| 1 Dopo non molto, il re mandò un vecchio Ateniese per costringere i Giudei ad abbandonare le leggi patrie e a non governarsi secondo le leggi di Dio, | 1 Незабаром цар вислав старця атенця, щоб присилував юдеїв лишити батьківські закони й не жити за Божими законами, |
| 2 a profanare il tempio di Gerusalemme, a dedicarlo a Giove Olimpio e quello di Garizim a Giove Ospitale, secondo il carattere degli abitanti del luogo. | 2 осквернити храм, що в Єрусалимі, й назвати його храмом Олімпійського Зевеса, а той, що на Гарізімі, згідно з характером мешканців того міста, — храмом Гостинного Зевеса. |
| 3 Grave e a tutti insopportabile era una tale invasione di mali. | 3 Тяжкою, для народу докраю нестерпною була навала так великого лиха. |
| 4 Il tempio, infatti, fu pieno della lussuria e delle crapule dei Gentili che vi tripudiavano con le prostitute e nei sacri portici si univano con le donne introducendovi pratiche sconvenienti. | 4 Храм же наповнили погани розпустою та пияцтвом; вони веселилися з повіями, в святім подвір’ї зближалися з жінками і впроваджували туди негожі речі. |
| 5 L'altare era pieno di cose abominevoli, proibite dalle leggi. | 5 Вівтар був повний нечистих жертв заборонених законом. |
| 6 Non si poteva celebrare il sabato né osservare le feste dei padri; insomma uno non poteva neppure dichiararsi Giudeo. | 6 Не вільно було ні суботу святкувати, ні дотримувати прадідівських свят, ба навіть і юдеєм називатися. |
| 7 Nel giorno natalizio del re, per dura necessità i Giudei venivano condotti ogni mese ad assistere al sacrificio e, quando si celebravano le feste dionisiache, erano costretti ad andare in processione coronati di edera in onore di Dioniso. | 7 Людей приводили насильно щомісяця в день царських народин, щоб вони їли жертвенне м’ясо. А як наставало свято Діонисія, примушувано їх брати участь у процесіях, увінчуватися плющем. |
| 8 Uscì, poi, un decreto per istigazione dei Tolemaidesi, diretto alle vicine città ellenistiche, affinché anch’esse usassero la stessa condotta con i Giudei, perché li facessero partecipare ai banchetti sacri | 8 За порадою Птолемея, був виданий наказ так само поводитися з юдеями сусідніх грецьких міст і примушувати їх їсти жертвенне м’ясо; |
| 9 e quelli non disposti a passare alle usanze elleniche fossero uccisi. Allora si poté constatare tutta la calamità incombente. | 9 а тих, що не погодяться прийняти грецьких звичаїв, мали вбивати; так, отже, можна було бачити, яке настало горе! |
| 10 Due donne furono denunciate perché avevano circonciso i figli. Dopo avere legato al petto i loro figli e averle fatte girare pubblicamente così per la città, le precipitarono dalle mura. | 10 Привели бо двох жінок, що обрізали своїх дітей; їм прив’язано їхніх дітей до грудей і, обвівши їх прилюдно по цілому місті, скинули стрімголов з муру. |
| 11 Altri, che si erano riuniti nelle vicine caverne per celebrare in segreto il sabato, denunciati a Filippo, vi furono bruciati vivi, poiché non vollero difendersi a causa della grande solennità del giorno. | 11 Про інших, що були повтікали до печер у сусідстві, щоб потайки святкувати день суботній, донесено Филипові, і їх усіх разом спалено, бо вони не могли допомогти собі, шанувавши святий день. |
| 12 Ora io prego coloro che si imbatteranno in questo libro di non scandalizzarsi per tali avversità, ma di credere che le nostre sofferenze non sono per nostra rovina, ma solo per un giusto castigo della nostra gente. | 12 Прошу, отже, тих, що їм потрапить у руки ця книга, не розпачувати над тими нещастями, а вірити, що кари впали не погибелі ради, а на науку нашому народові; |
| 13 Infatti, il non lasciare impuniti per molto tempo i peccatori, ma subito affliggerli con castighi è segno di grande benevolenza. | 13 бо не лишати грішників на довгий час, але негайно покарати їх — це знак великої доброти. |
| 14 Mentre con gli altri popoli il Signore aspetta pazientemente per punirli quando sono giunti alla pienezza delle colpe, con noi ha deciso di comportarsi diversamente. | 14 Якщо з іншими народами Владика чекає довготерпеливо, аж сповниться міра їхніх гріхів, щоб їх покарати, то з нами він вирішив інакше, |
| 15 Egli non aspetta a punirci, quando i nostri peccati siano giunti al colmo. | 15 саме — не карати нас наприкінці, коли наші гріхи дійдуть уже до краю. |
| 16 Perciò egli non ritira mai da noi la sua misericordia; anche se punisce con avversità, non abbandona mai il suo popolo. | 16 Ось чому він ніколи не позбавляє нас свого милосердя; і хоч карає свій народ нещастями, та ніколи не покидає його. |
| 17 Ciò sia detto per ricordare questa verità. Ora bisogna ritornare alla narrazione dopo queste poche parole. | 17 Тільки, щоб пригадати вам, ми згадали про ці речі; після цих кількох слів повернімось до оповідання. |
