Secondo libro dei Re 4

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Una donna, una delle mogli dei figli dei profeti, gridò a Eliseo: «Mio marito, tuo servo, è morto; tu sai che il tuo servo temeva il Signore. Ora è venuto il creditore per prendersi come schiavi i miei due bambini».	1 Одна з жінок пророчих учнів, голосячи, промовила до Єлисея: «Мій чоловік, твій слуга, помер, а ти знаєш, що він, твій слуга, боявся Господа; тепер же прийшов позичальник і хоче забрати моїх обох хлопців у невольники.»
2 Eliseo le disse: «Che cosa posso fare io per te? Dimmi che cosa hai in casa». Quella rispose: «In casa la tua serva non ha altro che un orcio d’olio».	2 Єлисей сказав їй: «Що маю тобі зробити? Скажи мені, що є в тебе в хаті?» Вона ж на те: «Нема нічого в твоєї слугині, крім посуди з олією.»
3 Le disse: «Va’ fuori a chiedere vasi da tutti i tuoi vicini: vasi vuoti, e non pochi!	3 А він їй: «Іди, напозичай по всіх твоїх сусідах посудів, та щоб були порожні, і назбирай чимало!
4 Poi entra in casa e chiudi la porta dietro a te e ai tuoi figli. Versa olio in tutti quei vasi e i pieni mettili da parte».	4 Тоді ввійдеш, замкнеш за собою й за своїми синами двері й наллєш у всі ті посуди. Коли котрий буде повний, відставиш набік.»
5 Si allontanò da lui e chiuse la porta dietro a sé e ai suoi figli; questi le porgevano e lei versava.	5 Пішла вона від нього та й зачинила двері за собою і за своїми синами. Вони їй подавали, а вона наливала.
6 Quando i vasi furono pieni, disse a suo figlio: «Porgimi ancora un vaso». Le rispose: «Non ce ne sono più». L’olio cessò.	6 А як посуди були повні, каже своєму синові: «Подай мені ще посуд.» Той їй: «Нема вже більш посуду.» І не текло більш олії.
7 Ella andò a riferire la cosa all’uomo di Dio, che le disse: «Va’, vendi l’olio e paga il tuo debito; tu e i tuoi figli vivete con quanto ne resterà».	7 Пішла вона й розповіла про це Божому чоловікові, а він і каже: «Іди, продай олію й заплати твою позичку, а з останку житимеш сама й твої сини.»
8 Un giorno Eliseo passava per Sunem, ove c’era un’illustre donna, che lo trattenne a mangiare. In seguito, tutte le volte che passava, si fermava a mangiare da lei.	8 Одного дня, коли Єлисей проходив через Шунам, якась багата жінка, що там жила, принукала його щось з’їсти. І так щоразу, як іде було проз, заверне туди підживитись.
9 Ella disse al marito: «Io so che è un uomo di Dio, un santo, colui che passa sempre da noi.	9 І каже вона раз своєму чоловікові: «Я певна, що цей Божий чоловік, що попри нас завжди проходить, свята людина.
10 Facciamo una piccola stanza superiore, in muratura, mettiamoci un letto, un tavolo, una sedia e un candeliere; così, venendo da noi, vi si potrà ritirare».	10 Тож збудуймо невеличку верхню світлицю та й поставмо йому там ліжко, стола, стільця й каганець, щоб він, як зайде колись, міг там притулитись.»
11 Un giorno che passò di lì, si ritirò nella stanza superiore e si coricò.	11 Одного дня прийшов він і зайшов у верхню світлицю та й спочивав там.
12 Egli disse a Giezi, suo servo: «Chiama questa Sunammita». La chiamò e lei si presentò a lui.	12 І сказав своєму слузі Гехазі: «Поклич но сюди тую шунамійку.» Той покликав, і вона стала перед ним.
13 Eliseo disse al suo servo: «Dille tu: “Ecco, hai avuto per noi tutta questa premura; che cosa possiamo fare per te? C’è forse bisogno di parlare in tuo favore al re o al comandante dell’esercito?”». Ella rispose: «Io vivo tranquilla con il mio popolo».	13 Єлисей мовив до нього: «Скажи їй: Оце ти так горливо дбаєш про нас. Що хочеш, щоб я зробив для тебе? Може щось сказати за тебе цареві або начальникові над військом?» Та вона відповіла: «Я живу собі серед мого народу!»
14 Eliseo replicò: «Che cosa si può fare per lei?». Giezi disse: «Purtroppo lei non ha un figlio e suo marito è vecchio».	14 Спитав він: «Що ж би таке їй зробити?» Гехазі відповів: «Та ось сина нема у неї, чоловік же її старий.»
15 Eliseo disse: «Chiamala!». La chiamò; ella si fermò sulla porta.	15 Єлисей сказав: «Поклич її.» Той покликав, і стала вона на дверях.
