Vangelo secondo Luca 18

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
Versetti esaminati

Torna indietro

Sacra Bibbia Garofalo Біблія
1 Quanto al loro dovere di pregar sempre, senza stancarsi, diceva loro una parabola:1 Він розповів їм притчу про те, що їм треба молитись завжди й не падати духом.
2 «In una città C’era un giudice il quale non temeva Dio né aveva riguardi per nessuno.2 І казав «В одному місті був один суддя, що не боявся Бога, ні людей не соромився.
3 C’era pure, in quella città, una vedova la quale andava da lui a dirgli: “Rendimi giustizia del mio avversario”.3 Була ж одна вдова в тім місті, що (завжди) приходила до нього й говорила Оборони мене від мого супротивника!
4 Per un pezzo non volle, ma poi disse fra sé: “Anche se non temo Dio né ho riguardi per nessuno,4 І довго не хотів він, але згодом мовив сам до себе Хоч я Бога не боюся і людей не соромлюся,
5 almeno per le noie che mi dà questa vedova le farò giustizia, affinché non venga continuamente a rompermi il capo”».5 але тому, що ця вдова мені надокучає, я її обороню, щоб вона не приходила безперестанку та не морочила мені голови.»
6 E il Signore aggiunse: «Udite che cosa dice il giudice iniquo?6 Тут Господь додав «Слухайте, що суддя несправедливий каже!
7 E Dio non farà giustizia ai suoi eletti, i quali gridano a lui giorno e notte, e tarderà a soccorrerli?7 А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них
8 Io vi dico che renderà loro giustizia ben presto. Però il Figlio dell’uomo, alla sua venuta, troverà forse la fede sulla terra?»8 Кажу вам Оборонить їх негайно. Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру»
9 Disse ancora, all’indirizzo di alcuni che presumevano in se stessi di essere giusti e disprezzavano gli altri uomini, questa parabola:9 Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, він сказав цю притчу
10 «Due uomini salirono al tempio per pregare; l’uno era fariseo e l’altro pubblicano.10 «Два чоловіки зайшли в храм помолитись один був фарисей, а другий — митар.
11 Il fariseo, in piedi, così pregava tra sé: “Dio, ti ringrazio, che non sono come il resto degli uomini, rapaci, ingiusti, adulteri, oppure come questo pubblicano.11 Фарисей, ставши, молився так у собі Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди — грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар.
12 Io digiuno due volte la settimana, pago la decima di tutto ciò che acquisto”.12 Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину.
13 Ma il pubblicano, fermatosi a distanza, neppure osava levare gli occhi al cielo; ma si batteva il petto dicendo: “Dio, sii clemente al peccatore chio sono”.13 А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи Боже, змилуйся надо мною грішним!
14 Vi dico: costui se ne tornò giustificato a casa sua, a differenza dell’altro; perché chi si esalta sarà umiliato, e chi si umilia sarà esaltato».14 Кажу вам Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, — вивищений.»
15 Gli presentavano anche i bambini, perché imponesse loro le mani; ma i discepoli, veduto ciò, li sgridavano.15 Приносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся. Побачивши те, учні їм докоряли.
16 Gesù, invece, li chiamò a sé, dicendo: «Lasciate che i fanciulli vengano a me, non li impedite: perché il regno di Dio appartiene a quelli che sono come loro.16 Ісус покликав їх, кажучи «Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм таких бо Царство Боже.
17 In verità vi dico: chiunque non accoglie il regno di Dio come un fanciullo non vi entrerà».17 Істинно кажу вам Хто Царства Божого не прийме як дитина, той не ввійде до нього.»
18 Un notabile lo interrogò: «Maestro buono, che devo fare per avere in sorte la vita eterna?»,18 Один знатний спитав Ісуса «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне»
19 Gesù gli disse: «Perché mi chiami buono? Soltanto uno è buono: Dio.19 А Ісус озвавсь до нього «Чому мене звеш благим Ніхто не благий, хіба один Бог.
