Jesus Sirach 10

Torna indietro

Einheitsübersetzung	Біблія
¹ Ein weiser Herrscher festigt sein Volk, die Regierung eines Verständigen ist wohl geordnet.	¹ Суддя мудрий виховує народ свій, правління розумного добре впорядкується.
² Wie der Herrscher des Volkes, so seine Beamten, wie das Haupt der Stadt, so ihre Bewohner.	² Який суддя народу, такі й його слуги; який правитель міста, такі й усі його мешканці.
³ Ein König ohne Zucht richtet die Stadt zugrunde, volkreich wird die Stadt durch kluge Fürsten.	³ Цар неосвічений губить народ свій; місто заселюється розумом володарів.
⁴ In Gottes Hand liegt die Herrschaft über den Erdkreis; er setzt zur rechten Zeit den rechten Mann über ihn.	⁴ Влада над землею в руці Господній, тож корисного правителя покличе він своєчасно.
⁵ In Gottes Hand liegt der Erfolg eines Menschen, er verleiht dem Gesetzgeber seine Würde.	⁵ У руці Господній успіх людини, тож на законодавця покладе він його славу.
⁶ Füg dem Nächsten keinerlei Unrecht zu, geh nie den Weg des Übermuts!	⁶ Не гнівайся на ближнього ні за яку кривду — нічого не роби спересердя.
⁷ Dem Herrn und den Menschen ist Übermut verhasst, Unterdrückung gilt bei beiden als Untat.	⁷ Гордість осоружна Господеві й людям, для нього й для них несправедливість — переступ.
⁸ Die Herrschaft geht von einem Volk auf das andere über wegen Gewalttat und Übermut.	⁸ Владарство від народу до народу переходить несправедливістю, насильством та багатством.
⁹ Warum überhebt sich der Mensch aus Staub und Asche, dessen Leib schon zu Lebzeiten verwest?	⁹ Чим пишатися порохові й попелові, якщо нутро його вже за життя розкладається?
¹⁰ Ein wenig Krankheit bringt den Arzt in Erregung: Heute König, morgen tot!	¹⁰ Довга недуга з лікаря кепкує. Сьогодні цар — а ось узавтра помре він.
¹¹ Stirbt der Mensch, so wird ihm Moder zuteil, Maden, Geschmeiß und Gewürm.	¹¹ Вмираючи, людина дістає спадщину: гадів, звірів, черву.
¹² Mit dem Trotz des Menschen fängt sein Übermut an, wenn sich sein Herz abkehrt von seinem Schöpfer.	¹² Початок гордині людської — відступ від Господа, коли то своїм серцем від Створителя свого відходять.
¹³ Ein See der Maßlosigkeit ist die Sünde, aus ihr quillt Unrecht hervor. Darum wirkt Gott Wunder und Plagen und schlägt den Sünder bis zur Vernichtung.	¹³ Бо початок гордині являє собою гріх, і хто при ній перебуває, той мерзоту розливає. Тим то Господь на такого насилає несподівані кари й нищить його до кінця.
¹⁴ Gott stürzt den Thron der Stolzen und setzt an ihre Stelle die Demütigen.	¹⁴ Престоли князівські повалив Господь, а на їхнє місце посадив смиренних.
¹⁵ []	¹⁵ Народи викорінив Господь, а насадив покірних натомість.
¹⁶ Gott verwischt die Spuren der Völker, ihren Wurzelstock schlägt er ab bis auf den Grund.	¹⁶ Господь зруйнував краї поган і знищив їх до самих основ землі.
¹⁷ Er fegt sie aus dem Land und rottet sie aus, ihr Andenken lässt er von der Erde verschwinden.	¹⁷ Він вирвав деяких і вигубив ущент, та стер із землі пам’ять про них.
¹⁸ Maßlosigkeit ziemt dem Menschen nicht, frecher Zorn nicht dem von einer Frau Geborenen.	¹⁸ Не для людей бо створена гординя, ані лютий гнів для тих, що народилися від жінки.
¹⁹ Welches Geschlecht ist geachtet? Das des Menschen. Welches Geschlecht ist geachtet? Das des Gottesfürchtigen. Welches Geschlecht ist verachtet? Das des Menschen. Welches Geschlecht ist verachtet? Das des Gesetzesübertreters.	¹⁹ Який рід поважаний? Рід людський. Який рід поважаний? Тих, що Господа страхаються. Який рід гідний погорди? Родонасіння людське. Який рід гідний погорди? Отих, що заповіді порушують.
²⁰ Unter Brüdern ist ihr Oberhaupt geehrt, aber in Gottes Augen der Gottesfürchtige.	²⁰ Серед братів провідний з них — ними поважаний, в очах же Господніх — ті, що його страхаються.
²¹ []	²¹ Початок вивищення — острах Господній, первоначало ж відкинення — впертість та гординя.
²² Gast und Fremder, Ausländer und Armer: ihr Ruhm ist die Gottesfurcht.	²² Чи хтось багатий, чи славний, чи вбогий, а гідне хвали в них — острах Господній.
²³ Keinen verständigen Armen soll man verachten und keinen Gewalttätigen ehren.	²³ Не слід гордувати бідним, що має розум, і ніяк не личить грішника прославляти.
²⁴ Fürsten, Richter und Herrscher sind geehrt, doch keiner ist größer als der Gottesfürchtige.	²⁴ Начальник, суддя, вельможа перебувають у славі, та ніхто з них не більший за того, хто Господа страхається.
²⁵ Einem verständigen Sklaven müssen Freie dienen, doch ein kluger Mann braucht nicht zu klagen.	²⁵ Мудрому рабові будуть вільні слугувати; той, хто тямущий, не матиме чого нарікати.
²⁶ Spiel nicht den Weisen, wenn du arbeiten sollst, tu nicht vornehm, wenn du in Not bist.	²⁶ Не мудруй, коли заходжуєшся коло діла свого; не пишайся, коли тобі скрутно.
²⁷ Besser einer, der arbeitet und großen Reichtum gewinnt, als einer, der vornehm tut und nichts zu essen hat.	²⁷ Вартісніший, хто працює і має всього доволі, ніж бродячий хвалько, що й кусня хліба не має.
²⁸ Mein Sohn, in Demut ehre dich selbst, beurteile dich, wie du es verdienst.	²⁸ Сину, прослав себе скромністю, шануй себе в міру своєї вартости.
²⁹ Wer wird den rechtfertigen, der sich selbst ins Unrecht setzt? Wer wird den ehren, der sich selbst die Ehre abspricht?	²⁹ Хто виправдає того, що грішить сам проти себе? Хто прославить того, який життя своє безчестить?
³⁰ Es gibt Arme, die wegen ihrer Klugheit geehrt sind. Es gibt Leute, die wegen ihres Reichtums geehrt sind.	³⁰ Бідного славлять за його знання, а багатого славлять за його багатство.
³¹ Wird einer als Armer geehrt, wie viel mehr, wenn er reich wird. Wird einer als Reicher verachtet, wie viel mehr, wenn er arm wird.	³¹ Хто поважаний в убозтві — оскільки більш був би в багатстві? А хто безславний у багатстві — оскільки більш був би у злиднях?

Altes Testament

Neues Testament

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati