Secondo libro dei Re 18

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 - Nell'anno terzo di Osea figlio di Ela, re d'Israele, cominciò a regnare Ezechia figlio di Acaz, re di Giuda.	1 На третьому році Осії, сина Ели, ізраїльського царя, став Єзекія, син Ахаза, юдейським царем.
2 Aveva venticinque anni quando salì sul trono e regnò in Gerusalemme per ventinove anni. Sua madre si chiamò Abi figlia di Zaccaria.	2 Було йому 25 років, як став царем, і царював він 29 років у Єрусалимі. Мати його звалась Авія, дочка Захарії.
3 Fece in tutto ciò che è giusto al cospetto del Signore, come avea fatto Davide suo padre.	3 Він чинив те, що Господеві було довподоби, цілком так, як чинив Давид, його предок.
4 Egli distrusse gli alti luoghi, spezzò le statue, tagliò i boschi sacri e mise a pezzi il serpente di bronzo fatto da Mosè, perchè ad esso i figli d'Israele bruciavano fino a quel tempo incensi e lo chiamò col nome di Noestan.	4 Він зніс узвишшя, розбив кам’яні стовпи, порубав ашери, розторощив мідного змія, що зробив був Мойсей, бо того часу сини Ізраїля кадили йому й звали його Нахуштан.
5 Sperò nel Signore Dio di Israele e fra tutti i re di Giuda, che vennero dopo di lui e che lo precedettero non ve ne fu uno a lui somigliante.	5 Він уповав на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма юдейськими царями, ні після нього, ні перед ним.
6 Egli stette attaccato al Signore, nè si allontanò mai dalle sue vestigia, ma fece quanto il Signore avea comandato a Mosè.	6 Він був відданий Господеві й не відступав від нього, а пильнував заповіді його, що Господь заповідав Мойсеєві.
7 Perciò anche il Signore fu con lui, e in tutte le sue imprese si comportò con saggezza. Si ribellò pure al re di Assiria e non gli fu più soggetto.	7 Тому й Господь був з ним, і за що б він не брався, йому щастило. Він повстав проти асирійського царя й перестав йому служити.
8 Egli battè i Filistei fino a Gaza e in tutti i loro confini, dalla torre di guardia fino alla città fortificata.	8 Він побив філістимлян аж до Гази, аж до її границь, від вартових башт аж до міст-твердинь.
9 Nell'anno quarto del re Ezechia, cioè nell'anno settimo di Osea figlio di Ela, re d'Israele, il re di Assiria, Salmanasar, salì contro Samaria, che espugnò	9 На четвертому році царя Єзекії, тобто на сьомому році Осії, сина Ели, ізраїльського царя, вирушив Салманассар, асирійський цар, проти Самарії, обложив її
10 e prese; e di fatto dopo tre anni, cioè nell'anno sesto di Ezechia, ossia nell'anno nono di Osea, re d'Israele, Samaria fu presa.	10 і здобув її. По 3 роках, тобто на шостому році Єзекії, а на дев’ятому році Осії, ізраїльського царя, Самарію здобуто.
11 Il re d'Assiria allora trasferì gli Israeliti in Assiria e li collocò in Ala e in Abor presso il fiume di Gozan e nelle città della Media,	11 І виселив асирійський цар Ізраїля в Асирію й оселив їх у Халаху, при Хаворі, річці в Гозані та по мідянських містах,
12 perchè non avevano ascoltato la voce del Signore, Dio loro, ma ne avevano trasgredito il patto; e non ascoltarono e non eseguirono tutti gli ordini, che Mosè, servo del Signore, aveva loro dati.	12 бо вони не слухали голосу Господа, Бога свого, і порушували його союз. З усього, що заповідав Мойсей, слуга Господній, вони не слухали й не робили нічого.
13 Nell'anno decimoquarto del re Ezechia, Sennacherib, re di Assiria, salì contro tutte le città fortificate di Giuda e le espugnò.	13 На чотирнадцятому році царя Єзекії двигнувся Санхериб, асирійський цар, проти усіх укріплених юдейських міст і опанував їх.