20 Tu conosci i comandamenti: non commettere adulterio, non uccidere, non rubare, non dir false testimonianze, onora tuo padre e tua madre».20 Ти заповіді знаєш не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй свого батька і матір.»
21 Quegli disse: «Tutto questo l’ho osservato fin dalla mia giovinezza»,21 Той же відповів «Все це я зберіг змалку.»
22 Udito ciò, Gesù gli disse: «Una cosa ancora ti manca: vendi tutto ciò che possiedi e distribuiscilo ai poveri, e avrai un tesoro nei cieli; poi vieni, seguimi».22 Почувши те Ісус, сказав до нього «Одного ще тобі бракує продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за мною.»
23 Ma a queste parole quegli si fece assai triste, perché era assai ricco.23 Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий.
24 Vedutolo così, Gesù disse: «Quanto è difficile a quelli che hanno ricchezze entrare nel regno di Dio!24 Глянув Ісус на нього й мовив «Як тяжко тим, що багатства мають, увійти в Царство Боже!
25 È più facile a un cammello entrare per la cruna di un ago che a un ricco entrare nel regno di Dio».25 Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже.»
26 Quelli che lo ascoltavano dissero: «E chi si può salvare?»26 А ті, що слухали, сказали «Хто ж тоді може спастися»
27 Egli rispose: «Ciò che è impossibile agli uomini è possibile a Dio».27 Він відповів «Неможливе в людей, можливе є в Бога.»
28 Allora Pietro disse: «Ecco, noi abbiamo abbandonato tutte le nostre cose e ti abbiamo seguito!»28 Тоді Петро промовив «Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.»
29 E Gesù disse loro: «Non c’è nessuno che abbia abbandonato casa e mogli o fratelli o genitori o figli per il regno di Dio,29 Ісус сказав їм «Істинно кажу вам Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства,
30 che non riceva molto di più in questo tempo, e, nel tempo avvenire, la vita eterna».30 і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.»і не отримав би багато більше
31 Poi, presi con sé i dodici, disse loro: «Ecco, saliamo a Gerusalemme e si compirà tutto quanto è stato scritto dai profeti a proposito del Figlio dell’uomo;31 І взявши дванадцятьох, Ісус до них промовив «Оце ми йдем в Єрусалим, і все написане пророками про Сина Чоловічого здійсниться.
32 sarà, infatti, consegnato ai pagani, schernito, oltraggiato, coperto di sputi, e dopo averlo flagellato lo uccideranno;32 Він буде виданий поганам, і насміхатимуться з нього, і зневажатимуть його, і плюватимуть на нього,
33 ma il terzo giorno risorgerà».33 і, бичувавши, уб’ють його, та третього дня він воскресне.»
34 Ma quelli non capirono nulla di tutto ciò; si trattava per essi di un linguaggio nascosto e non capivano ciò che veniva detto.34 Вони ж нічого з того не зрозуміли; це слово було для них закрите, й вони не знали, про що він говорив.
35 E avvenne che, mentre Gesù si avvicinava a Gerico, un cieco era seduto lungo la strada e mendicava.35 І як він наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині.
36 Sentendo passare la folla, domandò di che si trattasse.36 Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути.
37 Gli dissero: «Passa di qui Gesù di Nazaret».37 Йому сказали, що це Ісус Назарянин проходить.
38 Allora gridò: «Gesù, Figlio di Davide, abbi pietà di me!»38 І він почав голосно кричати «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!»
39 Quelli che camminavano innanzi lo sgridavano per farlo tacere, ma egli gridava di più: «Figlio di Davide, abbi pietà di me!»39 Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, та він кричав ще дужче «Сину Давидів, змилуйся надо мною!»
40 Gesù si fermò e ordinò che glielo conducessero. Quando gli fu vicino gli domandò:40 Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав
41 «Che cosa vuoi che ti faccia?» Quegli disse: «Signore, che io veda»41 «Що хочеш, щоб я зробив тобі» «Господи», — сказав той, — «щоб я прозрів!»
42 È Gesù: «Vedi! La tua fede ti ha salvato» .42 Ісус сказав до нього «Прозри! Віра твоя спасла тебе.»
43 All'istante vide, e seguiva Gesù glorificando Dio. E tutto il popolo, a tal vista, diede lode a Dio.43 І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога. І ввесь народ, побачивши те, віддав хвалу Богові.