Ad Romanos 8

Torna indietro

Nova Vulgata	Біблія
¹ Nihil ergo nunc damnationis est his, qui sunt in Christo Iesu;	¹ Нема, отже, тепер ніякого засуду для тих, що в Христі Ісусі.
² lex enimSpiritus vitae in Christo Iesu liberavit te a lege peccati et mortis.	² Бо закон духа, (що дає) життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти.
³ Nam,quod impossibile erat legi, in quo infirmabatur per carnem, Deus Filium suummittens in similitudine carnis peccati et pro peccato, damnavit peccatum incarne,	³ Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, — пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі,
⁴ ut iustitia legis impleretur in nobis, qui non secundum carnemambulamus sed secundum Spiritum.	⁴ щоб оправдання закону здійснилося на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.
⁵ Qui enim secundum carnem sunt, quae carnis sunt, sapiunt; qui vero secundumSpiritum, quae sunt Spiritus.	⁵ Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом, — про духове.
⁶ Nam sapientia carnis mors, sapientia autemSpiritus vita et pax;	⁶ Бо прагнення тіла (веде) до смерти, а прагнення духа — до життя і миру;
⁷ quoniam sapientia carnis inimicitia est in Deum, legienim Dei non subicitur nec enim potest.	⁷ тому що прагнення тіла вороже Богові — бо не кориться законові Божому, та й не може.
⁸ Qui autem in carne sunt, Deo placerenon possunt.	⁸ Тілесні не можуть подобатись Богові.
⁹ Vos autem in carne non estis sed in Spiritu, si tamen Spiritus Dei habitat invobis. Si quis autem Spiritum Christi non habet, hic non est eius.	⁹ Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той йому не належить.
¹⁰ Si autemChristus in vobis est, corpus quidem mortuum est propter peccatum, Spiritus verovita propter iustitiam.	¹⁰ А як Христос у вас, то тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
¹¹ Quod si Spiritus eius, qui suscitavit Iesum amortuis, habitat in vobis, qui suscitavit Christum a mortuis vivificabit etmortalia corpora vestra per inhabitantem Spiritum suum in vobis.	¹¹ І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.
¹² Ergo, fratres, debitores sumus non carni, ut secundum carnem vivamus.	¹² Тим то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити;
¹³ Sienim secundum carnem vixeritis, moriemini; si autem Spiritu opera corporismortificatis, vivetis.	¹³ бо коли живете за тілом, то помрете. Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.
¹⁴ Quicumque enim Spiritu Dei aguntur, hi filii Dei sunt.	¹⁴ Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони — сини Божі.
¹⁵ Non enim accepistis spiritum servitutis iterum in timorem, sed accepistisSpiritum adoptionis filiorum, in quo clamamus: “ Abba, Pater! ”.	¹⁵ Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! — Отче!»
¹⁶ IpseSpiritus testimonium reddit una cum spiritu nostro, quod sumus filii Dei.	¹⁶ Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми — діти Божі;
¹⁷ Siautem filii, et heredes: heredes quidem Dei, coheredes autem Christi, si tamencompatimur, ut et conglorificemur.	¹⁷ а коли діти, то й спадкоємці ж Божі — співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися.
¹⁸ Existimo enim quod non sunt condignaepassiones huius temporis ad futuram gloriam, quae revelanda est in nobis.	¹⁸ Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з’явитися.
¹⁹ Nam exspectatio creaturae revelationem filiorum Dei exspectat;	¹⁹ Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих.
²⁰ vanitatienim creatura subiecta est, non volens sed propter eum, qui subiecit, in spem,	²⁰ Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії,
²¹ quia et ipsa creatura liberabitur a servitute corruptionis in libertatemgloriae filiorum Dei.	²¹ що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих.
²² Scimus enim quod omnis creatura congemiscit etcomparturit usque adhuc;	²² Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках.
²³ non solum autem, sed et nos ipsi primitias Spiritushabentes, et ipsi intra nos gemimus adoptionem filiorum exspectantes,redemptionem corporis nostri.	²³ Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла,
²⁴ Spe enim salvi facti sumus; spes autem, quaevidetur, non est spes; nam, quod videt, quis sperat?	²⁴ бо ми надією спаслися. Коли ж хтось бачить те, чого надіється, то це не є вже надія; бо що хтось бачить, хіба того надіється?
²⁵ Si autem, quod nonvidemus, speramus, per patientiam exspectamus.	²⁵ Якже ми сподіваємося, чого не бачимо, очікуємо його витривало.
²⁶ Similiter autem et Spiritus adiuvat infirmitatem nostram; nam quid oremus,sicut oportet, nescimus, sed ipse Spiritus interpellat gemitibusinenarrabilibus;	²⁶ Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними.
²⁷ qui autem scrutatur corda, scit quid desideret Spiritus,quia secundum Deum postulat pro sanctis.	²⁷ А той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею.
²⁸ Scimus autem quoniam diligentibus Deum omnia cooperantur in bonum, his, quisecundum propositum vocati sunt.	²⁸ Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро.
²⁹ Nam, quos praescivit, et praedestinavitconformes fieri imaginis Filii eius, ut sit ipse primogenitus in multisfratribus;	²⁹ Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами;
³⁰ quos autem praedestinavit, hos et vocavit; et quos vocavit, hos etiustificavit; quos autem iustificavit, illos et glorificavit.	³⁰ яких же наперед призначив, тих і покликав; а яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив.
³¹ Quid ergo dicemus ad haec? Si Deus pro nobis, quis contra nos?	³¹ Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?
³² Qui Filiosuo non pepercit, sed pro nobis omnibus tradidit illum, quomodo non etiam cumillo omnia nobis donabit?	³² Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, — як же разом із ним не подарує нам усього?
³³ Quis accusabit adversus electos Dei? Deus, quiiustificat?	³³ Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог — той, що оправдує;
³⁴ Quis est qui condemnet? Christus Iesus, qui mortuus est, immo quisuscitatus est, qui et est ad dexteram Dei, qui etiam interpellat pro nobis?	³⁴ хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, — він заступається за нас.
³⁵ Quis nos separabit a caritate Christi? Tribulatio an angustia an persecutioan fames an nuditas an periculum an gladius?	³⁵ Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
³⁶ Sicut scriptum est: “ Propter te mortificamur tota die, aestimati sumus ut oves occisionis ”.	³⁶ Як написано: «За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець (призначених) на заріз.»
³⁷ Sed in his omnibus supervincimus per eum, qui dilexit nos.	³⁷ Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас.
³⁸ Certus sum enim quia neque mors neque vita neque angeli neque principatusneque instantia neque futura neque virtutes	³⁸ Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
³⁹ neque altitudo neque profundumneque alia quaelibet creatura poterit nos separare a caritate Dei, quae est inChristo Iesu Domino nostro.	³⁹ ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім.

Vetus Testamentum

Novum Testamentum

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati