Exodus 21

NOVA VULGATA	Біблія
1 Haec sunt iudicia, quae propones eis:	1 «Оці судові закони ти покладеш перед ними.
2 Si emeris servum Hebraeum, sex annis serviet tibi; in septimo egredietur liber gratis.	2 Коли купиш раба, єврея, шість років служитиме тобі, а сьомого року вийде на волю, без відшкодування.
3 Si solus intraverit, solus exeat; si habens uxorem, et uxor egredietur simul.	3 Коли він сам прийшов до тебе, сам і на волю вийде, коли з жінкою, то й жінка його вийде з ним.
4 Sin autem dominus dederit illi uxorem, et pepererit filios et filias, mulier et liberi eius erunt domini sui; ipse vero exibit solus.	4 Коли господар дав йому жінку, і вродила вона йому синів або дочок, жінка й діти її будуть господареві, він же вийде сам один.
5 Quod si dixerit servus: "Diligo dominum meum et uxorem ac liberos, non egrediar liber",	5 Як же раб скаже: Люблю я господаря мого, жінку мою і дітей моїх, не хочу виходити на волю,
6 afferet eum dominus ad Deum et applicabit eum ad ostium vel postes perforabitque aurem eius subula; et erit ei servus in saeculum.	6 тоді нехай його господар приведе його перед Бога, підведе до дверей або до одвірка та й проколе йому господар вухо шилом, і той служитиме йому довіку.
7 Si quis vendiderit filiam suam in famulam, non egredietur sicut servi exire consueverunt.	7 А коли хто продасть дочку свою як рабиню, то нехай вона не виходить, як виходять раби.
8 Si displicuerit oculis domini sui, cui tradita fuerat, faciat eam redimi; populo autem alieno vendendi non habebit potestatem, quia fraudavit eam.	8 Якщо вона не довподоби своєму господареві, що набув її був для себе, нехай дозволить викупити її; чужому ж народові продати її не має права, бо обманув її.
9 Sin autem filio suo desponderit eam, iuxta morem filiarum faciet illi.	9 Коли ж синові своєму набув її, по праву дочок мусить поступати з нею.
10 Quod si alteram sibi acceperit, cibum et vestimentum et concubitum non negabit.	10 Коли ж другу візьме собі, нехай не вменшує її харчу, плаття її і подружніх прав її.
11 Si tria ista non fecerit ei, egredietur gratis absque pretio.	11 А коли цих трьох речей не додержав, можна їй вийти безвідшкодовно, без викупу.
12 Qui percusserit hominem, et ille mortuus fuerit, morte moriatur.	12 Хто вдарить чоловіка так, що той помре, скарати нещадно його смертю.
13 Qui autem non est insidiatus, sed Deus illum tradidit in manus eius, constituam tibi locum, in quem fugere debeat.	13 Коли ж би то сталось однак ненароком, а Бог допустив, щоб він упав у його руки, то я призначу тобі місце, кудою втікати йому.
14 Si quis de industria occiderit proximum suum et per insidias, ab altari meo evelles eum, ut moriatur.	14 Якби ж хто замислив підступно вбити ближнього свого, то навіть від жертовника мого відірвеш його, щоб смертю скарати.
15 Qui percusserit patrem suum aut matrem, morte moriatur.	15 Хто вдарить батька свого або матір, скарати його смертю.
16 Qui furatus fuerit hominem sive vendiderit eum sive inventus fuerit in manu eius, morte moriatur.	16 Хто вхопить людину та продасть, або знайдеться вона в руках у нього, скарати його смертю.
17 Qui maledixerit patri suo vel matri, morte moriatur.	17 Хто проклинатиме свого батька або матір, скарати того смертю.
18 Si rixati fuerint viri, et percusserit alter proximum suum lapide vel pugno, et ille mortuus non fuerit, sed iacuerit in lectulo,	18 Коли посваряться люди, і один вдарить другого каменем чи своїм кулаком, і той не вмре, але лежатиме в ліжку,
19 si surrexerit et ambulaverit foris super baculum suum, impunitus erit, qui percusserit, ita tamen, ut operas eius deperditas et impensas pro medela restituat.	19 і згодом підведеться, і, хоч би й на палиці, а зможе вийти з хати, то той, хто вдарив, буде вільний, тільки дасть відшкодування за втрату часу, що пролежав, та вилікує його зовсім.