16 Allora disse: «L’anno prossimo, in questa stessa stagione, tu stringerai un figlio fra le tue braccia». Ella rispose: «No, mio signore, uomo di Dio, non mentire con la tua serva».	16 І сказав Єлисей: «Через рік о цій порі пригортатимеш сина.» Вона ж каже: «Ні, мій пане, чоловіче Божий! Не обманюй твоєї слугині!»
17 Ora la donna concepì e partorì un figlio, nel tempo stabilito, in quel periodo dell’anno, come le aveva detto Eliseo.	17 Але зачала жінка й вродила своєчасно сина, як раз о ту пору, коли Єлисей сказав їй.
18 Il bambino crebbe e un giorno uscì per andare dal padre presso i mietitori.	18 Як же хлопчик підріс, пішов одного дня до батька до женців,
19 Egli disse a suo padre: «La mia testa, la mia testa!». Il padre ordinò a un servo: «Portalo da sua madre».	19 і кволиться батькові: «Ой голова моя, голова моя!» Той же сказав слузі: «Одведи його до матері.»
20 Questi lo prese e lo portò da sua madre. Il bambino sedette sulle ginocchia di lei fino a mezzogiorno, poi morì.	20 Взяв він хлоп’я та й одвів до матері. І сиділо воно аж до полудня на колінах у неї, і вмерло.
21 Ella salì a coricarlo sul letto dell’uomo di Dio; chiuse la porta e uscì.	21 Тоді пішла вона нагору, поклала його у Божого чоловіка на ліжку, зачинила двері й вийшла;
22 Chiamò il marito e gli disse: «Mandami per favore uno dei servi e un’asina; voglio correre dall’uomo di Dio e tornerò subito».	22 покликала свого чоловіка та й каже: «Пришли мені котрогось із слуг з ослицею; поїду притьмом до Божого чоловіка, а тоді повернусь.»
23 Quello domandò: «Perché vuoi andare da lui oggi? Non è il novilunio né sabato». Ma lei rispose: «Addio».	23 Він же каже: «Чого тобі йти до нього? Хіба сьогодні новомісяччя чи субота?» Та вона відповіла: «Бувай мені здоров!»
24 Sellò l’asina e disse al proprio servo: «Conducimi, cammina, non trattenermi nel cavalcare, a meno che non te lo ordini io».	24 Осідлавши ослицю, сказала слузі: «Рушай небарно! Та не зупиняйся в дорозі, хібащо тоді, як тобі скажу.»
25 Si incamminò; giunse dall’uomo di Dio sul monte Carmelo. Quando l’uomo di Dio la vide da lontano, disse a Giezi, suo servo: «Ecco la Sunammita!	25 Поїхала вона й прибула до Божого чоловіка на Кармель-гору. Як же побачив її Божий чоловік здалека, сказав своєму слузі Гехазі: «Та це ж шунамійка!
26 Su, corrile incontro e domandale: “Stai bene? Tuo marito sta bene? E tuo figlio sta bene?”». Quella rispose: «Bene!».	26 Біжи лишень їй назустріч та спитай: Чи все гаразд із тобою? Чи все гаразд із твоїм чоловіком? Чи все гаразд із хлоп’ям?» Вона відповіла: «Гаразд»
27 Giunta presso l’uomo di Dio sul monte, gli afferrò i piedi. Giezi si avvicinò per tirarla indietro, ma l’uomo di Dio disse: «Lasciala stare, perché il suo animo è amareggiato e il Signore me ne ha nascosto il motivo; non me l’ha rivelato».	27 І як вийшла на гору до Божого чоловіка, обняла його ноги, але Гехазі приступив, щоб відвести її. Та Божий чоловік сказав: «Лиши її, бо вона тяжко сумна, і Господь скрив це від мене, не об’явив мені.»
28 Ella disse: «Avevo forse domandato io un figlio al mio signore? Non ti dissi forse: “Non mi ingannare”?».	28 І каже вона: «Чи ж я прохала сина в мого пана? Чи я ж бо не казала: Не обманюй мене?»
29 Eliseo disse a Giezi: «Cingi i tuoi fianchi, prendi in mano il mio bastone e parti. Se incontrerai qualcuno, non salutarlo; se qualcuno ti saluta, non rispondergli. Metterai il mio bastone sulla faccia del ragazzo».	29 Тоді Єлисей повелів Гехазі: «Підпережи твої боки, візьми мою палицю в руки та йди. Коли зустрінеш когось, не вітай його. А коли хтось вітатиме тебе, не відповідай йому! Та поклади мою палицю на обличчя хлоп’яткові.»
30 La madre del ragazzo disse: «Per la vita del Signore e per la tua stessa vita, non ti lascerò». Allora egli si alzò e la seguì.	30 Мати хлопчикова каже: «Так певно, як живе Господь і як живеш ти, я не покину тебе!» Встав Єлисей і пішов слідом за нею.
