Livre des Psaumes 102

JERUSALEM	Біблія
1 Prière pour un malheureux qui dans son accablement répand sa plainte devant Yahvé.	1 Молитва нужденного, що, прибитий горем, виливає свою скаргу перед Богом.
2 Yahvé, entends ma prière, que mon cri vienne jusqu'à toi;	2 Господи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійде
3 ne cache pas loin de moi ta face au jour où l'angoisse me tient; incline vers moi ton oreille, au jouroù je t'appelle, vite, réponds-moi!	3 Не ховай обличчя твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.
4 Car mes jours s'en vont en fumée, mes os brûlent comme un brasier;	4 Бо дні мої, як дим, щезають, і мої кості, як жар, тліють.
5 battu comme l'herbe, mon coeur sèche et j'oublie de manger mon pain;	5 Прибите, мов трава, в’яне моє серце, я забуваю їсти хліб мій.
6 à force de crier ma plainte, ma peau s'est collée à mes os.	6 Від сильного мого стогнання прилипли мої кості до моєї шкіри.
7 Je ressemble au hibou du désert, je suis pareil à la hulotte des ruines;	7 Я став, мов пелікан у пустині, зробивсь, мов той пугач у руїнах.
8 je veille et je gémis, comme l'oiseau solitaire sur le toit;	8 Не сплю я й стогну, немов самітна пташка на покрівлі.
9 tout le jour mes ennemis m'outragent, ceux qui me louaient maudissent par moi.	9 Вороги мої ввесь час мене ображають; ті, що лютують проти мене, кленуться мною.
10 La cendre est le pain que je mange, je mêle à ma boisson mes larmes,	10 Бо я, неначе хліб, їм попіл і напиток мій із сльозами я змішую, —
11 devant ta colère et ta fureur, car tu m'as soulevé puis rejeté;	11 через твій гнів і твоє обурення, бо ти мене підняв і кинув.
12 mes jours sont comme l'ombre qui décline, et moi comme l'herbe je sèche.	12 Дні мої, неначе тінь, що простягнулась, і сам я, неначе трава, в’яну.
13 Mais toi, Yahvé, tu trônes à jamais; d'âge en âge, mémoire de toi!	13 Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім’я твоє по всі роди.
14 Toi, tu te lèveras, attendri pour Sion, car il est temps de la prendre en pitié, car l'heure est venue;	14 Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.
15 car tes serviteurs en chérissent les pierres, pris de pitié pour sa poussière.	15 Слуги твої люблять його каміння, їм милий його порох.
16 Et les païens craindront le nom de Yahvé, et tous les rois de la terre, ta gloire;	16 Народи будуть імени Господнього боятись, і всі царі землі — твоєї слави.
17 quand Yahvé rebâtira Sion, il sera vu dans sa gloire;	17 Коли Господь Сіон відбудує, явиться в своїй славі,
18 il se tournera vers la prière du spolié, il n'aura pas méprisé sa prière.	18 зглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує.
19 On écrira ceci pour l'âge à venir et un peuple nouveau louera Dieu:	19 Хай це запишеться для будучого роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа. Бо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув,
20 il s'est penché du haut de son sanctuaire, Yahvé, et des cieux a regardé sur terre,	20 щоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть;
21 afin d'écouter le soupir du captif, de libérer les clients de la mort,	21 щоб звіщали ім’я Господа в Сіоні і хвалили його в Єрусалимі,
22 pour répandre dans Sion le nom de Yahvé, sa louange dans Jérusalem,	22 коли разом зберуться народи і царства служити Господеві.
23 quand se joindront peuples et royaumes pour rendre un culte à Yahvé.	23 Він виснажив у дорозі мою силу, укоротив дні мої.
24 En chemin ma force a fléchi; le petit nombre de mes jours,	24 Я кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди!
25 fais-le-moi savoir, ne me prends pas à la moitié de mes jours, d'âge en âge vont tes années.	25 Спервовіку світу ти заснував землю і небеса — діло рук твоїх.
26 Depuis longtemps tu as fondé la terre, et les cieux sont l'ouvrage de tes mains;	26 Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постаріється, немов одежа. Наче вбрання, ти їх міняєш, і вони пройдуть.
27 eux périssent, toi tu restes, tous comme un vêtement ils s'usent, comme un habit qu'on change, tules changes;	27 Ти ж усе той самий, і літам твоїм кінця немає.
28 mais toi, le même, sans fin sont tes années.	28 Сини слуг твоїх будуть жити, і їхнє потомство утривалиться перед тобою.
29 Les fils de tes serviteurs auront une demeure et leur lignée subsistera devant toi.