Vangelo secondo Luca 4

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Gesù, pieno di Spirito Santo, si allontanò dal Giordano ed era guidato dallo Spirito nel deserto,	1 Ісус же, повен Святого Духа, повернувся з-над Йордану, і Дух повів його в пустиню,
2 per quaranta giorni, tentato dal diavolo. Non mangiò nulla in quei giorni, ma quando furono terminati, ebbe fame.	2 де сорок день його спокушав диявол; і протягом тих днів Ісус не їв нічого. Коли ж вони скінчились, він зголоднів.
3 Allora il diavolo gli disse: «Se tu sei Figlio di Dio, di’ a questa pietra che diventi pane».	3 А диявол йому й каже: «Якщо ти Син Божий, скажи оцьому каменеві, щоб став хлібом.»
4 Gesù gli rispose: «Sta scritto: Non di solo pane vivrà l’uomo».	4 Ісус озвався до нього: «Писано, що не самим лише хлібом житиме людина.»
5 Il diavolo lo condusse in alto, gli mostrò in un istante tutti i regni della terra	5 Тоді диявол вивів його високо, показав йому в одну мить усі царства світу,
6 e gli disse: «Ti darò tutto questo potere e la loro gloria, perché a me è stata data e io la do a chi voglio.	6 і сказав до нього диявол: «Я дам тобі всю цю владу й славу їхню, бо вона мені була передана, і я даю її, кому захочу.
7 Perciò, se ti prostrerai in adorazione dinanzi a me, tutto sarà tuo».	7 Тож коли ти поклонишся передо мною, вся твоя буде.»
8 Gesù gli rispose: «Sta scritto: Il Signore, Dio tuo, adorerai: a lui solo renderai culto».	8 Ісус у відповідь сказав до нього: «Писано: Ти будеш поклонятись Господові, Богові твоєму, і йому єдиному служити.»
9 Lo condusse a Gerusalemme, lo pose sul punto più alto del tempio e gli disse: «Se tu sei Figlio di Dio, gèttati giù di qui;	9 Потім він повів його в Єрусалим, поставив на наріжнику храму й сказав до нього: «Коли ти Син Божий, кинься звідсіль додолу;
10 sta scritto infatti: Ai suoi angeli darà ordini a tuo riguardo affinché essi ti custodiscano;	10 писано бо: Він ангелам своїм велітиме про тебе, щоб тебе зберігали;
11 e anche: Essi ti porteranno sulle loro mani perché il tuo piede non inciampi in una pietra».	11 і: Вони знімуть тебе на руки, щоб ти, ногою своєю не спіткнувсь о камінь.»
12 Gesù gli rispose: «È stato detto: Non metterai alla prova il Signore Dio tuo».	12 Але Ісус озвавсь до нього: «Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога твого.»
13 Dopo aver esaurito ogni tentazione, il diavolo si allontanò da lui fino al momento fissato.	13 І скінчивши всі спокуси, диявол відійшов від нього до якогось часу.
14 Gesù ritornò in Galilea con la potenza dello Spirito e la sua fama si diffuse in tutta la regione.	14 Ісус у силі Духа повернувся в Галилею, і чутка про нього рознеслась по всій околичній країні.
15 Insegnava nelle loro sinagoghe e gli rendevano lode.	15 Він навчав по всіх їхніх синагогах, і всі його хвалили.
16 Venne a Nàzaret, dove era cresciuto, e secondo il suo solito, di sabato, entrò nella sinagoga e si alzò a leggere.	16 І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати.
17 Gli fu dato il rotolo del profeta Isaia; aprì il rotolo e trovò il passo dove era scritto:	17 Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано:
18 Lo Spirito del Signore è sopra di me; per questo mi ha consacrato con l’unzione e mi ha mandato a portare ai poveri il lieto annuncio, a proclamare ai prigionieri la liberazione e ai ciechi la vista; a rimettere in libertà gli oppressi,	18 «Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю,
19 a proclamare l’anno di grazia del Signore.	19 оповістити рік Господній сприятливий.»
20 Riavvolse il rotolo, lo riconsegnò all’inserviente e sedette. Nella sinagoga, gli occhi di tutti erano fissi su di lui.	20 А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього.
21 Allora cominciò a dire loro: «Oggi si è compiuta questa Scrittura che voi avete ascoltato».	21 І він почав до них говорити: «Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.»
22 Tutti gli davano testimonianza ed erano meravigliati delle parole di grazia che uscivano dalla sua bocca e dicevano: «Non è costui il figlio di Giuseppe?».	22 Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: «Чи ж він не син Йосифа»?
