Lettera agli Ebrei 10

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 La Legge infatti, poiché possiede soltanto un’ombra dei beni futuri e non la realtà stessa delle cose, non ha mai il potere di condurre alla perfezione per mezzo di sacrifici – sempre uguali, che si continuano a offrire di anno in anno – coloro che si accostano a Dio.	1 Закон бо, мавши лиш тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може тими самими жертвами, які приносяться щороку, повсякчасно зробити досконалими тих, які приступають до Бога.
2 Altrimenti, non si sarebbe forse cessato di offrirli, dal momento che gli offerenti, purificati una volta per tutte, non avrebbero più alcuna coscienza dei peccati?	2 Чи ж їх не перестали б приносити, коли б ті, що служать, очистившись раз назавжди, не мали більше ніякої свідомости гріхів?
3 Invece in quei sacrifici si rinnova di anno in anno il ricordo dei peccati.	3 Власне, навпаки: ними нагадуються щороку гріхи,
4 È impossibile infatti che il sangue di tori e di capri elimini i peccati.	4 бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи.
5 Per questo, entrando nel mondo, Cristo dice: Tu non hai voluto né sacrificio né offerta, un corpo invece mi hai preparato.	5 Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені.
6 Non hai gradito né olocausti né sacrifici per il peccato.	6 Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи.
7 Allora ho detto: «Ecco, io vengo – poiché di me sta scritto nel rotolo del libro – per fare, o Dio, la tua volontà».	7 Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.»
8 Dopo aver detto: Tu non hai voluto e non hai gradito né sacrifici né offerte, né olocausti né sacrifici per il peccato, cose che vengono offerte secondo la Legge,	8 Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав:
9 soggiunge: Ecco, io vengo a fare la tua volontà. Così egli abolisce il primo sacrificio per costituire quello nuovo.	9 «Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге.
10 Mediante quella volontà siamo stati santificati per mezzo dell’offerta del corpo di Gesù Cristo, una volta per sempre.	10 Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди.
11 Ogni sacerdote si presenta giorno per giorno a celebrare il culto e a offrire molte volte gli stessi sacrifici, che non possono mai eliminare i peccati.	11 Кожен священик стоїть щодня, служачи і часто приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть гріхів змити.
12 Cristo, invece, avendo offerto un solo sacrificio per i peccati, si è assiso per sempre alla destra di Dio,	12 Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів назавжди по правиці Бога,
13 aspettando ormai che i suoi nemici vengano posti a sgabello dei suoi piedi.	13 чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, йому під ноги.
14 Infatti, con un’unica offerta egli ha reso perfetti per sempre quelli che vengono santificati.	14 Бо він лиш одним приносом удосконалив назавжди тих, що освячуються.
15 A noi lo testimonia anche lo Spirito Santo. Infatti, dopo aver detto:	15 Про це й Дух Святий теж свідчить, коли каже:
16 Questa è l’alleanza che io stipulerò con loro dopo quei giorni, dice il Signore: io porrò le mie leggi nei loro cuori e le imprimerò nella loro mente, dice:	16 «Ось той завіт, що його я по тих днях заключу з ними, каже Господь: вкладу мої закони в серця їхні, й на умах їхніх випишу їх.
17 e non mi ricorderò più dei loro peccati e delle loro iniquità.	17 Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму.»
18 Ora, dove c’è il perdono di queste cose, non c’è più offerta per il peccato.	18 А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи.
19 Fratelli, poiché abbiamo piena libertà di entrare nel santuario per mezzo del sangue di Gesù,	19 Отож, брати, маючи завдяки крові Ісуса свобідний вступ до святині,
20 via nuova e vivente che egli ha inaugurato per noi attraverso il velo, cioè la sua carne,	20 який він нам відкрив дорогою новою і живою, через завісу, що є його тілом,
21 e poiché abbiamo un sacerdote grande nella casa di Dio,	21 і маючи великого священика над Божим домом,
22 accostiamoci con cuore sincero, nella pienezza della fede, con i cuori purificati da ogni cattiva coscienza e il corpo lavato con acqua pura.	22 приступаймо з щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від лукавої совісти й омивши тіло чистою водою.
23 Manteniamo senza vacillare la professione della nostra speranza, perché è degno di fede colui che ha promesso.	23 Держімо непохитне визнання надії, — бо той, хто обіцяв, вірний.
24 Prestiamo attenzione gli uni agli altri, per stimolarci a vicenda nella carità e nelle opere buone.	24 І зважаймо один на одного, заохочуючи до любови й до діл добрих;
25 Non disertiamo le nostre riunioni, come alcuni hanno l’abitudine di fare, ma esortiamoci a vicenda, tanto più che vedete avvicinarsi il giorno del Signore.	25 не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день.
26 Infatti, se pecchiamo volontariamente dopo aver ricevuto la conoscenza della verità, non rimane più alcun sacrificio per i peccati,	26 Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви,
27 ma soltanto una terribile attesa del giudizio e la vampa di un fuoco che dovrà divorare i ribelli.	27 а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивників.
28 Quando qualcuno ha violato la legge di Mosè, viene messo a morte senza pietà sulla parola di due o tre testimoni.	28 Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках.
29 Di quanto peggiore castigo pensate che sarà giudicato meritevole chi avrà calpestato il Figlio di Dio e ritenuto profano quel sangue dell’alleanza, dal quale è stato santificato, e avrà disprezzato lo Spirito della grazia?	29 Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?
30 Conosciamo infatti colui che ha detto: A me la vendetta! Io darò la retribuzione! E ancora: Il Signore giudicherà il suo popolo.	30 Знаємо того, хто мовив: «До мене належить відплата, я відплачу!» І ще: «Господь судитиме народ свій.
31 È terribile cadere nelle mani del Dio vivente!	31 Страшно впасти в руки Бога живого!»
32 Richiamate alla memoria quei primi giorni: dopo aver ricevuto la luce di Cristo, avete dovuto sopportare una lotta grande e penosa,	32 Згадайте перші дні, коли ви, тількищо просвітлені, перенесли терпляче таку велику боротьбу страждань:
33 ora esposti pubblicamente a insulti e persecuzioni, ora facendovi solidali con coloro che venivano trattati in questo modo.	33 ви були чи то самі виставлені прилюдно на зневаги та на знущання, чи то ставши спільниками тих, що того зазнали.
34 Infatti avete preso parte alle sofferenze dei carcerati e avete accettato con gioia di essere derubati delle vostre sostanze, sapendo di possedere beni migliori e duraturi.	34 Ви бо й разом із в’язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне.
35 Non abbandonate dunque la vostra franchezza, alla quale è riservata una grande ricompensa.	35 Не покидайте, отже, цього вашого довір’я, бо воно має велику нагороду.
36 Avete solo bisogno di perseveranza, perché, fatta la volontà di Dio, otteniate ciò che vi è stato promesso.	36 Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю.
37 Ancora un poco, infatti, un poco appena, e colui che deve venire, verrà e non tarderà.	37 Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться.
38 Il mio giusto per fede vivrà; ma se cede, non porrò in lui il mio amore.	38 А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньому.
39 Noi però non siamo di quelli che cedono, per la propria rovina, ma uomini di fede per la salvezza della nostra anima.	39 Та ми не з тих, що відступають собі на погибель, а з тих, що вірують, щоб врятувати душу.