14 Allora Ezechia, re di Giuda, mandò messaggi al re di Assiria in Lachis, dicendo: «Ho sbagliato, allontanati da me, e farò tutto ciò che tu mi imporrai». Il re d'Assiria comandò allora ad Ezechia, re di Giuda, di dargli trecento talenti d'argento e trenta talenti d'oro.	14 Тоді Єзекія, юдейський цар, послав до асирійського царя в Лахіш, сказати: «Я провинився. Іди назад від мене, і я принесу тобі все, що накладеш на мене.» І наклав асирійський цар на Єзекію, юдейського царя, 300 талантів срібла й 30 талантів золота.
15 Ed Ezechia diede tutto il danaro che si trovava nella casa del Signore e nei tesori reali.	15 Єзекія віддав усе срібло, що знайшлось у Господньому храмі й у скарбницях царського палацу.
16 In quel tempo Ezechia spezzò le porte del tempio del Signore e le lamine d'oro, che egli stesso vi aveva fissate, e le diede al re di Assiria.	16 Того ж часу зняв Єзекія золото з дверей і одвірків Господнього храму, що Єзекія, юдейський Цар, поклав був золотом; і віддав його асирійському цареві.
17 Mandò poi il re di Assiria al re Ezechia da Lachis a Gerusalemme Tartan, Rabsaris e Rabsace con una forte armata. Essi salirono e giunsero a Gerusalemme e si stabilirono presso l'acquedotto della piscina superiore, che si trova sulla via del campo del Fullone.	17 Та асирійський цар послав із Лахішу в Єрусалим до царя Єзекії головного отамана, головного урядовця й головного підчашого з великим військом. Пішли вони, підійшли під Єрусалим і стали коло водогону вищого ставу, що на дорозі до поля шаповала.
18 Chiamarono il re, e uscì verso di essi Eliacim figlio di Elcia, maggiordomo del re, con Sobna il segretario, e Joae figliuolo di Asaf, il cronista.	18 І кликали вони царя. Вийшов до них Еліяким, син Хілкії, що був над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, окличник.
19 Rabsace parlò a loro così: «Riferite ad Ezechia: - Così parla il gran re, il re degli Assiri. In che riponi tu la tua fiducia?	19 Головний підчаший до них промовив: «Скажіть там Єзекії: Так говорить великий цар, цар асирійський: Що то за надія, на яку ти так покладався?
20 Pensi forse di prepararti a combattere? A che ti affidi per osare di ribellarti?	20 Гадаєш, що пусті слова можуть бути на війні замість розумної ради й сили? На кого ото покладаєшся, що збунтувався проти мене?
21 Speri forse nel bastone di canna fessa dell'Egitto, che si romperà e penetrerà nella mano di chi vi si appoggia sopra e gliela forerà? Tale è Faraone, re d'Egitto, per tutti quelli che confidano in lui.	21 О, знаю: Ти покладаєшся на оту опору з надламаної тростини, на Єгипет, що кожному, хто на неї обіпреться, заб’ється в руку і її проколе. Отакий фараон, єгипетський цар, для всіх, що покладаються на нього.
22 Che se mi dite: Noi abbiamo fiducia nel Signore Dio nostro; non è questi il Dio di cui Ezechia ha tolto gli alti luoghi e gli altari e comandò a Giuda e a Gerusalemme: Adorate in Gerusalemme dinanzi a questo altare? -	22 Коли ж ви мені скажете: Ми на Господа, Бога нашого, покладаємось, — то чи це ж не той самий, що його узвишшя та жертовники позносив Єзекія, повелівши Юді та Єрусалимові: Перед цим тільки жертовником, в Єрусалимі, маєте поклонятись?
23 Passate adunque dalla parte del mio signore, il re di Assiria, ed io metterò a vostra disposizione duemila cavalli, purchè voi abbiate modo di trovare quelli che vi montano sopra.	23 Тож бийся об заклад з моїм паном, аси-рійським царем: я дам тобі 2 000 коней, коли спроможешся дістати до них верхівців.
24 Come potreste voi resistere ad uno solo dei satrapi del mio signore, fosse pure il più piccolo? Avete forse fiducia nell'Egitto a causa de' suoi carri e de' suoi cavalieri?	24 І де вже тобі приневолити до відступу хоч би й одного з найменших слуг мого пана? Та ти покладаєшся на Єгипет заради колісниць та комонних!
25 Non sono io venuto per volontà del Signore in questo stesso luogo per demolirlo? Il Signore mi ha detto: - Ascendi fino a questo paese e distruggilo -».	25 Хіба ж я без Господньої волі прийшов на це місце, щоб його спустошити? Господь сказав мені: Іди проти цієї землі й спустош її!»