| 18 Eleazaro, uno dei principali scribi, uomo già avanzato negli anni e dall’aspetto venerando, era costretto ad aprire la bocca e a mangiare carne suina. | 18 Був тоді Єлеазар, один із найвидатніших книжників, муж уже похилий в літах, шляхетний видом; його ж силували їсти свинину, відкривавши йому рота. |
| 19 Egli, però, preferendo una morte gloriosa a una vita ignominiosa si incamminò volontariamente al supplizio, | 19 Та він, воліючи почесну смерть над ганебне життя, подався добровільно на місце тортур, |
| 20 dopo avere sputato fuori la carne, come dovrebbero fare quanti con coraggio intendono astenersi da ciò che non è lecito gustare per amore della vita. | 20 сплюнувши спершу (на м’ясо), як це й мали б робити всі, які зважились відкинути те, чого навіть з прив’язання до життя не можна їсти. |
| 21 Coloro che erano incaricati dell’empio banchetto, per la vecchia amicizia verso l’uomo, presolo in disparte, lo esortavano a farsi portare carni, di cui era permesso l’uso e che lui Stesso aveva preparato, e così fingere di mangiare, secondo l’editto del re, quelle sacrificate, | 21 Ті, що були відряджені до беззаконного жертвування здавна знавши цього мужа, взяли його набік і почали його намовляти, щоб приніс м’яса, яке можна було йому споживати, сам собі зготував його та й удав начебто він їсть із жертвенного м’яса, згідно з царським наказом, |
| 22 affinché, ciò facendo, scampasse dalla morte e approfittasse di questo favore dovuto alla loro antica amicizia. | 22 і тим урятував себе від смерти; тож мав би, завдяки давній до них дружбі, зазнати людяного ставлення. |
| 23 Ma egli prese una risoluzione generosa, degna dell’età, della vecchiaia veneranda, dei capelli ormai bianchi, della condotta irreprensibile fino da fanciullo e, in modo particolare, delle sante leggi stabilite da Dio. Conseguentemente rispose subito che avrebbe preferito di essere mandato all’Ade. | 23 Та він прийняв шляхетну постанову, гідну свого віку, старечої поважности, посивілого від невтомного труду волосся, добре вихованої змалку поведінки, особливо ж згідну з святим, Богом установленим законом, то ж не вагавшися, заявив, щоб його послали на другий світ. |
| 24 «Poiché» egli diceva «non è degno della nostra età il fingere in modo che molti giovani, credendo che il nonagenario Eleazaro sia passato alle usanze straniere, | 24 «Не годиться бо нашому вікові таке вдавати, щоб молодь не думала, що дев’ятдесятлітній Єлеазар перейшов на поганську віру, |
| 25 sarebbero indotti in errore da me a causa della mia finzione e dell’amore a una esistenza breve e precaria; così io mi acquisterei onta e obbrobrio nella vecchiaia. | 25 та через моє лицемірство, з прив’язання до короткого та незначного життя, і сама не збилась з дороги, — а й собі щоб не накликати на старість сорому та безчестя. |
| 26 Poiché, anche se ora sfuggissi ai supplizi degli uomini, non sfuggirei mai né vivo né morto alle mani dell’Onnipotente. | 26 Ба, навіть якби я й уник тепер людської кари, то рук Вседержителя ні живий, ні мертвий не уникну. |
| 27 Perciò, rinunciando ora coraggiosamente a questa vita, mi mostrerò degno della mia età | 27 Тому коли я тепер помру безбоязно, то виявлюся гідним моєї старости, |
| 28 e lascerò un nobile esempio ai giovani, cioè di morire con prontezza e coraggio per le leggi sacrosante». Ciò detto, subito si avviò al supplizio. | 28 а для молоді лишу зразок відважної та шляхетної смерти за величні й святі закони». Це сказавши, він, не вагаючись, пішов на місце тортур. |
| 29 Coloro che ve lo conducevano, al sentire queste parole, cambiarono la simpatia di poco prima in avversione, perché credevano che le suddette parole fossero una vera pazzia. | 29 Ті, що вели його й що недавно перед тим були зичливі йому, з-за слів, що їх він висказав, поставились до нього неприхильно, вважали бо ці слова за безумство. |
| 30 Stando per morire sotto i colpi, egli disse gemendo: «Al Signore, dotato di una santa scienza, è noto che, potendomi liberare dalla morte, sopporto nel corpo gli atroci dolori della flagellazione, ma nell’animo volentieri soffro questo per il suo timore». | 30 Він же, готовий вмерти від ударів, застогнав і мовив: «Господь у своїй святості й у своєму знанні добре відає, що я, мавши змогу звільнитися від смерти, зношу тілом ці гіркі страждання від ударів, душею ж терплю їх радо заради страху, що його маю перед ним». |
| 31 In tal modo egli lasciò la vita, lasciando non solo ai giovani, ma anche alla maggior parte della nazione, un esempio di coraggio e un ricordo di fortezza con la sua morte. | 31 Отак Єлеазар помер, лишивши своєю смертю не тільки для молоді, але й для багатьох інших з народу приклад відваги та пам’ятку чесноти. |
