Secondo libro di Samuele 18

BIBBIA TINTORI	Біблія
1 David, fatta la rassegna della sua gente, costituiti sopra di essa i tribuni e centurioni,	1 Давид, зробивши перегляд вояків, що були з ним, понастановляв над ними тисячників і сотників.
2 mise una terza parte dei soldati sotto Gioab, una terza parte sotto Abisai, figlio di Sarvia, fratello di Gioab, e una terza parte sotto Etai Geteo. Avendo il re detto al popolo: « Verrò anch'io con voi »,	2 І віддав Давид народ: третину під провід Йоава, третину під провід Авішая, сина Церуї, Йоавового брата, третину ж під провід Ітая з Гату. І об’явив Давид людям: «Я теж піду в похід з вами.»
3 Il popolo gli rispose: « Tu non devi venire; perchè riguardo a noi, dato anche che si fugga, a loro importerà poco, ed anche se cadiamo la metà, non se ne curano tanto; perchè tu solo conti per dieci mila. E' meglio adunque che tu ci dia aiuto nella città ».	3 Однак, люди відказали: «Ні, ти не підеш, бо коли ми втечемо, не сумуватимуть за нами, навіть коли б половина з нас полягла, не дбатимуть про нас, ти бо один як десять тисяч нас. Краще, як ти нам з міста допомагатимеш.»
4 E il re disse a loro: « Ebbene, farò ciò che vi sembra meglio ». Il re allora si fermò presso la porta, mentre il popolo ne usciva a schiere di cento e di mille uomini.	4 І відказав їм цар: «Що вважаєте добрим у ваших очах, те я вчиню.» І став цар коло воріт, як увесь народ виходив сотнями й тисячами.
5 Il re diede a Gioab, ad Abisai e ad Etai quest'ordine: « Salvatemi il figlio Assalonne ». Tutto il popolo senti il re dare a tutti i capi quest'ordine in favore di Assalonne.	5 І дав цар такий наказ Йоавові, Авішаєві та Ітаєві: «Поводьтеся заради мене обережно з молодим чоловіком, з Авесаломом!» Увесь народ чув, як цар давав провідникам наказ про Авесалома.
6 Così il popolo uscì in campagna contro Israele, e la battaglia ebbe luogo nel bosco di Efraim,	6 І рушив народ у поле проти Ізраїля, і прийшло до бою у лісі Ефраїм.
7 ove il popolo d'Israele fu sconfitto dall'esercito di David, e avvenne in quel giorno una grande strage di venti mila uomini.	7 Народ ізраїльський був там розбитий Давидовими слугами. Кровопролиття було того дня велике: втратили 20 000 чоловік.
8 La battaglia si estese sulla superficie di tutta la terra, e in quel giorno ne divorò più la selva di quello che non ne avesse uccisi la spada.	8 Бій поширився на всю ту околицю, і ліс вигубив більше людей того дня, ніж меч.
9 Or avvenne che Assalonne s'imbattesse nei soldati di David. Egli cavalcava un mulo, ed essendo entrato il mulo sotto una quercia fronzuta e grande, il capo d'Assalonne restò impigliato alla quercia, in modo che egli restò sospeso fra cielo e terra, e il mulo da lui cavalcato passò oltre.	9 Сталося, що опинивсь Авесалом перед Давидовими слугами. Був Авесалом верхи на мулі, а мул увійшов під густі гілляки великого дуба: голова його зачепилася за дуба, й він повис між небом і землею, а мул, що був під ним, пішов собі далі.
10 Un uomo, avendolo veduto, lo riferì a Gioab, dicendo: « Ho veduto Assalonne sospeso ad una quercia ».	10 Коли побачив це якийсь чоловік, то доніс Йоавові: «Слухай, бачив я Авесалома, повис на дубі.»
11 Gioab disse all'uomo che gli dava tal notizia: « Se l'hai visto, perchè non l'hai conficcato in terra, che io t'avrei dato dieci sicli d'argento e una cintura? »	11 І відказав Йоав чоловікові, що приніс йому цю вістку: «Якщо ти його бачив, чому ж ти не забив його на місці? Я був би дав тобі десять срібних шеклів і пояс.»