26 Eliacim figlio di Elcia, Sobna e Joae dissero allora a Rabsace: «Ti preghiamo di parlare a noi tuoi servi in siriaco, perchè noi comprendiamo questa lingua e non ci parlare già in ebraico, altrimenti il popolo che sta sulle mura ci comprenderebbe».	26 Тоді Еліяким, син Хілкії, Шевна та Йоах сказали головному підчашому: «Розмовляй, будь ласка, з твоїми рабами по-арамійському, бо ми розуміємо цю мову; не говори до нас по-юдейському, щоб не розуміли люди, оті на мурі.»
27 Ma rispose ad essi Rabsace: «Forse che il mio Signore mi ha mandato a dire queste cose al tuo padrone e a te e non piuttosto agli uomini, che seggono sulle mura per mangiare i loro escrementi e bere la propria orina con voi?».	27 А головний підчаший їм на те: «Хіба мій пан послав мене до твого пана й до тебе, щоб ці слова сказати, а не до тих людей, що сидять на мурі, щоб їли свій кал і пили свою сечу разом з вами?»
28 Si fermò allora Rabsace, poi a voce alta gridò in lingua ebraica: «Ascoltate le parole del gran re, il re di Assiria.	28 І виступив головний підчаший і крикнув на ввесь голос по-юдейському й промовив: «Слухайте слово великого царя, асирійського царя!
29 Queste cose dice il re: - Non vi seduca Ezechia perchè egli non potrà strapparvi dalle mie mani.	29 Нехай вас Єзекія не зводить, бо він не зможе визволити вас із моєї руки.
30 Nè vi affidate al Signore, dicendo: Il Signore ci libererà e non lascerà che la città cada nelle mani del re d'Assiria . -	30 Нехай Єзекія не подає надії на Господа, кажучи: Господь напевно визволить нас, це місто не потрапить у руки асирійському цареві.
31 Non date ascolto ad Ezechia, poichè così dice il re degli Assiri: - Fate con me quello che è utile per voi, e arrendetevi a me; e ciascuno mangerà della sua vigna e del suo fico e berrete le acque delle vostre cisterne,	31 Не слухайте Єзекії, бо так говорить асирійський цар: Зробіть мир зо мною, піддайтеся мені, і кожний їстиме свій виноград і смокви й питиме із своєї ритви,
32 fino a che io verrò e vi trasporterò in un paese, che è simile al vostro paese, in una terra fruttifera e fertile di vino, in una terra di frumento e di vigne, in una terra di ulivi e di olio e di miele, e là vivrete e non morrete. Non date ascolto ad Ezechia, che v'inganna, dicendo: Il Signore ci libererà .	32 покіль я прийду й заберу вас у таку землю, як ваша, у землю, багату на пшеницю й на вино, землю, багату на хліб і на виноград, у землю маслин і меду, і будете жити, не помрете. Тож не слухайте Єзекії, бо він вас зводить, кажучи: Господь вас визволить!
33 Furono capaci di liberare i loro territori dalla mano del re di Assiria gli dèi delle genti?	33 Хіба боги народів визволили, кожен свою землю, з рук асирійського царя?
34 Dov'è il Dio di Emat e di Arfad? Dov'è il Dio di Sefarvaim, di Ana, e di Ava? Hanno essi liberato Samaria dalla mia mano?	34 Де боги Хамату й Арфаду? Де боги Сефарваїму, Єни й Івви? Де боги Самарії? Чи ж визволили вони Самарію з моєї руки?
35 Quali furono fra tutti gli dèi delle regioni quelli che strapparono il loro territorio dalla mia mano, perchè possa il Signore strappare Gerusalemme dalla mano mia? -».	35 Котрий з усіх богів земель визволив свою землю з моєї руки? І Господь мав би визволити Єрусалим з моєї руки?»
36 Il popolo tacque e non gli rispose una sola parola, poichè il re aveva comandato di non rispondergli.	36 Мовчав народ, не відповідав йому ні слова бо такий був наказ від царя: «НЕ відповідайте йому.»
37 Allora Eliacim figlio di Elcia, maggiordomo, e lo scriba Sobna e Joae figlio di Asaf, il cronista, vennero da Ezechia colle vesti lacerate per riferirgli le parole di Rabsace.	37 А Еліяким, син Хілкії, що був над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, окличник, прийшли з роздертою одежею до Єзекії та й донесли йому слова головного підчашого.