31 Giezi li aveva preceduti; aveva posto il bastone sulla faccia del ragazzo, ma non c’era stata voce né reazione. Egli tornò incontro a Eliseo e gli riferì: «Il ragazzo non si è svegliato».	31 Гехазі ж випередив їх і поклав палицю на обличчя хлоп’яткові, та не було ні голосу, ні руху. І повернувся він назустріч Єлисеєві й сповістив його: «Хлоп’ятко не прокинулось.»
32 Eliseo entrò in casa. Il ragazzo era morto, coricato sul letto.	32 Як же прибув Єлисей до хати, аж ось хлоп’ятко мертве, лежить у нього на постелі.
33 Egli entrò, chiuse la porta dietro a loro due e pregò il Signore.	33 Ввійшов він, замкнув двері, так що всередині було їх двоє, та й молився Господеві.
34 Quindi salì e si coricò sul bambino; pose la bocca sulla bocca di lui, gli occhi sugli occhi di lui, le mani sulle mani di lui, si curvò su di lui e il corpo del bambino riprese calore.	34 Потім підійшов до ліжка, простягся над хлоп’ятком, притулив свої уста до його уст, свої очі до його оченят, свої руки до його рученят, і пригорнувсь до нього, і огрілось тіло хлоп’ятка.
35 Quindi desistette e si mise a camminare qua e là per la casa; poi salì e si curvò su di lui. Il ragazzo starnutì sette volte, poi aprì gli occhi.	35 Піднявсь він знов, і ходив туди й сюди по світлиці, потім підійшов знову й схиливсь над ним, аж ось хлоп’ятко сім разів чхнуло й розкрило оченята.
36 Eliseo chiamò Giezi e gli disse: «Chiama questa Sunammita!». La chiamò e, quando lei gli giunse vicino, le disse: «Prendi tuo figlio!».	36 Кликнув тоді Гехазі й каже: «Поклич сюди шунамійку!» Покликав той, а як вона увійшла, сказав їй Єлисей: «Візьми твого сина.»
37 Quella entrò, cadde ai piedi di lui, si prostrò a terra, prese il figlio e uscì.	37 Приступила вона й упала йому в ноги й уклонилась до землі; потім узяла свого сина й вийшла.
38 Eliseo tornò a Gàlgala. Nella regione c’era carestia. Mentre i figli dei profeti stavano seduti davanti a lui, egli disse al suo servo: «Metti la pentola grande e cuoci una minestra per i figli dei profeti».	38 Єлисей повернувсь у Гілгал. А була тоді голоднеча в краю. Раз якось, коли пророчі учні сиділи перед ним, сказав він своєму слузі: «Постав великого казана на вогонь й звари юшку пророчим учням.»
39 Uno di essi andò in campagna per cogliere erbe selvatiche e trovò una specie di vite selvatica: da essa colse zucche agresti e se ne riempì il mantello. Ritornò e gettò i frutti a pezzi nella pentola della minestra, non sapendo che cosa fossero.	39 Один з них пішов у поле, щоб назбирати зела, і знайшов дику лозу, нарвав з неї овочів повну одежу, прийшов і накришив їх у казан з юшкою, бо не знав, що то було.
40 Si versò da mangiare agli uomini, che appena assaggiata la minestra gridarono: «Nella pentola c’è la morte, uomo di Dio!». Non ne potevano mangiare.	40 Налили людям їсти. Як тільки ті скуштували юшки, закричали: «Смерть у казані, чоловіче Божий!» І не могли їсти.
41 Allora Eliseo ordinò: «Andate a prendere della farina». Versatala nella pentola, disse: «Danne da mangiare a questa gente». Non c’era più nulla di cattivo nella pentola.	41 Тоді Єлисей сказав: «Принесіть муки!» І всипав її в казан і сказав: «Наливай людям, нехай їдять.» І не було вже нічого шкідливого в казані.
42 Da Baal-Salisà venne un uomo, che portò pane di primizie all’uomo di Dio: venti pani d’orzo e grano novello che aveva nella bisaccia. Eliseo disse: «Dallo da mangiare alla gente».	42 Якийсь чоловік прийшов із Ваал-Шаліші й приніс у сакві Божому чоловікові нового хліба — 20 ячмінних буханців і свіжого зерна в колосках. Єлисей звелів: «Дай людям, нехай їдять!»
43 Ma il suo servitore disse: «Come posso mettere questo davanti a cento persone?». Egli replicò: «Dallo da mangiare alla gente. Poiché così dice il Signore: “Ne mangeranno e ne faranno avanzare”».	43 Слуга ж його відповів: «Що тут класти перед сотнею чоловік?» Він же каже: «Дай людям, нехай їдять, бо так говорить Господь: їстимуть, та ще й зостанеться.»
44 Lo pose davanti a quelli, che mangiarono e ne fecero avanzare, secondo la parola del Signore.	44 І поклав перед ними, і їли вони, і ще зосталося, за словом Господнім.