12 Quell'uomo rispose a Gioab: « Quand'anche mi pesassi in mano mille sicli d'argento, non stenderei la mano contro il figlio del re, perchè noi abbiamo udito l'ordine che il re ha dato a te, ad Abisai e ad Etai: Salvatemi il figlio Assalonne.	12 Чоловік відповів Йоавові: «Та хоч би мені й тисячу срібних шеклів відважили на руку, я б не звів руки на царського сина. Чули ж бо ми, як цар наказав тобі, Авішаєві й Ітаєві, казавши: Вважайте заради мене на молодого чоловіка, на Авесалома!
13 E se io avessi agito audacemente contro l'anima mia, tal cosa non avrebbe potuto restar nascosta al re, e tu mi staresti contro ».	13 І коли б я підступно зважився на його життя, ніщо б не утаїлось від царя, та й ти сам став би проти мене.»
14 Ma Gioab disse: « Invece di far come dici, andrò a trafiggerlo in tua presenza ». Presi adunque tre giavellotti, li conficcò nel cuore di Assalonne, ma siccome egli palpitava ancora appeso alla quercia,	14 І відказав Йоав: «Годі мені довше гаятись.» І взяв він до руки три стріли й всадив їх у серце Авесаломові, що ще живий висів на дубі.
15 accorsero dieci giovani, scudieri di Gioab, e lo percossero e lo uccisero.	15 Десятеро Йоавових зброєносців обступили і били Авесалома, доки не забили.
16 Allora Gioab fece suonar la tromba, e tenne il popolo dall'inseguire Israele che fuggiva, volendo risparmiare la moltitudine.	16 І засурмив Йоав у сурму, і народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав народ.
17 Presero poi Assalonne, e lo gettarono nel bosco, in una grande fossa, ed innalzarono sopra di lui un grandissimo mucchio di pietre, e tutto Israele se ne fuggì alle sue tende.	17 Взяли вони Авесалома й кинули його до великої ями в лісі та насипали над ним велику купу каміння. Тим часом ізраїльтяни порозбігались — кожен до свого намету.
18 Mentre viveva, Assalonne si era eretto un monumento che è nella valle del re, perchè diceva: « Non avendo io figli, sarà questo una memoria del mio nome ». Diede il suo nome a quel monumento che si chiama anch'oggi « la Mano d'Assalonne ».	18 Авесалом ще за життя поставив собі був пам’ятника, що в Царській долині, бо він казав: нема в мене сина, щоб збереглося моє ім’я в пам’ять, — і назвав він той пам’ятник своїм іменем. І зветься він «Авесаломів пам’ятник» по цей день.
19 Intanto Achimaas, figlio di Sadoc diceva: « Lasciatemi correre a riferire al re come il Signore gli ha fatto giustizia contro i suoi nemici ».	19 Ахімац же, Цадоків син, каже: «Хочу побігти й занести цареві радісну вістку, що Господь визволив його від ворогів його.»
20 Ma Gioab gli disse: « Oggi non devi andare a portar notizie, vi andrai un altro giorno: oggi non voglio che tu porti nuove, perchè il figlio del re è morto ».	20 Йоав же до нього: «Ти не той муж, що понесе сьогодні вістку. Іншого дня понесеш вістку, але сьогодні не понесеш новини, бо вмер царський син.»
21 Gioab disse a Cusi: « Va a riferire al re quello che hai veduto ». Cusi, inchinatosi a Gioab, corse via.	21 І велів Йоав якомусь кушієві: «Піди й повідай цареві, що ти бачив.» Поклонивсь кушій Йоавові та й побіг.
22 Ma Achimaas figlio di Sadoc disse di nuovo a Gioab: « Che cosa impedisce che corra anch'io dietro a Cusi? » Gioab gli disse: « Perchè vuoi tu correre, figlio mio? Tu non sarai apportatore di buona notizia ».	22 Але Ахімац, Цадоків син, знову сказав до Йоава: «Що б там не сталось, а я теж побіжу за кушієм.» Йоав каже: «Та чого бо тобі, мій сину, бігти? Нагороди не матимеш за принесену вістку.»