20 Qui percusserit servum suum vel ancillam virga, et mortui fuerint in manibus eius, ultioni subiacetur.	20 Коли хто вдарить раба чи рабиню своєю палицею так, що вмре під його рукою, мусить бути строго покараний.
21 Sin autem uno die vel duobus supervixerit, non subiacebit poenae, quia pecunia illius est.	21 Однак же, коли ще поживе день або два, залишити без покарання; бо він і його власність.
22 Si rixati fuerint viri, et percusserit quis mulierem praegnantem et abortivum quidem fecerit, sed aliud quid adversi non acciderit, subiacebit damno, quantum maritus mulieris expetierit, et arbitri iudicaverint.	22 Коли б’ються чоловіки та поштовхнуть при тому вагітну жінку, і вона скине дитину, але без іншої шкоди, то той мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік, і винний заплатить згідно з судовим присудом.
23 Sin autem quid adversi acciderit, reddet animam pro anima,	23 А коли буде яка шкода, то даси життя за життя,
24 oculum pro oculo, dentem pro dente, manum pro manu, pedem pro pede,	24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
25 adustionem pro adustione, vulnus pro vulnere, livorem pro livore.	25 опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.
26 Si percusserit quispiam oculum servi sui aut ancillae et luscos eos fecerit, dimittet eos liberos pro oculo.	26 Коли хто влучить в око раба свого або рабиню свою, і занапастить його, на волю нехай випустить його за йото око.
27 Dentem quoque si excusserit servo vel ancillae suae, dimittet eos liberos pro dente.	27 А коли виб’є рабові своєму або рабині своїй зуба, на волю випустить його за того зуба.
28 Si bos cornu percusserit virum aut mulierem, et mortui fuerint, lapidibus obruetur, et non comedentur carnes eius; dominus autem bovis innocens erit.	28 Коли віл вдарить рогами мужчину або жінку на смерть, укаменувати вола на смерть, і його м’яса не можна їсти; чий же віл, той неповинен.
29 Quod si bos cornupeta fuerit ab heri et nudiustertius, et contestati sunt dominum eius, nec recluserit eum, occideritque virum aut mulierem: et bos lapidibus obruetur, et dominum illius occident.	29 Коли ж бик уже здавна битливий, і господаря остережено, а він не доглядав за ним, і бик заколе мужчину чи жінку, вола мусять убити камінням, а його господар буде скараний смертю.
30 Quod si pretium ei fuerit impositum, dabit pro anima sua, quidquid fuerit postulatus.	30 Коли ж накладуть відшкодування на нього, він мусить дати викуп за своє життя усе те, що накладено на нього.
31 Filium quoque vel filiam si cornu percusserit, simili sententiae subiacebit.	31 Чи візьме бик на роги сина чи дочку, по цьому присуду чинити з ним.
32 Si servum vel ancillam invaserit, triginta siclos argenti dabit domino; bos vero lapidibus opprimetur.	32 Коли ж бик заколе раба або рабиню, нехай дасть тридцять шеклів власникові, а бика вбити камінням.
33 Si quis aperuerit cisternam vel foderit et non operuerit eam, cedideritque bos vel asinus in eam,	33 Коли хтось розкриє копанку або викопає хтось копанку, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,
34 dominus cisternae reddet pretium iumentorum; quod autem mortuum est, ipsius erit.	34 власник копанки мусить дати господареві відшкодування грішми, а мертве буде йому.
35 Si bos alienus bovem alterius vulneraverit, et ille mortuus fuerit, vendent bovem vivum et divident pretium; cadaver autem mortui inter se dispertient.	35 Коли чийсь віл проб’є вола когось іншого, і той здохне, нехай продадуть живого вола та й поділять по половині виторг, і убите теж нехай розділять по половині.
36 Sin autem notum erat quod bos cornupeta esset ab heri et nudiustertius, et non custodivit eum dominus suus, reddet bovem pro bove et cadaver integrum accipiet.	36 Або коли було знане раніше, що віл колеться, і не доглянув за ним господар, мусить віддати вола за вола, а мертве нехай йому буде.
37 Si quis furatus fuerit bovem aut ovem et occiderit vel vendiderit, quinque boves pro uno bove restituet et quattuor oves pro una ove.	37 Коли хто вкраде вола чи вівцю та й заріже її чи продасть її, п’ять волів мусить віддати за вола і чотири вівці за одну вівцю.