матері своєї, сказала йому: «Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.»
9 Il re ne fu contristato, ma a motivo del giuramento e dei convitati, comandò che le fosse data,	9 І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, —
10 e fece decapitare Giovanni nella prigione.	10 тож послав стяти голову Йоанові в темниці.
11 La testa di lui, portata sopra un piatto, venne data alla fanciulla.	11 Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.
12 I discepoli di Giovanni vennero a prenderne il corpo e lo seppellirono; poi corsero a riferire il fatto a Gesù.	12 І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.
13 Gesù, udite queste cose, se ne andò in barca e si ritirò in un luogo deserto e appartato; ma le turbe, saputolo, gli tennero dietro, a piedi, dalle città.	13 Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.
14 Sceso poi dalla barca, vide una gran folla, e n'ebbe compassione e guarì i loro infermi.	14 А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.
15 Sul far della sera, i suoi discepoli gli s'accostarono dicendo: «Il luogo è deserto e l'ora è tarda; licenzia dunque le turbe affinchè vadano per i villaggi a comprarsi da mangiare».	15 Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.»
16 Ma Gesù rispose loro: «Non c'è bisogno che se ne vadano; date voi da mangiare a loro».	16 А Ісус сказав їм: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.»
17 Essi osservarono: «Noi abbiam soltanto cinque pani e due pesci».	17 Вони ж мовлять до нього: «Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві рибі.»
18 «Portatemeli qua», disse loro.	18 Тоді він каже: «Принесіть мені їх сюди.»
19 E dopo aver comandato alle turbe di accomodarsi sull'erba, prese i cinque pani e i due pesci e alzati gli occhi al cielo, benedisse e spezzando i pani li diede ai discepoli e i discepoli alle turbe.	19 І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям.
20 Tutti mangiarono e si satollarono; e si portaron via dodici ceste piene colme dei frammenti avanzati.	20 Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.
21 Ora quelli che avevano mangiato erano circa cinquemila uomini senza contare le donne e i fanciulli.	21 Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.
22 Subito dopo Gesù invitò i suoi discepoli a salire in barca e a precederlo sull'altra riva, mentr'egli congedava le turbe.	22 І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.
23 Dopo averle congedate, salì in disparte sul monte a pregare. E venuta la sera, si trovò tutto solo.	23 І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.
24 Frattanto la barca, in mezzo al mare, era sbattuta dai flutti essendo il vento contrario.	24 Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.
25 Ma alla quarta vigilia della notte, Gesù andò verso di loro, camminando sul mare.	25 О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.
26 I discepoli, vedendolo camminare sul mare, si turbarono e dissero: «È un fantasma». E gridaron dalla paura.	26 Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. «То привид!» — заговорили й закричали з переляку.
27 Ma subito Gesù rivolgendosi a loro, disse: «Coraggio, sono io; non temete».	27 Та Ісус тієї ж миті мовив до них: «Заспокойтесь, — це я, не страхайтеся!»
28 Pietro rispose: «Signore, se sei tu, comandami di venire da te sulle acque».	28 Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: «Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!»
29 Ed egli disse: «Vieni». E Pietro, sceso dalla barca, camminò sulle acque per andare da Gesù.	29 «Підійди!» — сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса;
30 Ma, vedendo la violenza del vento, s'impaurì e poichè cominciava a sommergersi gridò: «Signore, salvami!».	30 але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: «Господи, рятуй мене!»
31 Gesù stendendogli subito la mano, lo afferrò e gli disse: «Uomo di poca fede, perchè hai dubitato?».	31 Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: «Маловіре; чого засумнівався?»
32 E quando furon montati sulla barca, il vento cessò.	32 І як увійшли до човна, вітер ущух.
33 Allora quelli che eran nella barca l'adorarono dicendo: «Tu sei veramente il Figliuolo di Dio».	33 А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: «Ти істинно — Син Божий!»
34 Attraversato il lago, approdarono nella terra di Genezaret.	34 І перепливши, прибули в землю генезаретську.
35 La gente del luogo, riconosciutolo, mandarono ad avvisare tutto il paese all'intorno; e vennero a presentargli tutti gl'infermi	35 Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих
36 e lo pregavano di lasciar loro toccare almeno l'orlo della sua veste; e quanti lo toccavano, guarivano.	36 та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.