Sapienza 1

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Amate la giustizia, voi giudici della terra, pensate al Signore con bontà d’animo e cercatelo con cuore semplice.	1 Полюбіте справедливість, ви, що правите землею! | Роздумуйте про Господа в правоті | й у простоті серця шукайте його!
2 Egli infatti si fa trovare da quelli che non lo mettono alla prova, e si manifesta a quelli che non diffidano di lui.	2 Його знаходять ті, що його не спокушають, | і він являється тим, що йому не спроневіряються.
3 I ragionamenti distorti separano da Dio; ma la potenza, messa alla prova, spiazza gli stolti.	3 Думки ж лукаві від Бога віддаляють, | і всемогутність, коли її спокушати, присоромлює безумних.
4 La sapienza non entra in un’anima che compie il male né abita in un corpo oppresso dal peccato.	4 Бо в душу, яка лихе мислить, мудрість не ввійде, | ані не оселиться в тілі, запроданім гріхові.
5 Il santo spirito, che ammaestra, fugge ogni inganno, si tiene lontano dai discorsi insensati e viene scacciato al sopraggiungere dell’ingiustizia.	5 Святий бо Дух-виховник від лукавства тікає, | відступає від гадок безглуздих | і віддаляється, коли виринає кривда.
6 La sapienza è uno spirito che ama l’uomo, e tuttavia non lascia impunito il bestemmiatore per i suoi discorsi, perché Dio è testimone dei suoi sentimenti, conosce bene i suoi pensieri e ascolta ogni sua parola.	6 Мудрість же — дух, що людей любить, | однак, не лишає уст хулителя безкарними; | бо Бог — свідок його нутра, | вірний дослідник його серця, | і чує, що його язик говорить.
7 Lo spirito del Signore riempie la terra e, tenendo insieme ogni cosa, ne conosce la voce.	7 Дух бо Господній наповнює всесвіт | і — як Вседержитель — знає кожне слово.
8 Per questo non può nascondersi chi pronuncia cose ingiuste, né lo risparmierà la giustizia vendicatrice.	8 Тому ніхто не може таїтись, хто говорить несправедливе, | і не мине його караюча справедливість.
9 Si indagherà infatti sui propositi dell’empio, il suono delle sue parole giungerà fino al Signore a condanna delle sue iniquità,	9 Безбожного задуми підуть під розслід, | слів його гомін до Господа долине, | щоб покарати його беззаконня;
10 perché un orecchio geloso ascolta ogni cosa, perfino il sussurro delle mormorazioni non gli resta segreto.	10 бо ревниве вухо все чує, | і навіть шепіт нарікань від нього не затаїться.
11 Guardatevi dunque da inutili mormorazioni, preservate la lingua dalla maldicenza, perché neppure una parola segreta sarà senza effetto; una bocca menzognera uccide l’anima.	11 Тож бережіться пустого нарікання | і здержуйте язик від обмови, | бо і потаємне слово не перейде гладко» | і брехливі уста погублять душу.
12 Non affannatevi a cercare la morte con gli errori della vostra vita, non attiratevi la rovina con le opere delle vostre mani,	12 Не шукайте собі смерти вашим життям безпутнім | і не накликайте погибелі на себе ділами рук ваших.
13 perché Dio non ha creato la morte e non gode per la rovina dei viventi.	13 Бо Бог не створив смерть, | ані не радіє з погибелі живучих.
14 Egli infatti ha creato tutte le cose perché esistano; le creature del mondo sono portatrici di salvezza, in esse non c’è veleno di morte, né il regno dei morti è sulla terra.	14 Він бо створив усе на те, щоб існувало, | і творіння світу — спасенні; | нема в них жадної погубної їді | і царства смерти на землі немає,
15 La giustizia infatti è immortale.	15 бо справедливість — безсмертна.
16 Ma gli empi invocano su di sé la morte con le opere e con le parole; ritenendola amica, si struggono per lei e con essa stringono un patto, perché sono degni di appartenerle.	16 А безбожні ділами й словами смерть на себе накликають | і, взявши собі її за приятельку, гинуть за неї; | союз із нею заключають, | тому вони варті, щоб належати до неї.