Ijob 19

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati

Torna indietro

Einheitsübersetzung Біблія
1 Da antwortete Ijob und sprach:1 Заговорив Іов і мовив:
2 Wie lange noch wollt ihr mich quälen
und mich mit Worten niedertreten?		2 «Докіль ви будете смутити мою душу, | промовами, мене пригноблювати?
3 Zum zehnten Mal schon schmäht ihr mich
und schämt euch nicht, mich zu beleidigen.		3 Оце вже десять раз мене ви образили, | і не стидаєтесь мене зневажати.
4 Ging ich wirklich unwissend fehl,
mein Fehltritt weilt doch allein bei mir.		4 Коли я справді завинив, | то провина моя на мені зостанеться.
5 Wollt ihr wirklich großtun gegen mich
und mir meine Schmach beweisen?		5 Коли вам справді любо величатись надо мною | та закидати мені мою ганьбу,
6 Erkennt doch, dass Gott mich niederdrückt,
da er sein Netz rings um mich warf.		6 то знайте, що Бог мене придавив, | обвів мене навколо сіткою своєю.
7 Schrei ich: Gewalt!, wird mir keine Antwort,
rufe ich um Hilfe, gibt es kein Recht.		7 Як закричу: Насилля! — ніхто не чує; | коли закличу — немає суду!
8 Meinen Pfad hat er versperrt; ich kann nicht weiter,
Finsternis legt er auf meine Wege.		8 Загородив мені дорогу, перейти не можу; | і на стежки мої поклав пітьму.
9 Meiner Ehre hat er mich entkleidet,
die Krone mir vom Haupt genommen.		9 Здер з мене мою славу, | вінець ізняв з голови у мене.
10 Er brach mich ringsum nieder, ich muss dahin;
er riss mein Hoffen aus wie einen Baum.		10 Руйнує мене навкруги, я пропадаю; | неначе дерево, надію в мене вириває.
11 Sein Zorn ist gegen mich entbrannt,
gleich seinen Gegnern gelte ich ihm.		11 Палає гнівом проти мене, | за ворога собі вважає.
12 Vereint rückten seine Scharen an,
bahnten gegen mich den Weg,
lagerten sich rings um mein Zelt.		12 Його загони купою прибули, | насипали дорогу проти мене | й облягли кругом намет мій.
13 Meine Brüder hat er von mir entfernt,
meine Bekannten sind mir entfremdet.		13 Братів моїх він віддалив від мене, | і мої знайомі відчужилися від мене.
14 Meine Verwandten, Bekannten blieben aus,
die Gäste meines Hauses haben mich vergessen.		14
15 Als Fremder gelte ich meinen Mägden,
von anderem Stamm bin ich in ihren Augen.		15 Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця, | я зайдою в їхніх очах зробився.
16 Rufe ich meinen Knecht, so antwortet er nicht;
mit eigenem Mund muss ich ihn anflehen.		16 Кличу мого слугу — не відповідає, | хоч я і власними устами його прошу.
17 Mein Atem ist meiner Frau zuwider;
die Söhne meiner Mutter ekelt es vor mir.		17 Жінка моя гидує моїм подихом, | я став гидким синам мого лона,
18 Buben selbst verachten mich,
stehe ich auf, verhöhnen sie mich.		18 а й малі діти мене зневажають. | Як підведусь, вони глузують з мене.
19 Alle meine Gefährten verabscheuen mich,
die ich liebe, lehnen sich gegen mich auf.		19 Гордують мною усі мої найсердечніші друзі; | а ті, що я любив, обернулись проти мене.
20 An Haut und Fleisch klebt mein Gebein,
nur das Fleisch an meinen Zähnen blieb.		20 Тіло у мене згнило в моїй шкірі, | а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.
21 Erbarmt, erbarmt euch meiner, ihr, meine Freunde!
Denn Gottes Hand hat mich getroffen.		21 Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі, | бо рука Божа мене доторкнулась!
22 Warum verfolgt ihr mich wie Gott,
warum werdet ihr an meinem Fleisch nicht satt?		22 Чому, як Бог, женетеся за мною, | не насичуєтеся моїм тілом?
23 Dass doch meine Worte geschrieben würden,
in einer Inschrift eingegraben		23 О, якби мої слова були записані, | якби вони були вириті на міді!
24 mit eisernem Griffel und mit Blei,
für immer gehauen in den Fels.		24 Різцем залізним і олив’яним | видовбані у скелі повіки!
25 Doch ich, ich weiß: mein Erlöser lebt,
als Letzter erhebt er sich über dem Staub.		25 Я знаю — Захисник мій живе, | і останнім він устане над порохом.
26 Ohne meine Haut, die so zerfetzte,
und ohne mein Fleisch werde ich Gott schauen.		26 Позбавлений навіть шкіри, я встану; | і в моїм тілі побачу Бога.
27 Ihn selber werde ich dann für mich schauen;
meine Augen werden ihn sehen, nicht mehr fremd.
Danach sehnt sich mein Herz in meiner Brust.		27 Я сам його узрю, очі мої побачать, | а не хтось інший; | серце у мене в грудях ниє!
28 Wenn ihr sagt: Wie wollen wir ihn verfolgen
und den Grund der Sache an ihm finden!,		28 Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати, | яку зачіпку знайти нам на нього? —
29 dann bangt für euch selber vor dem Schwert;
denn heftiger Zorn verdient das Schwert,
damit ihr wißt: Es gibt ein Gericht.		29 то бійтеся меча для себе, | бо гнів проти провин палає, | щоб знали, що суд буде.»