Sapienza 1

Sacra Bibbia Garofalo	Біблія
¹ Amate la giustizia, voi che giudicate la terra, pensate bene del Signore e cercatelo con la semplicità del cuore:	¹ Полюбіте справедливість, ви, що правите землею! \| Роздумуйте про Господа в правоті \| й у простоті серця шукайте його!
² perché egli si fa trovare da chi non lo tenta e appare a chi non diffida di lui.	² Його знаходять ті, що його не спокушають, \| і він являється тим, що йому не спроневіряються.
³ Infatti, i cattivi pensieri allontanano da Dio e la potenza, se provocata, castiga i folli;	³ Думки ж лукаві від Бога віддаляють, \| і всемогутність, коли її спокушати, присоромлює безумних.
⁴ poiché la sapienza in un’anima malvagia non entra né dimora in un corpo soggetto a peccato.	⁴ Бо в душу, яка лихе мислить, мудрість не ввійде, \| ані не оселиться в тілі, запроданім гріхові.
⁵ Poiché il santo spirito, che erudisce, fugge l’inganno, si allontana dai ragionamenti insensati ed è contristato al sopravvenire dell’ingiustizia.	⁵ Святий бо Дух-виховник від лукавства тікає, \| відступає від гадок безглуздих \| і віддаляється, коли виринає кривда.
⁶ Perché la sapienza è uno spirito che ama l’uomo, ma che non lascia impunito il blasfemo per i suoi detti: dei suoi pensieri Dio è testimone e verace osservatore dei suoi desideri e ascolta i discorsi.	⁶ Мудрість же — дух, що людей любить, \| однак, не лишає уст хулителя безкарними; \| бо Бог — свідок його нутра, \| вірний дослідник його серця, \| і чує, що його язик говорить.
⁷ Certo lo spirito di Dio riempie il mondo ed esso, che abbraccia tutto, conosce ogni voce.	⁷ Дух бо Господній наповнює всесвіт \| і — як Вседержитель — знає кожне слово.
⁸ Così non si può celare chi pronuncia voci inique, né è sorvolato dal giudizio che castiga.	⁸ Тому ніхто не може таїтись, хто говорить несправедливе, \| і не мине його караюча справедливість.
⁹ Infatti, ci sarà l’esame delle macchinazioni dell’empio: poiché a Dio giunge notizia dei suoi discorsi, a castigo delle sue iniquità;	⁹ Безбожного задуми підуть під розслід, \| слів його гомін до Господа долине, \| щоб покарати його беззаконня;
¹⁰ poiché un orecchio geloso ascolta tutto e il sussurro delle mormorazioni non rimane nascosto.	¹⁰ бо ревниве вухо все чує, \| і навіть шепіт нарікань від нього не затаїться.
¹¹ Guardatevi, dunque, dalla mormorazione inutile ‘è desistete dalla maldicenza della lingua, poiché la parola detta di nascosto non va a vuoto e la bocca che mentisce dà la morte all’anima.	¹¹ Тож бережіться пустого нарікання \| і здержуйте язик від обмови, \| бо і потаємне слово не перейде гладко» \| і брехливі уста погублять душу.
¹² Non bramate la morte con i traviamenti della vostra vita né attiratevi la rovina con le opere delle vostre mani.	¹² Не шукайте собі смерти вашим життям безпутнім \| і не накликайте погибелі на себе ділами рук ваших.
¹³ Poiché Dio non ha fatto la morte né si rallegra per la fine dei viventi!	¹³ Бо Бог не створив смерть, \| ані не радіє з погибелі живучих.
¹⁴ Egli creò tutte le cose perché esistessero: sono salubri le cose nate nel mondo, poiché in esse non c’è veleno mortifero né è l’impero dell’Ade sulla terra.	¹⁴ Він бо створив усе на те, щоб існувало, \| і творіння світу — спасенні; \| нема в них жадної погубної їді \| і царства смерти на землі немає,
¹⁵ Ora la giustizia è immortale!	¹⁵ бо справедливість — безсмертна.
¹⁶ Gli empi se la attirano con gesti e con parole; spasimano per lei pensandola amica e stipulano un patto con essa: poiché sono degni di esserne parte!	¹⁶ А безбожні ділами й словами смерть на себе накликають \| і, взявши собі її за приятельку, гинуть за неї; \| союз із нею заключають, \| тому вони варті, щоб належати до неї.