| 1 Allora Tobia rispose a suo padre, dicendo: « Babbo, cercherò di fare quanto mi comandi; | 1 Тоді Товія відповів своєму батькові, кажучи: «Я зроблю, тату, все, що ти мені заповідав; | 
| 2 ma non so come riuscire a ritirare quel danaro: egli non conosce me, e io non conosco lui: qual segno gli darò? Di più non so nemmen la strada per andarci ». | 2 але як мені ті гроші у Гаваела  відібрати? Ні я його, ні він мене не знає. Який знак дам йому, щоб він  мене впізнав, мені повірив і звернув мені гроші? Та й шляхів туди не  знаю, щоб пуститись у Мідію в дорогу.» | 
| 3 Il padre gli rispose, dicendo: « Ho presso di me la sua ricevuta, e, appena gliela mostrerai, ti renderà il denaro. | 3 На це Товит відказав своєму  синові Товії: «Він дав мені свою розписку, а я дав йому свою, роздерши  її на двоє й кожен з нас узяв одну половину, і я передав її йому разом з  грішми. Оце тепер уже 20 років, як я склав ці гроші. Шукай, отже, собі  тепер, дитино, якогось вірного чоловіка, щоб пішов з тобою в дорогу, ми  заплатимо йому аж до твого повороту, і забери від Гаваела гроші.» | 
| 4 Ora va a cercarti qualche uomo di fiducia, il quale, per la dovuta mercede, venga teco, per riscuotere questo danaro, mentre sono ancora in vita ». | 4 Вийшов Товія шукати чоловіка,  який міг би піти з ним у Мідію і який знав би туди дорогу. Вийшов він і  знайшов ангела Рафаїла, що стояв перед ним, але він не знав, що це ангел  Божий, | 
| 5 Allora Tobia uscì, e, trovato un bellissimo giovane, in piedi e cinto, come pronto a mettersi in viaggio, | 5 і сказав до нього: «Звідки ти,  юначе?» Той же відповів: «Із синів Ізраїля, твоїх братів. Я прибув сюди  шукати праці.» Товія спитав його: «Чи знаєш дорогу, що веде в Мідію?» | 
| 6 non sapendo che fosse un angelo di Dio, lo salutò e disse: « Di dove sei, buon giovane? » | 6 А той відказав йому: «Так! Я там  бував часто й знаю дуже добре всі дороги. Нераз ходив я в Мідію й  ночував у Гаваела, нашого брата, що живе в Рагах, в Мідії, добрих два  дні ходи від Екбатани до Раг, що в горах, — Екбатана ж серед рівнини.» | 
| 7 L'altro rispose: « Sono dei figli d'Israele ». E Tobia a lui: « Conosci la strada della Media? » | 7 Товія ж сказав йому: «Почекай  мене, юначе! Я піду повідомлю батька. Мені потрібно тебе, щоб ти пішов  зо мною в дорогу, і я тобі дам за це платню.» | 
| 8 L'altro rispose: « La conosco bone; ho fatto molte volte tutte quelle vie, e sono stato in casa di Gabelo nostro fratello, che dimora in Rages, città dei Medi, situata sul monte di Ecbatana ». | 8 Той же відповів: «Гаразд, чекатиму тебе, гляди ж, не барися.» | 
| 9 Tobia a lui: « Aspetta, ti prego, ch'io vada a dir queste cose a mio padre ». | 9 Увійшов Товія й оповів все  своєму батькові Товитові, і сказав до нього: «Ось ізнайшов я чоловіка з  наших братів, із синів Ізраїля.» Батько сказав йому: «Поклич мені того  чоловіка, бо хочу знати, з якого він роду, з якого він коліна й чи можна  покластися на нього, що він, дитино, піде з тобою в дорогу.» | 
| 10 Tobia, rientrato in casa, riferì ogni cosa a suo padre. Il padre, maravigliatone, lo fece pregare a venire in casa sua. | 10 Вийшов Товія і покликав його й  сказав йому: «Юначе, мій батько тебе кличе.» І він увійшов, а Товит  перший привітав його. Рафаїл же сказав до нього: «Вітаю тебе щиро й  бажаю тобі щастя!» На це Товит відповів: «Яке вже там для мене щастя!  Для мене, що нездужаю на очі й світла небесного не бачу, що лежу в  темряві, немов померлі, що вже не бачать світла! Живу, але мов мертвий;  голос людей чую, але їх не бачу.» Тоді Рафаїл сказав до нього:  «Бадьорся! Богові легко тебе уздоровити, не падай духом!» Тоді Товит  промовив до нього: «Мій син Товія хоче йти в Мідію. Чи не міг би ти піти  разом з ним та бути йому проводирем? Я дам тобі, брате, за це платню.»  Той відповів йому: «Можу піти з ним, та й дороги її усі знаю; ходив я  часто в Мідію й пройшов усі її рівнини й гори. Знаю всі її дороги.» | 
