Jó 34

VULGATA	Біблія
1 Pronuntians itaque Eliu, etiam hæc locutus est :	1 Елігу почав говорити далі й мовив:
2 Audite, sapientes, verba mea : et eruditi, auscultate me.	2 «Слухайте мої слова, о мудрі, | нахиліть до мене вухо, о розумні!
3 Auris enim verba probat, et guttur escas gustu dijudicat.	3 Бо вухо слова розрізняє, | як піднебіння куштує страву.
4 Judicium eligamus nobis, et inter nos videamus quid sit melius.	4 Розсудім разом, що є справедливе, | і визнаймо між нами, що є добре.
5 Quia dixit Job : Justus sum, et Deus subvertit judicium meum.	5 Ось Іов мовив: , ,Я правий, | та Бог відмовив мені суду.
6 In judicando enim me mendacium est : violenta sagitta mea absque ullo peccato.	6 Проти свого права мав би я брехати? | Рана моя невигойна, хоч я й невинний!
7 Quis est vir ut est Job, qui bibit subsannationem quasi aquam :	7 Чи є десь такий чоловік, як Іов, | що глум глитає, немов воду,
8 qui graditur cum operantibus iniquitatem, et ambulat cum viris impiis ?	8 що з лиходіями товаришує | та що з безбожниками ходить?
9 Dixit enim : Non placebit vir Deo, etiam si cucurrerit cum eo.	9 Він бо сказав: Нема з того користи | людині, коли догоджає Богу.
10 Ideo, viri cordati, audite me : absit a Deo impietas, et ab Omnipotente iniquitas.	10 Тим слухайте мене, мужі розумні! | Не може бути зла у Бозі | й у Всесильному — неправди!
11 Opus enim hominis reddet ei, et juxta vias singulorum restituet eis.	11 Він людині відплачує згідно з її ділами; | як кожний ходить, так у Бога знаходить.
12 Vere enim Deus non condemnabit frustra, nec Omnipotens subvertet judicium.	12 Воістину Бог зла не чинить, | Всесильний суду не кривить.
13 Quem constituit alium super terram ? aut quem posuit super orbem quem fabricatus est ?	13 Хто йому довірив землю? | Хто доручив йому всесвіт?
14 Si direxerit ad eum cor suum, spiritum illius et flatum ad se trahet.	14 Якщо він візьме дух свій знов до себе, | до себе забере своє дихання, —
15 Deficiet omnis caro simul, et homo in cinerem revertetur.	15 усяке тіло зараз же загине, | людина повернеться у порох.
16 Si habes ergo intellectum, audi quod dicitur, et ausculta vocem eloquii mei :	16 Отже, як маєш розум, слухай! | Вважай на моїх слів голос!
17 numquid qui non amat judicium sanari potest ? et quomodo tu eum qui justus est in tantum condemnas ?	17 Чи ж міг би правити, хто ненавидить право? | Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?
18 Qui dicit regi : Apostata ; qui vocat duces impios ;	18 Того, що до царя мовляє: Негодящий! | А до вельмож: Безбожні! —
19 qui non accipit personas principum, nec cognovit tyrannum cum disceptaret contra pauperem : opus enim manuum ejus sunt universi.	19 що не зважає на князів особу, | не сприяє радше багатому, ніж бідному, | бо всі вони діло рук його.
20 Subito morientur, et in media nocte turbabuntur populi : et pertransibunt, et auferent violentum absque manu.	20 Раптом вони вмирають, і більше їх немає; | народ бунтується посеред ночі, | без труднощів могутнього скидає.
21 Oculi enim ejus super vias hominum, et omnes gressus eorum considerat.	21 Бо його очі над путями чоловіка, | він бачить кожен його крок.
22 Non sunt tenebræ, et non est umbra mortis, ut abscondantur ibi qui operantur iniquitatem,	22 Нема ні темряви, ані глухої тіні, | де б лиходії могли заховатись.
23 neque enim ultra in hominis potestate est, ut veniat ad Deum in judicium.	23 Він не накладає на людину строку, | щоб та ставала на суд із Богом.
24 Conteret multos, et innumerabiles, et stare faciet alios pro eis.	24 Він розгромлює без допиту вельможних, | і ставить на їхнє місце інших.
25 Novit enim opera eorum, et idcirco inducet noctem, et conterentur.	25 Він знає добре їхні вчинки | скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.
26 Quasi impios percussit eos in loco videntium :	26 Як беззаконних карає їх передочима інших
27 qui quasi de industria recesserunt ab eo, et omnes vias ejus intelligere noluerunt :	27 за те, що відхилилися від нього | й ніколи про путі його не дбали,
28 ut pervenire facerent ad eum clamorem egeni, et audiret vocem pauperum.	28 так що дійшов до нього зойк злиденних, | і він почує крик смиренних.
29 Ipso enim concedente pacem, quis est qui condemnet ? ex quo absconderit vultum, quis est qui contempletur eum, et super gentes, et super omnes homines ?	29 Коли він спочиває, хто потривожити його посміє? | Коли обличчя своє сховає, хто його побачить? | Він на народи й одиниці поглядає,
30 Qui regnare facit hominem hypocritam propter peccata populi.	30 щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.
31 Quia ergo ego locutus sum ad Deum, te quoque non prohibebo.	31 І коли він до Бога каже: Мене обдурено! | Зла не чинитиму вже більше!
32 Si erravi, tu doce me ; si iniquitatem locutus sum, ultra non addam.	32 Навчи мене, якщо я помилився! | Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —
33 Numquid a te Deus expetit eam, quia displicuit tibi ? tu enim cœpisti loqui, et non ego : quod si quid nosti melius, loquere.	33 то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити? | Через те, що зневажаєш суди, | через те, що то ти вибираєш, а не я, | — скажи, отже, що знаєш!
34 Viri intelligentes loquantur mihi, et vir sapiens audiat me.	34 Розумні люди мені скажуть, | і мудрий муж, що мене чує:
35 Job autem stulte locutus est, et verba illius non sonant disciplinam.	35 Іов говорить нерозважно, | в його словах нема глузду!
36 Pater mi, probetur Job usque ad finem : ne desinas ab homine iniquitatis :	36 Коли б то Іова розсліджено докладно | за відповіді, що личать людям нечестивим,
37 quia addit super peccata sua blasphemiam, inter nos interim constringatur : et tunc ad judicium provocet sermonibus suis Deum.	37 бо він до гріхів своїх додає ще бунт | і затискає кулаки при нас, | і множить слова проти Бога!»