Jesus Sirach 10

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 Ein weiser Herrscher festigt sein Volk, die Regierung eines Verständigen ist wohl geordnet.	1 Суддя мудрий виховує народ свій, правління розумного добре впорядкується.
2 Wie der Herrscher des Volkes, so seine Beamten, wie das Haupt der Stadt, so ihre Bewohner.	2 Який суддя народу, такі й його слуги; який правитель міста, такі й усі його мешканці.
3 Ein König ohne Zucht richtet die Stadt zugrunde, volkreich wird die Stadt durch kluge Fürsten.	3 Цар неосвічений губить народ свій; місто заселюється розумом володарів.
4 In Gottes Hand liegt die Herrschaft über den Erdkreis; er setzt zur rechten Zeit den rechten Mann über ihn.	4 Влада над землею в руці Господній, тож корисного правителя покличе він своєчасно.
5 In Gottes Hand liegt der Erfolg eines Menschen, er verleiht dem Gesetzgeber seine Würde.	5 У руці Господній успіх людини, тож на законодавця покладе він його славу.
6 Füg dem Nächsten keinerlei Unrecht zu, geh nie den Weg des Übermuts!	6 Не гнівайся на ближнього ні за яку кривду — нічого не роби спересердя.
7 Dem Herrn und den Menschen ist Übermut verhasst, Unterdrückung gilt bei beiden als Untat.	7 Гордість осоружна Господеві й людям, для нього й для них несправедливість — переступ.
8 Die Herrschaft geht von einem Volk auf das andere über wegen Gewalttat und Übermut.	8 Владарство від народу до народу переходить несправедливістю, насильством та багатством.
9 Warum überhebt sich der Mensch aus Staub und Asche, dessen Leib schon zu Lebzeiten verwest?	9 Чим пишатися порохові й попелові, якщо нутро його вже за життя розкладається?
10 Ein wenig Krankheit bringt den Arzt in Erregung: Heute König, morgen tot!	10 Довга недуга з лікаря кепкує. Сьогодні цар — а ось узавтра помре він.
11 Stirbt der Mensch, so wird ihm Moder zuteil, Maden, Geschmeiß und Gewürm.	11 Вмираючи, людина дістає спадщину: гадів, звірів, черву.
12 Mit dem Trotz des Menschen fängt sein Übermut an, wenn sich sein Herz abkehrt von seinem Schöpfer.	12 Початок гордині людської — відступ від Господа, коли то своїм серцем від Створителя свого відходять.
13 Ein See der Maßlosigkeit ist die Sünde, aus ihr quillt Unrecht hervor. Darum wirkt Gott Wunder und Plagen und schlägt den Sünder bis zur Vernichtung.	13 Бо початок гордині являє собою гріх, і хто при ній перебуває, той мерзоту розливає. Тим то Господь на такого насилає несподівані кари й нищить його до кінця.
14 Gott stürzt den Thron der Stolzen und setzt an ihre Stelle die Demütigen.	14 Престоли князівські повалив Господь, а на їхнє місце посадив смиренних.
15 []	15 Народи викорінив Господь, а насадив покірних натомість.
16 Gott verwischt die Spuren der Völker, ihren Wurzelstock schlägt er ab bis auf den Grund.	16 Господь зруйнував краї поган і знищив їх до самих основ землі.
17 Er fegt sie aus dem Land und rottet sie aus, ihr Andenken lässt er von der Erde verschwinden.	17 Він вирвав деяких і вигубив ущент, та стер із землі пам’ять про них.
18 Maßlosigkeit ziemt dem Menschen nicht, frecher Zorn nicht dem von einer Frau Geborenen.	18 Не для людей бо створена гординя, ані лютий гнів для тих, що народилися від жінки.
19 Welches Geschlecht ist geachtet? Das des Menschen. Welches Geschlecht ist geachtet? Das des Gottesfürchtigen. Welches Geschlecht ist verachtet? Das des Menschen. Welches Geschlecht ist verachtet? Das des Gesetzesübertreters.	19 Який рід поважаний? Рід людський. Який рід поважаний? Тих, що Господа страхаються. Який рід гідний погорди? Родонасіння людське. Який рід гідний погорди? Отих, що заповіді порушують.
20 Unter Brüdern ist ihr Oberhaupt geehrt, aber in Gottes Augen der Gottesfürchtige.	20 Серед братів провідний з них — ними поважаний, в очах же Господніх — ті, що його страхаються.
21 []	21 Початок вивищення — острах Господній, первоначало ж відкинення — впертість та гординя.
22 Gast und Fremder, Ausländer und Armer: ihr Ruhm ist die Gottesfurcht.	22 Чи хтось багатий, чи славний, чи вбогий, а гідне хвали в них — острах Господній.
23 Keinen verständigen Armen soll man verachten und keinen Gewalttätigen ehren.	23 Не слід гордувати бідним, що має розум, і ніяк не личить грішника прославляти.
24 Fürsten, Richter und Herrscher sind geehrt, doch keiner ist größer als der Gottesfürchtige.	24 Начальник, суддя, вельможа перебувають у славі, та ніхто з них не більший за того, хто Господа страхається.
25 Einem verständigen Sklaven müssen Freie dienen, doch ein kluger Mann braucht nicht zu klagen.	25 Мудрому рабові будуть вільні слугувати; той, хто тямущий, не матиме чого нарікати.
26 Spiel nicht den Weisen, wenn du arbeiten sollst, tu nicht vornehm, wenn du in Not bist.	26 Не мудруй, коли заходжуєшся коло діла свого; не пишайся, коли тобі скрутно.
27 Besser einer, der arbeitet und großen Reichtum gewinnt, als einer, der vornehm tut und nichts zu essen hat.	27 Вартісніший, хто працює і має всього доволі, ніж бродячий хвалько, що й кусня хліба не має.
28 Mein Sohn, in Demut ehre dich selbst, beurteile dich, wie du es verdienst.	28 Сину, прослав себе скромністю, шануй себе в міру своєї вартости.
29 Wer wird den rechtfertigen, der sich selbst ins Unrecht setzt? Wer wird den ehren, der sich selbst die Ehre abspricht?	29 Хто виправдає того, що грішить сам проти себе? Хто прославить того, який життя своє безчестить?
30 Es gibt Arme, die wegen ihrer Klugheit geehrt sind. Es gibt Leute, die wegen ihres Reichtums geehrt sind.	30 Бідного славлять за його знання, а багатого славлять за його багатство.
31 Wird einer als Armer geehrt, wie viel mehr, wenn er reich wird. Wird einer als Reicher verachtet, wie viel mehr, wenn er arm wird.	31 Хто поважаний в убозтві — оскільки більш був би в багатстві? А хто безславний у багатстві — оскільки більш був би у злиднях?