| 11 Quello entrò, salutò Tobia e gli disse: « La gioia sia sempre con te ». | 11 Товит спитав його: «З якої ти родини, брате, з якого ти коліна? Скажи мені, мій брате!» | 
| 12 Qual gioia, rispose Tobia, vi può esser per me che sto nelle tenebre e non vedo il lume del cielo? » | 12 А той сказав до нього: «Навіщо тобі знати моє покоління?» Товит сказав: «Хочу напевне знати, брате, чий ти і як звешся?» | 
| 13 Il giovane gli disse: « Fatti coraggio: fra poco Dio ti guarirà ». | 13 Тут Рафаїл сказав: «Я — Азарія, син Ананії Великого, з-поміж твоїх братів.» | 
| 14 Tobia gli disse: « Potresti condurre il mio figlio da Gabelo, a Rages, città dei Medi? La mercede te la darò al tuo ritorno ». | 14 На це Товит мовив: «Здоров  будь з приходом, і цілий, брате! Не гнівайся на мене, що я хотів  дізнатись правду про твою родину. Таж ти доводишся мені кревним; ти — з  гарного й почесного роду. Я знаю добре Ананію й Натана, обидвох синів  Семеї Великого, як вони вкупі зо мною ходили в Єрусалим і там молилися  зо мною; вони ніколи від віри не відступали. Що то за гарні були люди,  оті твої брати! Ти з доброї родини, гостинно прошу, отже, до хати.» | 
| 15 L'angelo gli rispose: « Io lo condurrò e te lo riporterò ». | 15 А далі додав: «Я дам тобі платню, драхму на день, і те, що потрібне тобі й моєму синові. | 
| 16 E Tobia a lui: « Te ne prego, dimmi di qual casa e di quale tribù tu sei? » | 16 Іди ж у дорогу з моїм сипом. Я ще й причиню до платні твоєї.» | 
| 17 L'angelo Raffaele rispose: « Che cerchi tu, la stirpe del mercenario, o un mercenario che vada col tuo figlio? | 17 А Рафаїл йому сказав: «Я піду  з ним, і ти не бійся; живі-здорові пустимося в дорогу й живі-здорові  повернемось назад до тебе, дорога бо безпечна.» Товит же до нього:  «Благословення на тобі, брате!» І прикликав сина та й сказав до нього:  «Моя дитино! Приготуй усе, що потрібне на дорогу, і рушай з твоїм  братом, а Бог неба нехай рятує вас у дорозі й поверне вас здоровими  назад до мене; ангел його нехай буде завжди при вас у дорозі, щоб вас,  дитино, захищати.» Тут молодий Товія, поцілувавши батька-матір, вийшов,  щоб іти в дорогу. Товит же мовив до нього: «Ідіть здоровії.» | 
| 18 Ma, per non tenerti nell'inquietudine, io sono Azaria, figlio del grande Anania». | 18 Мати ж заходилася плакати й  сказала до Товита: «Навіщо ти послав мою дитину? Чи ж він не був  підпорою рук наших, що входив і виходив перед нами? | 
| 19 Tobia rispose: « Tu sei di una gran famiglia, e ti prego di con avertene per male, se io ho desiderato sapore la tua stirpe». | 19 Замість їх відбирати, оті гроші, ліпше було б утратити їх, щоб тільки син зостався! | 
| 20 L'angelo gli disse: « Io condurrò sano il tuo figlio, e sano te lo riporterò ». | 20 Досить нам для життя й того, що Господь дав нам.» | 
| 21 Tobia rispose dicendo: « Fate felice viaggio, il Signore sia con voi nel vostro cammino e il suo angelo v'accompagni ». | 21 А він сказав їй: «Не  побивайся! Наша дитина здоровою піде в дорогу й здоровою повернеться  назад до нас; очі твої його побачать у той день, коли він повернеться до  тебе здоровим. | 
| 22 Preparate tutte le cose da portarsi nel viaggio, Tobia disse addio al suo padre e alla sua madre, e i due partirono insieme. | 22 Не журись, не бійся за них,  сестро, бо ангел добрий буде його супроводжувати, йому щаститиме в  дорозі, і він повернеться живим-здоровим.» | 
| 23 Partiti che furono, la madre cominciò a piangere e a dire: « Tu ci hai tolto il bastone della, nostra vecchiaia; lo hai allontanato da noi. | 23 І перестала плакати. | 
| 24 Oh, non fosse mai esistito quei danaro pel quale l'hai mandato! |  | 
| 25 A noi bastava la nostra povertà e di contare le ricchezze di vedere il nostro figlio ». |  | 
| 26 Tobia le disse: « Non piangere: il nostro figlio arriverà salvo, ci tornerà salvo; i tuoi occhi lo vedranno; |  | 
| 27 perchè io credo che il buon angelo di Dio accompagni e disponga tutto ciò che avviene intorno a lui in modo che ci ritorni con gioia ». |  | 
| 28 A queste parole la madre cessò di piangere e si tacque. |  |