Seconda lettera ai Corinzi 3

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Cominciamo di nuovo a raccomandare noi stessi? O abbiamo forse bisogno, come alcuni, di lettere di raccomandazione per voi o da parte vostra?	1 Чи починаємо знову самих себе поручати? Чи, може, потребуємо, як дехто, поручальних до вас, чи від вас листів?
2 La nostra lettera siete voi, lettera scritta nei nostri cuori, conosciuta e letta da tutti gli uomini.	2 Наш лист — це ви; лист, написаний у серцях наших, який усі люди знають і читають.
3 È noto infatti che voi siete una lettera di Cristo composta da noi, scritta non con inchiostro, ma con lo Spirito del Dio vivente, non su tavole di pietra, ma su tavole di cuori umani.	3 Відомо ж, що ви — лист Христа, виготуваний нами; написаний не чорнилом, але Духом Бога живого, не на камінних таблицях, а на тілесних таблицях серця.
4 Proprio questa è la fiducia che abbiamo per mezzo di Cristo, davanti a Dio.	4 А таке довір’я до Бога ми маємо через Христа,
5 Non che da noi stessi siamo capaci di pensare qualcosa come proveniente da noi, ma la nostra capacità viene da Dio,	5 - не щоб ми були самі здібні помислити щось із самих себе, здібність бо наша від Бога.
6 il quale anche ci ha resi capaci di essere ministri di una nuova alleanza, non della lettera, ma dello Spirito; perché la lettera uccide, lo Spirito invece dà vita.	6 Він нас зробив здібними слугами Нового Завіту, не з букви, але з духу, бо буква убиває, дух же оживлює.
7 Se il ministero della morte, inciso in lettere su pietre, fu avvolto di gloria al punto che i figli d’Israele non potevano fissare il volto di Mosè a causa dello splendore effimero del suo volto,	7 Коли ж служіння смерті, вирізане буквами на каміннях, було в (такій) славі, що сини Ізраїля не могли дивитися на обличчя Мойсея з-за блиску слави його обличчя, що мала зникнути,
8 quanto più sarà glorioso il ministero dello Spirito?	8 то скільки більше служіння духа буде в славі?
9 Se già il ministero che porta alla condanna fu glorioso, molto di più abbonda di gloria il ministero che porta alla giustizia.	9 Бо коли служіння осуду — славне, то служіння виправдання багато більш перевищує у славі.
10 Anzi, ciò che fu glorioso sotto quell’aspetto, non lo è più, a causa di questa gloria incomparabile.	10 І таким чином, те, що частинне було славне, не має більше слави ради переважаючої слави.
11 Se dunque ciò che era effimero fu glorioso, molto più lo sarà ciò che è duraturo.	11 Бо коли те, що минуло, славне, то багато більше те, що перебуває, славне.
12 Forti di tale speranza, ci comportiamo con molta franchezza	12 Тож маючи таку надію, ми повні сміливости,
13 e non facciamo come Mosè che poneva un velo sul suo volto, perché i figli d’Israele non vedessero la fine di ciò che era solo effimero.	13 а не як Мойсей, що на обличчя клав собі покрівець, щоб сини Ізраїля не дивилися на зникнення того блиску, що щезав;
14 Ma le loro menti furono indurite; infatti fino ad oggi quel medesimo velo rimane, non rimosso, quando si legge l’Antico Testamento, perché è in Cristo che esso viene eliminato.	14 але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, той сам покрівець зостається невідкритий, Христос бо його усуває.
15 Fino ad oggi, quando si legge Mosè, un velo è steso sul loro cuore;	15 І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покрівець на серці їхнім.
16 ma quando vi sarà la conversione al Signore, il velo sarà tolto.	16 «Та коли звертається до Господа, спадає покрівець.»
17 Il Signore è lo Spirito e, dove c’è lo Spirito del Signore, c’è libertà.	17 Господь же — дух, а де Господній дух, там воля.
18 E noi tutti, a viso scoperto, riflettendo come in uno specchio la gloria del Signore, veniamo trasformati in quella medesima immagine, di gloria in gloria, secondo l’azione dello Spirito del Signore.	18 Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу й переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господнього Духа.