23 Achimaas riprese: « Che avverrà mai se fo questa corsa? » E Gioab gli disse: « Corri ». Achimaas, presa la scorciatoia, passò avanti a Cusi.	23 Тоді він відповів: «Що б там не було, побіжу!» Йоав знов до нього: «Біжи.» І побіг Ахімац дорогою, що йде Йорданською рівниною, і випередив кушія.
24 Or David sedeva tra le due porte, quando la sentinella, che stava in cima alla porta sul muro, alzati gli occhi, vide un uomo che correva tutto solo.	24 Давид сидів між обома ворітьми, вартовий же вийшов на дах воріт, що над муром; він підвів очі й побачив, що біжить якийсь чоловік сам.
25 Gridando ad alta voce, l'annunzio al re, il quale disse: « Se è solo reca buone nuove ». Mentre quello, correndo, seguitava ad avvicinarsi,	25 Тоді вартовий крикнув і дав знати цареві. І сказав цар: «Якщо він один — то гарна новина в нього на устах.» А той дедалі наближався.
26 La sentinella vide un altro uomo che correva, e gridando dall'alto, disse: « Vedo un altro uomo che corre tutto solo ». E il re disse: « Anche questo porta buone nuove ».	26 Тоді бачить вартовий, що біжить другий. Крикнув тоді вартовий у напрямі воріт: «Дивися, знову біжить якийсь чоловік сам-один!» І каже цар: «І цей теж несе добру вістку.»
27 La sentinella disse: « Riscontro nel modo di correre del primo il modo di correre di Achimaas figlio di Sadoc ». E il re disse: « E' un uomo dabbene, e viene a portar buone nuove ».	27 Вартовий же: «Як бачу я, то хода першого немов хода Ахімаца, Цадокового сина.» Цар каже: «Він добрий чоловік і несе якусь добру вістку.»
28 Achimaas gridò e disse al re: « Dio ti salvi, o re! » Prostratosi poi per terra dinanzi a lui e adoratolo, disse: « Benedetto il Signore Dio tuo, che ha messi alle strette coloro che alzarono le mani contro il re mio signore ».	28 Тоді Ахімац скликнув і сказав цареві: «Перемога!» І впав обличчям до землі перед царем і мовить: «Благословен Господь, твій Бог, що видав людей, які підняли свою руку проти царя, мого пана.»
29 Il re disse: « Il figlio (mio) Assalonne è salvo? » Achimaas disse: « Io vidi un gran tumulto, quando il tuo servo Gioab, o re, spediva me tuo servo; io non so altro».	29 І питає цар: «Чи все гаразд із молодим Авесаломом?» Ахімац же відповідає: «Бачив я великий заколот, коли Йоав посилав царського слугу й мене, твого слугу, та я, однак, не дізнався, що там сталось.»
30 E il re gli disse: «Entra e fermati qui ». Egli entrò e si fermò,	30 І відказав цар: «Поступись набік і стань он там.» Той поступивсь набік і став.
31 e subito comparve Cusi, il quale arrivando disse: « Io porto buona nuova, o re, mio signore: oggi il Signore ha giudicato in tuo favore liberandoti dalle mani di tutti coloro che si eran levati contro di te ».	31 Тоді надходить і кушій та й каже: «Нехай цар, мій пан, почує добру вістку. Господь визволив тебе з рук усіх, що повстали були проти тебе.»
32 Ma il re disse a Cusi: « Il figlio (mio) Assalonne è salvo? » Cusi gli rispose: « Diventino come quel figlio tutti i nemici del mio signore, tutti quelli che insorgono contro di lui nel male ».	32 І питає цар кушія: «Чи все гаразд із молодим Авесаломом?» Кушій відповів: «Нехай буде ворогам мого пана і царя, і всім, що повстають проти тебе, таке лихо, як цьому юнакові.»
33 Allora il re contristato salì alla camera che era sopra la porta, e pianse. E nell'andare diceva: « Figlio mio Assalonne, Assalonne figlio mio. Chi mi concederà di poter morire per te, Assalonne figlio mio, figlio mio Assalonne? »