23 Ma egli rispose loro: «Certamente voi mi citerete questo proverbio: “Medico, cura te stesso. Quanto abbiamo udito che accadde a Cafàrnao, fallo anche qui, nella tua patria!”».	23 А він казав їм: «Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині.»
24 Poi aggiunse: «In verità io vi dico: nessun profeta è bene accetto nella sua patria.	24 Він же додав: «Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині.
25 Anzi, in verità io vi dico: c’erano molte vedove in Israele al tempo di Elia, quando il cielo fu chiuso per tre anni e sei mesi e ci fu una grande carestia in tutto il paese;	25 Та я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю,
26 ma a nessuna di esse fu mandato Elia, se non a una vedova a Sarepta di Sidone.	26 однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки.
27 C’erano molti lebbrosi in Israele al tempo del profeta Eliseo; ma nessuno di loro fu purificato, se non Naamàn, il Siro».	27 Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.»
28 All’udire queste cose, tutti nella sinagoga si riempirono di sdegno.	28 Почувши це, всі в синагозі наповнилися гніву
29 Si alzarono e lo cacciarono fuori della città e lo condussero fin sul ciglio del monte, sul quale era costruita la loro città, per gettarlo giù.	29 і, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу.
30 Ma egli, passando in mezzo a loro, si mise in cammino.	30 Та він, пройшовши серед них, пішов далі.
31 Poi scese a Cafàrnao, città della Galilea, e in giorno di sabato insegnava alla gente.	31 Потім прийшов у Капернаум, у місто галилейське, і навчав їх у суботу.
32 Erano stupiti del suo insegnamento perché la sua parola aveva autorità.	32 І дивувалися його науці, бо його слово було повне влади.
33 Nella sinagoga c’era un uomo che era posseduto da un demonio impuro; cominciò a gridare forte:	33 А був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа, і він закричав голосом сильним:
34 «Basta! Che vuoi da noi, Gesù Nazareno? Sei venuto a rovinarci? Io so chi tu sei: il santo di Dio!».	34 «Лиши, що нам і тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов ти погубити нас? Я знаю, хто ти: ти — святий Божий.»
35 Gesù gli ordinò severamente: «Taci! Esci da lui!». E il demonio lo gettò a terra in mezzo alla gente e uscì da lui, senza fargli alcun male.	35 Ісус же погрозив йому, кажучи: «Мовчи і вийди з нього.» І кинувши його перед усіма, демон вийшов з нього, нічого злого не зробивши йому.
36 Tutti furono presi da timore e si dicevano l’un l’altro: «Che parola è mai questa, che comanda con autorità e potenza agli spiriti impuri ed essi se ne vanno?».	36 Жах огорнув усіх, і вони один до одного казали: «Що за слово, — що з владою й силою велить нечистим духам, і вони виходять!»
37 E la sua fama si diffondeva in ogni luogo della regione circostante.	37 І рознеслася про нього чутка скрізь по всій тій країні.
38 Uscito dalla sinagoga, entrò nella casa di Simone. La suocera di Simone era in preda a una grande febbre e lo pregarono per lei.	38 Вийшовши з синагоги, він пішов до Симонової хати. Теща ж Симона була в тяжкій гарячці, і його за неї попросили.
39 Si chinò su di lei, comandò alla febbre e la febbre la lasciò. E subito si alzò in piedi e li serviva.	39 І, нахилившись над нею, він погрозив гарячці, та й гарячка відійшла від неї і, зараз же підвівшись, теща почала їм услуговувати.
40 Al calar del sole, tutti quelli che avevano infermi affetti da varie malattie li condussero a lui. Ed egli, imponendo su ciascuno le mani, li guariva.	40 А як заходило сонце, всі, хто мав яких недужих на різні хвороби, приводили їх до нього, і він на кожного з них клав руки та й оздоровляв їх.
41 Da molti uscivano anche demòni, gridando: «Tu sei il Figlio di Dio!». Ma egli li minacciava e non li lasciava parlare, perché sapevano che era lui il Cristo.	41 А з багатьох з них виходили також і біси, що кричали: «Ти — Син Божий!» Та він, грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що він — Христос.
42 Sul far del giorno uscì e si recò in un luogo deserto. Ma le folle lo cercavano, lo raggiunsero e tentarono di trattenerlo perché non se ne andasse via.	42 Як настав день, він вийшов і подався на самітне місце, а люди кинулись його шукати і, знайшовши, хотіли затримати його, від себе не пустити.
43 Egli però disse loro: «È necessario che io annunci la buona notizia del regno di Dio anche alle altre città; per questo sono stato mandato».	43 А він сказав їм: «Я маю й іншим містам звіщати Добру Новину про Царство Боже, бо я на це посланий.»
44 E andava predicando nelle sinagoghe della Giudea.	44 І проповідував по синагогах у Юдеї.