Secondo libro dei Re 6

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 I figli dei profeti dissero a Eliseo: «Ecco, l’ambiente in cui abitiamo presso di te è troppo stretto per noi.	1 Пророчі учні сказали Єлисеєві: «Як бачиш, місце, де живемо ми при тобі, тісне для нас.
2 Andiamo fino al Giordano, prendiamo lì una trave ciascuno e costruiamoci lì un locale dove abitare». Egli rispose: «Andate!».	2 Дозволь, отже, піти нам на Йордан і взяти кожному по деревині, щоб спорядити нам там місце, де б могли осістись.» А він сказав: «Ідіть.»
3 Uno disse: «Dégnati di venire anche tu con i tuoi servi». Egli rispose: «Verrò».	3 Один з них просить: «Зроби нам ласку, іди з твоїми слугами.» І він сказав: «Добре, я піду.»
4 E andò con loro. Giunti al Giordano, cominciarono a tagliare gli alberi.	4 От і пішов з ними. Прийшли вони на Йордан і заповзялися рубати дерево.
5 Ora, mentre uno abbatteva un tronco, il ferro della scure gli cadde nell’acqua. Egli gridò: «Oh, mio signore! Era stato preso in prestito!».	5 Тим часом, як один рубав деревину, сокира впала в воду, і він скрикнув: «Ой, пане! Та вона ж позичена!»
6 L’uomo di Dio domandò: «Dov’è caduto?». Gli mostrò il posto. Eliseo allora tagliò un legno e lo gettò in quel punto e il ferro venne a galla.	6 Божий чоловік каже: «Де вона впала?» Той показав йому місце. Тоді Єлисей зрубав шматок дерева, кинув туди — і сокира сплила.
7 Disse: «Tiratelo su!». Quello stese la mano e lo prese.	7 Він і каже: «Лови!» Той простяг руку й узяв її.
8 Il re di Aram combatteva contro Israele, e in un consiglio con i suoi ufficiali disse che si sarebbe accampato in un certo luogo.	8 Одного разу, коли арамійський цар воював проти Ізраїля, порадив він своїм слугам: «Зробіть засідку ось там і там.»
9 L’uomo di Dio mandò a dire al re d’Israele: «Guàrdati dal passare per quel luogo, perché là stanno scendendo gli Aramei».	9 Та Божий чоловік послав до ізраїльського царя сказати: «Бережись проходити тим місцем, бо арамії сидять там у засідці.»
10 Il re d’Israele fece spedizioni nel luogo indicatogli dall’uomo di Dio e riguardo al quale egli l’aveva ammonito, e là se ne stette in guardia, non una né due volte soltanto.	10 Ізраїльський цар послав вивідати те місце, що вказав йому Божий чоловік. І так попереджав він його, і цар устерігся. Так не раз і не два.
11 Molto turbato in cuor suo per questo fatto, il re di Aram convocò i suoi ufficiali e disse loro: «Non mi potete indicare chi dei nostri è a favore del re d’Israele?».	11 Серце арамійського царя стривожилось цим. Скликав він своїх слуг і каже до них: «Чи не могли б ви мені сказати, хто мене зраджує ізраїльському цареві.»
12 Uno degli ufficiali rispose: «No, o re, mio signore, ma Eliseo, profeta d’Israele, riferisce al re d’Israele le parole che tu dici nella tua camera da letto».	12 Один із його слуг відповів: «Та ніхто ж інший, пане мій, царю, як пророк Єлисей, що в Ізраїлі! То він доносить ізраїльському цареві навіть слова, які ти промовляєш у себе в спальні.»
13 Quegli disse: «Andate a scoprire dov’è costui; lo manderò a prendere». Gli fu riferito: «Ecco, sta a Dotan».	13 І повелів цар: «Ідіте та подивіться, де він. Пошлю за ним, щоб його взяли.» Як же донесли йому: «Ось він у Догані»,
14 Egli mandò là cavalli, carri e una schiera consistente; vi giunsero di notte e circondarono la città.	14 — то послав він туди коней, колісниці й багато військових. Прибули вони вночі й оточили місто.
15 Il servitore dell’uomo di Dio si alzò presto e uscì. Ecco, una schiera circondava la città con cavalli e carri. Il suo servo gli disse: «Ohimè, mio signore! Come faremo?».	15 Другого дня встав Божий чоловік уранці й вийшов — аж ось військові з кіньми й колісницями облягли навкруги місто. Слуга йому каже: «Горе, мій пане! Що нам оце чинити?»
16 Egli rispose: «Non temere, perché quelli che sono con noi sono più numerosi di quelli che sono con loro».	16 Він же сказав: «Не бійся, бо тих, що з нами, більш, ніж тих, що з ними.»
17 Eliseo pregò così: «Signore, apri i suoi occhi perché veda». Il Signore aprì gli occhi del servo, che vide. Ecco, il monte era pieno di cavalli e di carri di fuoco intorno a Eliseo.	17 І почав Єлисей молитись і сказав: «Господи! Відкрий йому очі, щоб він бачив!» І відкрив Господь слузі очі, й дивиться він — гора навколо Єлисея, повна коней й вогненних колісниць.
18 Poi scesero verso di lui, ed Eliseo pregò il Signore dicendo: «Colpisci questa gente di cecità!». E il Signore li colpì di cecità secondo la parola di Eliseo.	18 Як же арамії пустились проти Єлисея, він молився до Господа, промовлявши: «Побий, благаю, цих людей сліпотою!» І вдарив їх Господь сліпотою за словом Єлисея.
19 Disse loro Eliseo: «Non è questa la strada e non è questa la città. Seguitemi e io vi condurrò dall’uomo che cercate». Egli li condusse a Samaria.	19 Тоді Єлисей сказав їм: «Це не та дорога, це не те місто. Ідіть за мною, я вас приведу до того чоловіка, що ви шукаєте.» І привів їх у Самарію.
20 Quando entrarono in Samaria, Eliseo disse: «Signore, apri gli occhi di costoro perché vedano!». Il Signore aprì i loro occhi ed essi videro. Erano in mezzo a Samaria!	20 А як прийшли вони в Самарію, Єлисей сказав: «Господи! Відкрий їм очі, щоб вони бачили!» І відкрив їм Господь очі, й побачили, що були посеред Самарії.
21 Quando li vide, il re d’Israele disse a Eliseo: «Li devo colpire, padre mio?».	21 Побачивши їх, ізраїльський цар спитав Єлисея: «Чи мені їх вистинати, батьку?»
22 Egli rispose: «Non colpire! Sei forse solito colpire uno che hai fatto prigioniero con la tua spada e con il tuo arco? Piuttosto metti davanti a loro pane e acqua; mangino e bevano, poi se ne vadano dal loro signore».	22 Він же відповів: «Не вбивай їх! Хочеш убити тих, яких не взяв у полон твоїм мечем і твоїм луком? Постав перед ними хліб і воду, нехай їдять і п’ють, і нехай собі йдуть до свого пана.»
23 Si preparò per loro un grande pranzo. Dopo che ebbero mangiato e bevuto, li congedò ed essi se ne andarono dal loro signore. Le bande aramee non penetrarono più nella terra d’Israele.	23 І справив їм бучний бенкет, і як вони понаїдались і понапивались, відпустив їх, і пішли вони до свого пана. З того часу арамії не сміли більш робити наскоків на Ізраїльську землю.
24 Dopo tali cose Ben-Adàd, re di Aram, radunò tutto il suo esercito e venne ad assediare Samaria.	24 Після цього Бен-Гадад, арамійський цар, зібрав усе своє військо, двигнувся та й обложив Самарію.
25 Ci fu una grande carestia a Samaria; la strinsero d’assedio fino al punto che una testa d’asino si vendeva a ottanta sicli d’argento e un quarto di qab di guano di colomba a cinque sicli.	25 Настав великий голод у Самарії. Облога була така тяжка, що осляча голова коштувала 80 срібних шеклів, а чвертка каву дикої цибулі — 5 срібних шеклів.
26 Mentre il re d’Israele passava sulle mura, una donna gli gridò: «Salvami, o re, mio signore!».	26 І як ізраїльський цар проходив раз по мурі, заголосила до нього якась жінка: «Поможи, пане мій, царю!»
27 Rispose: «No, il Signore ti salvi! Come ti posso salvare io? Forse con il prodotto dell’aia o con quello del torchio?».	27 Він відповів: «Коли тобі не допоможе Господь, то звідки я тобі поможу? З току чи чавила?»
28 Poi il re aggiunse: «Che hai?». Quella rispose: «Questa donna mi ha detto: “Dammi tuo figlio perché lo mangiamo oggi. Mio figlio ce lo mangeremo domani”.	28 Потім спитав її цар: «Що тобі?» А та: «Оця жінка мені сказала: Дай твого сина, ми його з’їмо сьогодні, а завтра з’їмо мого сина.
29 Abbiamo cotto mio figlio e lo abbiamo mangiato. Il giorno dopo io le ho detto: “Dammi tuo figlio perché lo mangiamo”, ma essa ha nascosto suo figlio».	29 От ми й зварили мого сина, і з’їли; а як на другий день я їй сказала: — давай сюди твого сина, ми з’їмо його, — то вона сховала свого сина.»
30 Quando udì le parole della donna, il re si stracciò le vesti e mentre egli passava sulle mura il popolo vide che di sotto, aderente al corpo, portava il sacco.	30 Як же почув цар слова жінки, роздер на собі одежу; він же ходив по мурі, і народ бачив, що під сподом на його тілі було вереття.
31 Egli disse: «Dio mi faccia questo e anche di peggio, se oggi la testa di Eliseo, figlio di Safat, resterà su di lui».	31 І сказав він: «Нехай Бог зробить мені сяк і так, та ще й причинить, коли голова Єлисея, сина Сафата, зостанеться сьогодні на плечах у нього.»
32 Eliseo stava seduto in casa e con lui sedevano gli anziani. Il re si fece precedere da un uomo. Prima che il messaggero arrivasse da lui, egli disse agli anziani: «Vedete che quel figlio di assassino manda uno a tagliarmi la testa! State attenti: quando arriverà il messaggero, chiudete la porta; tenetelo fermo sulla porta. Non c’è forse il rumore dei piedi del suo signore dietro di lui?».	32 Тим часом, як Єлисей сидів у своїй хаті, й старші сиділи в нього, послав цар поперед себе чоловіка. Та перш, ніж посланець увійшов до Єлисея, цей сказав старшим: «Гляньте, той син душогубця послав до мене чоловіка, щоб стяти мені голову. Глядіть же, як тільки посланець надійде, зачиніть двері й відіпхніть його дверима! Чи ж ви не чуєте за ним кроків його пана?»
33 Stava ancora parlando con loro, quando il re scese da lui e gli disse: «Ecco, questa è la sventura che viene dal Signore; che cosa posso ancora sperare dal Signore?».	33 Ще він говорив до них, а вже прибув цар до нього й каже: «Бачиш яке лихо від Господа! Чого ж мені ще звірятись на Господа?»